Як об’єднуються люди по цілому світі?

ЩО ТАКЕ єдність? Дехто вважає, що це слово означає просто відсутність незгод і суперечок. Наприклад, якщо дві або більше держав підписують мирний договір, то можна сказати, що між ними панує єдність. Але чи це справді так? Необов’язково.

Подумайте: впродовж історії було порушено тисячі мирних договорів. Чому? Часто через те, що світові лідери прагнуть домінувати над іншими, а не зберігати мир та єдність. Тому деякі держави бояться відстати у питаннях військового оснащення.

Отже, якщо два народи не ведуть між собою війни, це не означає, що вони живуть у мирі. І справді, хіба можна сказати, що між чоловіками, які направили один на одного пістолети, мирні стосунки, бо поки що ніхто з них не спустив курок? Так думати безглуздо. Все ж у подібній ситуації перебуває сьогодні чимало держав. Дедалі більша недовіра породжує побоювання, що одного дня буде застосована зброя. Яких зусиль докладають уряди, аби запобігти такому лиху?

Єдності загрожує ядерна зброя

Багато людей покладає свої надії на Договір про нерозповсюдження ядерної зброї, який був ухвалений 1968 року. Він забороняє державам, у яких немає ядерної зброї, розробляти її, а на країни, які володіють такою зброєю, накладає обмеження щодо її поширення. Мета цього договору, котрий підписало понад 180 країн, полягає в тому, щоб урешті-решт досягти повного роззброєння.

Хоча цей договір має благородну ціль, деякі аналітики вважають його лише спробою не допустити певні країни до «ядерного клубу» — тобто перешкодити державам, котрі не мають ядерної зброї, розробляти її. Тому існує побоювання, що декотрі уряди, які підписали договір, можуть передумати. І справді, деякі країни вважають вкрай несправедливою заборону розробляти зброю, яка, на їхню думку, могла б захистити їх.

Ускладнює ситуацію і навіть збільшує ризик той факт, що жодній державі не заборонено продукувати ядерну енергію. Це викликає в декого страх, що країни, які використовують ядерну енергію в мирних цілях, могли б таємно розробляти ядерну зброю.

Навіть держави, що вже мають ядерну зброю, іноді не звертають уваги на укладений договір. За словами аналітиків, наївно сподіватися, що до зубів озброєні країни знищать чи просто зменшать свої військові арсенали. Згідно з одним повідомленням, «щоб досягти цього... країни, які ворогують між собою, мають розвинути дуже міцну дружбу і довіру одна до одної. Але в це важко повірити».

Хоч би якими благородними були зусилля людей, досягти єдності неможливо. Це не дивує дослідників Біблії, адже Боже Слово каже: «Не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Святе Письмо також прямо говорить: «Буває, дорога людині здається простою, та кінець її — стежка до смерти» (Приповістей 16:25). Людські уряди мало що можуть зробити в питанні єдності. А втім, у нас є надія.

Джерело справжньої єдності

У Біблії міститься Божа обіцянка про єдність у світі, адже у цьому полягає намір Творця. Він прагне, щоб людство по цілій землі жило в мирі, і зрештою здійснить те, що не під силу людям. Комусь усе це може видаватися нездійсненним. Проте Бог від початку мав задум, щоб мешканці землі жили в мирі та злагодіa. Чимало біблійних віршів свідчать, що Божий намір і далі той самий — привести людей до справжньої єдності. Розгляньмо кілька прикладів.

• «Ідіть, оглядайте Господні діла,— які руйнування вчинив на землі! Аж до краю землі припиняє Він війни, ламає Він лука й трощить списа, палить огнем колесниці» (ПСАЛОМ 46:9, 10).

• «Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (ІСАЇ 11:9).

• «Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав» (ІСАЇ 25:8).

• «Ми за його обітницею чекаємо нових небес і нової землі, на яких перебуватиме праведність» (2 ПЕТРА 3:13).

• «Він [Бог] витре кожну сльозу з їхніх очей. І вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю. Колишнє минуло» (ОБ’ЯВЛЕННЯ 21:4).

Ці обіцянки надійні. Чому? Тому що Бог Єгова, як Творець, має силу і здатність принести людям єдність (Луки 18:27). До того ж він прагне це зробити. Адже Біблія говорить про бажання Бога знову зібрати «в Христі все, що на небесах і що на землі» (Ефесян 1:8—10).

Божа обіцянка «нової землі», на якій «перебуватиме праведність», не є просто мрією (2 Петра 3:13). Бог Єгова запевняє: «Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав» (Ісаї 55:11).

Об’єднані Божим Словом

Як згадувалось у попередній статті, часто релігія роз’єднує, а не об’єднує людей. Це має спонукувати нас задуматись. Якщо ми віримо в існування Творця, чи не логічно сподіватися, що його поклонники житимуть у мирі та єдності? Звичайно, що так.

Релігійний поділ між людьми не походить від Бога Єгови і не має підґрунтя в його Слові. Вина лежить на релігіях. Замість того щоб обстоювати Божий намір, вони підтримують людські зусилля об’єднати світ. Ісус назвав релігійних провідників першого століття «лицемірами» і сказав їм: «Ісая влучно пророкував про вас: „Ці люди шанують мене своїми устами, але серце їхнє далеко від мене. Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають людські заповіді за Божі вчення“» (Матвія 15:7—9).

На противагу їм, правдиві поклонники Бога сприяють єдності між людьми. Пророк Ісая передрік: «Станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір’я,— і полинуть до неї всі люди. І він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни» (Ісаї 2:2, 4).

Свідки Єгови проповідують у більш ніж 230 країнах і територіях та відгукуються на вказівки Бога Єгови, які сприяють єдності. Що є основою їхньої єдності? Апостол Павло написав: «Одягніться в любов, бо вона — досконалі узи єдності» (Колосян 3:14). Вжите Павлом грецьке слово, перекладене як «узи», може стосуватися зв’я́зок людського тіла. Такі зв’я́зки міцні, наче мотузка, і виконують дві життєво важливі функції. Вони утримують органи тіла на своєму місці і з’єднують між собою кістки.

Подібну роль відіграє любов. Ця риса не лише стримує людей від того, щоб убивати одне одного. Наслідуючи любов Христа, люди різного походження можуть жити в мирі. Так вони діють у гармонії з добре відомим Золотим правилом. Згідно з Матвія 7:12, Ісус Христос сказав: «Усе, що тільки хочете, аби робили вам люди, те робіть їм і ви». Дотримуючись цього правила, багато хто поборов упередження.

«Між вами буде любов»

Свідки Єгови доводять, що вони учні Христа, виконуючи його слова: «Всі розпізнають, що ви мої учні, коли між вами буде любов» (Івана 13:35). Така любов виявляється дивовижним чином, коли відбуваються расові і політичні заворушення. Скажімо, під час геноциду 1994 року в Руанді Свідки Єгови виявляли любов одні до одних. Свідки з племені хуту, ризикуючи власним життям, захищали своїх братів з племені тутсі.

Звичайно, не слід сподіватися, що всі народи розвинуть любов до сусідів у такій мірі, що це об’єднає світ. Згідно з Біблією, у визначений час це виконає Бог. Але вже сьогодні люди можуть, так би мовити, одягатися в любов і досягати єдності.

Впродовж минулого року Свідки Єгови присвятили понад мільярд годин тому, щоб розповідати людям про Біблію та її практичну цінність у наші дні. Точне знання Божого Слова об’єднує мільйони осіб, хоча деякі з них колись ненавиділи одні одних. Це стосується арабів і євреїв, вірменів і турків, німців і росіян тощо.

Чи ви хочете більше довідатися про те, як людей об’єднує Боже Слово, Біблія? Якщо так, зверніться до місцевих Свідків Єгови або напишіть на одну з адрес, вказаних на 2-й сторінці.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 4]

Було укладено і порушено тисячі мирних договорів.

[Вставка на сторінці 7]

Завдяки застосуванню біблійних принципів досягається те, чого не можуть здійснити людські уряди.

[Ілюстрація на сторінці 5]

Боже Слово вказує на Джерело справжньої єдності.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Свідки Єгови з племен хуту і тутсі разом будують зал для поклоніння Богу.