Якщо виникає непорозуміння...

АНТОНІО був збентежений. Його близький друг Леонардо зовсім несподівано й незрозуміло чому відчужився від ньогоa. Декілька разів Леонардо не відповів на вітання Антоніо, а коли вони були разом, здавалося, немовби між ними виростала стіна. Антоніо став побоюватися, може він зробив або сказав щось таке, що його друг неправильно зрозумів. Але що саме?

Непорозуміння є звичайним явищем. Деякі з них — незначні та їх легко залагодити. Інші можуть викликати сильне розчарування. Особливо це стається тоді, коли безпідставні підозри переслідують нас, незважаючи на усі зусилля прогнати їх. Чому ж трапляються непорозуміння? Як непорозуміння впливають на осіб, між якими вони виникають? Що можна зробити, коли інші неправильно розуміють деякі ваші вчинки? І взагалі чи те, що про вас думають інші, є настільки важливим?

Непорозуміння — неминуча реальність

Оскільки люди не можуть читати думки та наміри інших, рано чи пізно хтось по-своєму зрозуміє наші слова або вчинки. Приводів для непорозумінь існує чимало. Іноді нам просто не вдасться чітко та ясно викласти свої думки. Якийсь шум або інші перешкоди можуть відволікти нашого співрозмовника від того, аби уважно вислухати нас.

Також неправильно можуть сприйматись певні риси нашого характеру та манери поведінки. Наприклад, сором’язливу особу помилково можуть вважати холодною, байдужою чи гордою. Можливо, через пережите колись, ми реагуємо на звичайні ситуації, керуючись емоціями, а не розумом. Беручи до уваги існування різних культур та мов, нам не слід сподіватися, що люди без проблем розумітимуть одні одних. Крім того, не забуваймо про неточну передачу інформації та плітки. Також не дивуймося, коли тлумачення наших слів чи поведінки іноді відрізнятиметься від того, що ми насправді хотіли сказати чи зробити. Усі ці фактори, звичайно, маловтішні для тих осіб, які відчувають, що їхні наміри неправильно сприйняли.

Наприклад, Анна без жодних поганих намірів прокоментувала популярність однієї з подружок, коли тої не було поряд. Її слова без пояснення обставин, в яких вони були сказані, передали далі. І тоді, на превелике здивування та збентеження Анни, подруга у присутності інших злісно звинуватила Анну у заздрості через увагу з боку одного їхнього товариша. Сказане Анною зрозуміли зовсім по-іншому, й усі запевнення, що вона не мала на думці нічого злого, виявилися марними. Така ситуація завдала сильного болю, й пройшло багато часу, аж поки Анна владнала це непорозуміння.

Часто думка інших про вас залежить від того, як вони сприймають ваші спонуки. Немає нічого дивного, що нас засмучує чиясь неправильна оцінка наших спонук. Відчуваючи, що для цього немає жодних підстав, можливо, ви обурюєтеся. На вашу думку, такий погляд є упередженим, критиканським або й взагалі неправильним. Це може боляче вразити, особливо коли ви цінуєте думку тих, хто робить такі несправедливі зауваження.

Хоча те, як люди оцінюють вас, може дратувати, проте належить поважати думку інших. Християнам зовсім не байдуже, що думають про них інші, і ми ніколи не хотіли б, аби наші слова та вчинки завдали комусь болю (Матвія 7:12; 1 Коринтян 8:12). Тому при необхідності, мабуть, доведеться докласти зусиль, аби змінити чиюсь неправильну думку про вас. Однак коли ви занадто переймаєтесь тим, чи інші схвалюють вас, це призведе до втрати самоповаги або ж появи почуття, що вами нехтують. Зрештою, ваша справжня цінність не залежить від думки інших.

З другого боку, ви, можливо, усвідомлюєте, що критика на вашу адресу обґрунтована. Це також може завдати болю, але якщо ви охоче та відверто визнаєте свої помилки, такі ситуації можуть принести користь, спонукуючи зробити потрібні зміни.

Негативні наслідки

Часом непорозуміння призводить до плачевних результатів, а часом ні. Приміром, коли ви чуєте, як у ресторані голосно розмовляє якийсь чоловік, то можете подумати, що він або звичайний базіка, або хоче привернути до себе увагу. Але ви можете помилятися. Можливо, особа, з якою цей чоловік розмовляє, погано чує. Уявіть ще одну ситуацію: вам видалося, що продавщиця поставилась до вас неприязно. Проте, можливо, вона просто погано почувається. Хоча через такі непорозуміння виникають негативні враження, вони, мабуть, не призведуть до серйозних чи тривалих наслідків. Але іноді непорозуміння стають причиною лиха. Розгляньмо два епізоди з історії стародавнього Ізраїлю.

Коли помер аммонітський цар Нахаш, Давид вислав посланців потішити його сина Хануна, який заступив на престолі свого батька. Однак цей візит сприйняли як вороже шпигунство на аммонітській території, і це спонукало Хануна спершу принизити посланців, а згодом піти війною на Ізраїль. У результаті загинуло щонайменше 47 000 осіб. А все це сталося лише тому, що добрі наміри зрозуміли неправильно (1 Хронік 19:1—19).

Ще раніше в історії Ізраїлю був інший випадок, коли непорозуміння закінчилося цілком інакше. Племена Рувима та Ґада й половина племені Манасії побудували неподалік річки Йордан величезний жертовник. Решта ізраїльтян розцінили це як вияв невірності, бунт проти Єгови. Тому вони зібралися на війну. Проте перед тим як приступити до рішучих дій, ці ізраїльтяни вислали посланців, аби виразити обурення з приводу такої зради. Цей візит виявився корисним, оскільки будівничі жертовника пояснили, що не мали жодного наміру відвертатися від чистого поклоніння. Навпаки, жертовник мав служити пам’ятником їхньої вірності Єгові. Це непорозуміння могло стати причиною кровопролиття, але завдяки мудрому вчинку вдалося уникнути таких жахливих наслідків (Ісуса Навина 22:10—34).

Залагоджуйте непорозуміння у дусі любові

Порівнюючи ці дві розповіді, можна багато чого навчитися. Очевидно, що вияснення справи — це мудрий крок. Хто знає, скільки життів було врятовано у другому випадку лише через те, що обидві сторони порозмовляли? Здебільшого, якщо ви неправильно сприймаєте чиїсь добрі наміри, це не загрожує життю, але в небезпеці може опинитися дружба. Тому, коли відчуваєте чиєсь невідповідне ставлення, чи ви цілковито впевнені, що правильно розумієте реальну ситуацію? А може, інтерпретуєте все по-своєму? Якими були наміри іншої особи? Запитайте її. Чи відчуваєте, що вас не так зрозуміли? Порозмовляйте про це. Не дозволяйте, щоб гордість стала вам на перешкоді.

Ісус дав чудову пораду, як залагоджувати непорозуміння: «Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,— залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм,— і тоді повертайся, і принось свого дара» (Матвія 5:23, 24). Тож слід наодинці порозмовляти з людиною, з котрою сталося непорозуміння, не залучаючи інших у цю справу. Коли особа, що образила вас, почує ваші скарги від когось стороннього, то це лише ускладнить ситуацію (Приповістей 17:9). Ваша мета — відновити мир у дусі любові. Спокійно, ясно, просто й без жодних звинувачень виясніть, у чому полягає проблема. Поясніть, які почуття викликає у вас це непорозуміння. Тоді неупереджено вислухайте думку іншої особи. Не поспішайте приписувати комусь погані спонуки. Будьте охочі визнати, що інша особа не мала поганих намірів. Пам’ятайте, любов «вірить у все» (1 Коринтян 13:7).

Звичайно, навіть після вирішення проблеми можуть залишитися вражені почуття та тривалі негативні наслідки. Що ж тоді робити? Якщо необхідно, було б добре щиро вибачитися та зробити інші розсудливі кроки, аби негайно залагодити справу. У всіх подібних ситуаціях обидвом сторонам варто було б застосувати таку натхнену пораду: «Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви! А над усім тим — зодягніться в любов, що вона — союз досконалости» (Колосян 3:13, 14; 1 Петра 4:8).

Оскільки ми недосконалі, нам не уникнути непорозумінь та уражених почуттів. Будь-хто може помилитися або розмовляти, на наш погляд, бездушно чи непривітно. У Біблії зазначається: «Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло» (Якова 3:2). Оскільки Бог Єгова добре знає це, він радить нам: «Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців. Тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших» (Екклезіяста 7:9, 21, 22).

«Господь важить серця»

А що, коли виправити чиюсь негативну думку про вас просто неможливо? Не впадайте у відчай. Наскільки можете, продовжуйте розвивати та виявляти християнські риси. Просіть Єгову про допомогу, аби поліпшитися там, де необхідно. Зрештою інші не визначають вашої справжньої цінності. Лише Єгова може точно ‘зважити серце’ (Приповістей 21:2, Дерк.). Люди не цінували навіть Ісуса й погорджували ним, але через це ставлення Єгови до нього не змінилося (Ісаї 53:3). Коли інші несправедливо засуджують вас, ‘виливайте своє серце’ перед Єговою і будьте певні, що він вислухає вас, «бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце» (Псалом 62:9; 1 Самуїла 16:7). Якщо ви продовжуватимете робити правильне, можливо, з часом той, хто має погане враження про вас, усвідомить свою помилку та змінить думку (Галатів 6:9; 2 Тимофія 2:15).

Пригадуєте Антоніо, про якого йшлося на початку статті? Він набрався сміливості, аби згідно з біблійною порадою порозмовляти зі своїм другом Леонардо. Антоніо запитав, чи він не зробив чогось такого, що могло б засмутити його. Який же був результат? Леонардо був приголомшений. Він пояснив, що Антоніо взагалі не зробив йому нічого прикрого, і запевнив свого товариша, що його ставлення до нього абсолютно не змінилося. Можливо, Леонардо видавався холодним, оскільки був заглиблений у власні думки. Він вибачився за неумисну образу друга та подякував, що той поділився з ним своїми почуттями. Леонардо додав, що в майбутньому буде уважніший, аби не справити подібного враження на інших. Усі непорозуміння між ними просто зникли, і вони й надалі залишилися близькими друзями.

Зрозуміло, що непорозуміння нікому не приносять задоволення. А втім, якщо ви робите усі необхідні кроки, аби вияснити ситуацію, і застосовуєте біблійні принципи любові та прощення, найімовірніше, що ви теж досягнете позитивних результатів.

[Примітка]

[Ілюстрації на сторінці 23]

Залагоджування непорозумінь у дусі любові та прощення може принести добрі результати.