Навчання у найсвятішій вірі в Ґілеаді
«НАШІ студенти добре навчалися в найсвятішій вірі». Такими словами розпочалася програма випуску 95-го класу Школи Товариства Вартової башти Ґілеад, що відбувся в неділю, 12 вересня 1993 року. Того ранку в присутності 4614 запрошених гостей та членів сім’ї Бетелю, зібраних в Залі конгресів у Джерсі-Сіті, з молитвою звернувся Джордж Ґанґас. Брат Ґанґас є членом сім’ї Бетелю вже 65 років, і у віці 97 років він є найстаршим членом Керівного органу.
Альберт Шредер, також з Керівного органу і головуючий програми, сказав: «П’ять місяців курс школи Ґілеад базувався на «найсвятішій вірі». Але що таке ця «найсвятіша віра»? Він пояснив, що «найсвятіша віра», згадана в Юди 20, це ввесь обсяг біблійної правди. Курс Ґілеаду базується на Слові Єгови, Біблії, яка є основним підручником школи.
Студенти отримують більше повчань
Першим промовцем був Джон Стюфлотен з Комітету ферм Товариства Вартової башти. Він говорив на тему «Корисний вплив мудрих осіб». Біблія каже, що, «хто з мудрими ходить, той мудрим стає» (Приповістей 13:20). Протягом курсу Школи Ґілеад студенти провели понад 900 годин, вивчаючи Біблію. Брат Стюфлотен запитав студентів: «Як Єгова впливатиме на вас у майбутньому? Ви їдете у 18 країн, в яких живе близько 170 мільйонів людей. Як ви впливатимете на цих людей?» Віддзеркалюючи мудрість Єгови, нові місіонери зможуть допомогти іншим стати поклонниками Єгови, Джерела безмежної мудрості.
«Ставати всім для всіх» — це була тема наступної промови, яку виголосив Ллойд Беррі, член Керівного органу (1 Коринтян 9:22). Близько 45 років тому брат Беррі сам був студентом 11-го класу Школи Ґілеад. Тепер 95-й клас приймав з подякою практичні поради колишнього місіонера з багатолітнім досвідом праці за кордоном. Він заохотив студентів швидко зійтися з людьми у новій для них закордонній території, знайомлячись із місцевою культурою і вивчаючи мову місцевих жителів. Він сказав, що це можна найкраще зробити, безпосередньо працюючи з місцевими людьми, а також вивчаючи місцеві звичаї і приймаючи їх, коли це доречно.
Після цього Дін Сонґер з Комітету друкарні виголосив промову на інтригуючу тему «Звільнені від обов’язків». Провівши понад 35 років у повночасному служінні, брат Сонґер розуміє, що це значить вести цілеспрямоване, просте життя, зосереджуючись на праці, не турбуючись про матеріальне. У цьому була суть його поради студентам. Співаки у храмі Єгови були звільнені від обов’язків, які мали інші левіти, для того щоб вони повністю віддавалися своєму спеціальному призначенню (1 Хронік 9:33). Подібно до цього, місіонери школи Ґілеад є звільненими від таких звичайних справ, як світська робота, так що вони можуть зосереджуватися на своєму особливому служінні. Брат Сонґер закінчив таким зауваженням: «Ведіть цілеспрямоване, просте життя. Як люди, звільнені від обов’язків, ви маєте відповідальність бути в праці день і ніч, прославляючи Єгову».
Деніел Сидлік, член Керівного органу, продовжив темою «Вчити інших якнайкраще використовувати життя». Він заохотив студентів «не тільки навчати доктрин, але бути настільки сміливими, щоб показувати людям, що їм слід робити, щоб привести своє життя у гармонію з Божою волею». Добрі вчителі мусять надихати та спонукувати. «Пам’ятайте про потребу допомагати іншим розвивати християнські цінності, а не тільки навчати їх правил та законів»,— сказав він і додав на закінчення: «Понад усе, дорогі брати, навчайтеся самі і навчайте інших любити, тому що любов — це досконалий зв’язок єдності» (1 Коринтян 13:1—3; Колосян 3:14).
За кілька місяців навчання студенти особливо полюбили двох інструкторів Школи Ґілеад. Джек Редфорд, сам у минулому місіонер, говорив першим на тему «Ви зробили правильний вибір». Перед тим як Павло став християнським апостолом, у стародавньому єврейському світі він мав становище, престиж, вплив та фінансову забезпеченість. Але у Филип’ян 3:8 Павло описав усе це, як «ніщо», або, згідно з перекладом Філліпса, як «сміття». Він вклав усю свою душу у служіння, і він зробив правильний вибір». На відміну від нього, більшість людей сьогодні показує своїм вибором у житті, що вони вважають матеріальні маєтки ціннішими від вічного життя. Місіонери Ґілеаду зробили правильний вибір. Джек Редфорд закінчив такими словами: «Немає нічого, що міг би запропонувати вам світ Диявола і що можна було б порівняти з місіонерським служінням. Турбуйтеся цим безцінним привілеєм, а світ нехай сам турбується своїм сміттям!»
Минулих 32 роки Юлісіс Ґласс був інструктором Школи Ґілеад. Він дав студентам кілька прощальних порад у промові на тему «Тільки Бог може створити дерево», будуючи свою промову на Псалмі 1:3. Сучасна технологія не в стані суперничати з будовою дерева, посадженого і зрошуваного Єговою. Християн можна порівняти до дерев, посаджених і зрошуваних Єговою. Брат Ґласс зауважив, що протягом п’яти місяців студенти «регулярно зрошувалися з джерела життєдайної води Божого Слова», як дерева у духовному гаю або раю. Однак, як місіонери, вони повинні оберігати свою «духовну кореневу систему від будь-якого пошкодження». Вони отримали заохочення «і далі пити воду життя від Єгови, тому що тільки Бог може створити дерево».
Заключну промову виголосив Кері Барбер, член Керівного органу. Провівши у повночасному служінні 70 років, брат Барбер міг з упевненістю говорити на тему «Хай Єгові належить твоя виключна відданість». Більша частина людства не дає Єгові виключної відданості (Повторення Закону 5:9). Однак, як показав брат Барбер, незважаючи на нашу недосконалість, «можна бути повністю відданим Богові». Він додав: «Ніхто не може по праву сказати: «Мене змусив зробити це Диявол». Але Диявол може перемогти нас, якщо ми не противимося йому (Якова 4:7). Зайнятість у праці Єгови є найголовнішим способом противитися Сатані та його світу і бути виключно відданими Єгові.
Призначені місіонерами
Ранкова програма закінчилась офіційним призначенням усіх 46 студентів місіонерами. Ці 23 пари отримали дипломи, в яких, крім усього іншого, написано, що випускники є «спеціально підготовані для освітньої роботи, підтримування доброї волі і праці на користь тривалого миру і закону досконалого порядку та праведності між всіма народами». Випускники 95-го класу Школи Ґілеад, без сумніву, намагатимуться виконувати цю величну місію у 18 країнах, в які їх було призначено. Призначення ці охоплюють цілий світ, в тому числі країни Азії, Африки, Європи, Латинської Америки та острови Карібського моря.
Після обіду по закінченні скороченого вивчення «Вартової башти», яке провів Чарлз Вуді з Комітету Відділу служіння, нові випускники Школи Ґілеад представили свою студентську програму на тему «Ґілеад приготував нас навчати, як місіонери». Ця частина програми завершилася драмою «Вибір, що стоїть перед нами».
Після підкріпляючої програми нові місіонери тепер були готові роз’їхатися до найвіддаленіших куточків землі, щоб ділитися з іншими «найсвятішою вірою».
[Рамка на сторінці 26]
Статистичні дані про клас
Кількість представлених країн: 7
Кількість країн призначення: 18
Кількість студентів: 46
Кількість подружніх пар: 23
Середній вік: 30,06
Середня кількість років у правді: 12,92
Середня кількість років у повночасному служінні: 9,4
[Ілюстрація на сторінці 26]
95-й випускний клас Школи Товариства Вартової башти Ґілеад
У цьому списку ряди пронумеровані, починаючи з переднього, а імена розміщені зліва направо у кожному ряді.
1) Д. Бюлоу; В. Донзе; С. Іннес; Н. Фалк; М. Біллінґсбі; Л. Годдінотт; Б. Ніґрен; Л. Ерікссон. 2) Дж. Бокер; М. Томас; С. Стедман; Д. Біллінґсбі; І. Во; М. Первіс; М. Леттрелл. 3) Т. Якобсен; Дж. Бокер; Л. Мартінез; Е. Нілссон; П. Первіс; Л. Голт; М. Ларсен; Л. Джоунс. 4) П. Нюмінен; Г. Нюмінен; М. Бюлоу; У. Олсон; С. Голт; Дж. Донзе; С. Десжардінс; Д. Десжардінс. 5) К. Ларсен; Д. Мартінез; П. Ніґрен; П. Во; Д. Джоунс; Дж. Годдінотт; Ґ. Томас. 6) Б. Іннес; Р. Фалк; А. Ерікссон; С. Нілссон; Дж. Стедман; К. Олсон; Ф. Якобсен; Дж. Леттрелл.