Мрія про світовий мир — мрія з вадами

ОПТИМІЗМ відносно можливості на світовий мир досягає найвищого рівня. У статті для Торонто стар, Керол Гоар пише: «Договори про мир швидко поширюються від Афганістану до Анголії. Місцеві конфлікти, які кілька місяців тому здавались непіддатливі, вже втихомирюються. І Організація Об’єднаних Націй підбадьорюючо відроджується». Це, каже Гоар, дало початок «усесвітній епідемії надії». Редакторська стаття в газеті США сьогодні, подібно проголошує: «Мир вибухає по всіх країнах світу».

Особливо вартим нашої уваги було те, що ООН хроніка описує бути «продовжуюче відновлення дружніх відносин між Радянським Союзом а Сполученими Штатами Америки». Відведення військ, зовсім несподівані події в західній Європі, переговори про зменшення військ й озброєнь — такі розвитки збудили надії, що великі держави зрештою припинять гонку озброєнь. У світі в якому заявляють, що військові витрати виснажують від економії понад 850 тисяч мільйонів доларів щороку, то до такої можливості ставляться дуже бажано.

Усе ж таки, яка ж дійсна можливість на здійснення людської мрії про світовий мир? Найбільш оптимістичні спостерігачі признають, що від зменшення зброї до цілковитого усунення її є великий крок. Ядерне розброєння вимагатиме великого взаємодовір’я. На жаль, великі держави мають довгу історію взаємонедовір’я. Так як Біблія пророкує, це ера в якій люди доказались бути «запеклі [непримирливі, переклад Куліша]» (2 Тимофія 3:3).

Крім того, не всі люди переконались, що усунення ядерної зброї доведе до миру. Коли б і можливо переконати держави позбутись ядерної зброї, то вони можуть убивати людей звичайною. Перша й друга світові війни є доказом на це. Крім того, технологія знову виробляти ядерну зброю таки залишилася б — готова чекати першої ознаки політичного напруження. Дехто, так як дослідник політичної науки, Річард Нед Лебоу, навіть сперечаються: «Правдоподібно люди не будуть наражатись на можливу війну, коли б зберігалось трохи ядерної зброї».

Але поки держави матимуть ядерну зброю, то можливість ядерної війни висміюватиме будь-які заяви на мир; так як продовження невійськових проблем відбирає мир мільйонам людей в їхньому щоденному житті. Генеральний секретар ООН Хав’єр Перес де Куельяр говорив про «долю мільйонів наших бездомних співгромадян, які живуть у зовсім невідповідних притулках. Ця проблема постійно погіршується». Видання ООН хроніка каже, що економічні обставини в нерозвинених країнах непокоять «дві третіх людства, і в деяких випадках люди такі вбогі й нужденні так як буває під час війни». І що ж сказати про ситуацію близько 12 мільйонів біженців у світі? Чи зменшення зброї, а навіть цілковите розброєння доведе до миру в їхньому житті?

Ясно, мрія людини про світовий мир — це мрія насичена вадами — короткозора, вузька, обмежена. Чи є краща надія на мир? Справді є. З попереднього номера цього журналу ми довідались, що Біблія дає певну надію на мирa. Незабаром Ісус Христос, Цар у Божому Царстві, здійснить мир, який перебільшує всякі сподіванки людини. Але що цей мир дійсно значитиме для людства? У наступній статті будемо обговорювати це питання.

[Примітка]