Далі шукаймо найперше «Божої праведності»

«І далі шукайте найперше царства і Божої праведності, а все те інше вам додасться» (МАТВ. 6:33).

1, 2. Що таке Божа праведність і з чим вона пов’язана?

«І ДАЛІ шукайте найперше царства» (Матв. 6:33). Свідки Єгови добре знають цю пораду з Нагірної проповіді Ісуса Христа. Ми в усьому намагаємося показувати, що любимо Царство і хочемо бути відданими цьому уряду. Але нам також варто пам’ятати про другу частину цієї поради, а саме про «Божу праведність». Що таке Божа праведність і що значить найперше шукати її?

² З мови оригіналу слово, передане як «праведність», можна перекласти і словами «справедливість», «прямота», «чесність». Отже, праведність Бога — це справедливість згідно з його нормами і цінностями. Як Творець, Єгова має право встановлювати норми добра і зла, правильного і неправильного (Об’яв. 4:11). А втім, Божа праведність не є бездушним і жорстким зводом законів чи нескінченним списком правил та постанов. Праведність Єгови пов’язана з його особистістю і головною рисою — справедливістю, яка поєднана з іншими головними рисами — любов’ю, мудрістю і силою. Тому праведність Бога має зв’язок з його волею і наміром. Вона включає в себе те, чого Бог очікує від людей, які бажають йому служити.

3. а) Що означає шукати найперше Божої праведності? б) Чому ми дотримуємося праведних норм Єгови?

³ Що означає шукати найперше Божої праведності? Коротко кажучи, це значить виконувати волю Бога, щоб догоджати йому. Пошук праведності Єгови включає в себе намагання жити відповідно до його цінностей і досконалих норм, а не наших власних. (Прочитайте Римлян 12:2). Такий спосіб життя охоплює наші стосунки з Єговою. Не йдеться про те, щоб підкорятися Божим законам через страх перед покаранням. Наша любов до Бога спонукує нас догоджати йому, дотримуючись його норм, а не встановлюючи власних. Ми усвідомлюємо, що так робити правильно, адже для цього ми й були створені. Подібно до Ісуса Христа, Царя Божого Царства, ми повинні любити праведність (Євр. 1:8, 9).

4. Чому так важливо шукати Божої праведності?

⁴ Наскільки важливо шукати праведності Єгови? Подумаймо ось про що. Метою першого випробування в Едемі було з’ясувати, чи Адам і Єва визнаватимуть право Єгови встановлювати свої норми (Бут. 2:17; 3:5). Непослух перших людей призвів до страждань і смерті їхніх потомків (Рим. 5:12). Водночас Боже Слово говорить: «Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу» (Прип. 21:21). Дійсно, якщо ми шукаємо найперше Божої праведності, то маємо з Єговою тісні стосунки, а це принесе нам спасіння (Рим. 3:23, 24).

Остерігаймося лицемірної праведності

5. Якої небезпеки потрібно остерігатися?

⁵ Пишучи християнам у Римі, апостол Павло звернув увагу на небезпеку, якої всім нам потрібно остерігатись, якщо ми хочемо справді шукати найперше Божої праведності. Про євреїв Павло сказав: «Свідчу їм, що вони намагаються ревно служити Богу, але їхня ревність не узгоджується з точним знанням про нього. Бо, не знаючи Божої праведності й намагаючись встановити власну, вони не підкорились праведності Божій» (Рим. 10:2, 3). За словами Павла, ці поклонники Бога не розуміли Його праведності, бо надто зосередилися на встановленні своєї праведностіa.

6. Якого погляду слід уникати і чому?

⁶ Ми могли б потрапити в цю пастку, якби, наприклад, вважали служіння Богові своєрідним змаганням, порівнюючи себе з іншими. Такий погляд нерідко призводить до того, що людина стає надто впевненою у своїх здібностях. Якби ми так поводилися, то забули б про праведність Єгови (Гал. 6:3, 4). Належною спонукою для того, щоб робити правильне, є наша любов до Єгови. Будь-які спроби довести власну праведність можуть спростувати наше твердження про те, що ми любимо Бога. (Прочитайте Луки 16:15).

7. Як Ісус звернув увагу на проблему лицемірної праведності?

⁷ Ісус переживав за тих, «хто був впевнений у своїй праведності та вважав інших за ніщо». Він звернув увагу на проблему лицемірної праведності, навівши такий приклад: «Два чоловіки ввійшли у храм помолитися — один фарисей, а другий збирач податків. Фарисей встав і почав молитися подумки: “Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші — здирники, неправедні, перелюбники, або навіть як он той збирач податків. Я пощу двічі на тиждень і даю десятину з усього, що набуваю”. Збирач же податків стояв віддалік, не наважуючись навіть піднести очей до неба. Він тільки бив себе в груди і говорив: “Боже, будь милосердним до мене, грішника”». Ісус завершив приклад такими словами: «Кажу вам, цей чоловік повертатиметься додому, виявившись праведнішим, ніж фарисей; бо кожен, хто звеличується, буде принижений, а хто упокорюється, буде звеличений» (Луки 18:9—14).

Не ставаймо «занадто праведними»

8, 9. Що означає бути «занадто праведним» і до чого це може призвести?

⁸ Про іншу небезпеку, якої нам слід остерігатися, згадано в Екклезіяста 7:16: «Не будь справедливим занадто [«занадто праведним», НС], і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?» Під Божим натхненням біблійний письменник далі, як зазначено у 20-му вірші, наводить причину, чому слід уникати такого погляду. Він каже: «Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила». Той, хто стає «занадто праведним», встановлює свої норми праведності і судить за ними інших. Однак тоді людина не усвідомлює, що так вона ставить свої норми вище від Божих і цим засвідчує, що є неправедною в очах Бога.

⁹ Якщо ми «занадто праведні» (або «надмірно праведні», як передають цей вираз деякі біблійні переклади), то навіть могли б піддати сумніву те, як Єгова вирішує справи. Нам треба пам’ятати, що, піддаючи сумніву справедливість або правомірність рішень Єгови, ми насправді починаємо ставити власні норми праведності вище від норм Єгови. Це так, наче ми випробовували б Єгову і судили його згідно зі своїми нормами правильного і неправильного. Але тільки Єгова, не ми, має право встановлювати норми праведності! (Рим. 14:10).

10. Через що ми, як і Йов, можемо судити Бога?

¹⁰ Хоча жоден з нас не хотів би свідомо судити Бога, наша недосконалість іноді штовхає нас на це. Таке легко трапляється, коли ми бачимо те, що з нашого погляду є несправедливим, або коли зазнаємо труднощів. Навіть вірний чоловік Йов допустився цієї помилки. Спочатку про Йова було сказано, що він «невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав» (Йова 1:1). Але потім на Йова спали численні лиха, і це здавалося йому несправедливим. Тому він проголосив «душу свою справедливішою за Бога» (Йова 32:1, 2). Йов мусив виправити своє мислення. Отже, нас не має дивувати, що іноді ми потрапляємо в подібну ситуацію. Що тоді допоможе нам змінити свій спосіб мислення?

Нам не завжди відомі всі факти

11, 12. а) Про що нам слід пам’ятати, якщо ми вважаємо щось несправедливим? б) Чому дехто міг би думати, що Ісусів приклад про робітників у винограднику вказує на несправедливість?

¹¹ Насамперед необхідно пам’ятати, що нам не завжди відомі всі факти. Так було у випадку Йова. Він не знав про зібрання в небі Божих ангелів, на якому Сатана фальшиво звинуватив його (Йова 1:7—12; 2:1—6). Йов не усвідомлював, що терпить труднощі через Сатану. Ми не можемо бути впевненими, що Йов точно знав, хто є Сатаною. Тому він дійшов хибного висновку, що його проблеми спричинив Бог. Дійсно, легко зробити помилковий висновок, коли нам не відомі всі факти.

¹² Розгляньмо, приміром, Ісусів приклад про робітників на винограднику. (Прочитайте Матвія 20:8—16). У ньому Ісус розповідає про господаря, який однаково платить усім робітникам, незалежно від того, працювали вони цілий день чи лише одну годину. Що ви думаєте про це? Чи господар повівся справедливо? Можливо, спершу вам шкода робітників, які трудилися весь день під палючим сонцем. Звісно, вони заслуговували більшої платні! Якщо так думати, то господар видається безсердечним і нечесним. Навіть його відповідь робітникам, що нарікали, може здаватися самоправством. Та чи ми знаємо всі факти?

13. Як ще ми можемо проаналізувати Ісусів приклад про робітників у винограднику?

¹³ Проаналізуймо цей приклад з іншого боку. Господар, без сумніву, розумів, що всі ці чоловіки мусять годувати свої сім’ї. За днів Ісуса працівникам у полі платили поденно. Їхні рідні щодня розраховували на цю платню. Пам’ятаючи про це, подумаймо про становище тих, кого господар найняв на роботу в кінці дня і хто працював лише годину. Мабуть, ці люди не були б спроможні прогодувати свої сім’ї за годинну плату. Але вони хотіли працювати і чекали на роботу цілий день (Матв. 20:1—7). Не їхня провина, що вони не могли працювати весь день. Ніщо не свідчить про небажання цих робітників працювати. Уявіть, якби вам довелося чекати цілий день, знаючи, що хтось залежить від вашого денного заробітку. Ви були б дуже вдячними, якби отримали якусь роботу. А як же ви здивувалися б, коли б заробили достатньо для того, щоб прогодувати сім’ю!

14. Який цінний урок ми беремо з прикладу про виноградник?

¹⁴ Тепер ще раз обдумаймо дії господаря. Він нікого не обділив. Натомість господар поважав право усіх робітників заробляти на прожиття. Здавалось, охочих робітників було хоч відбавляй, але він не скористався ситуацією, щоб отримати з них зиск. Усі робітники повернулися додому з доброю платнею. Якщо ми беремо все це до уваги, то по-іншому сприймаємо дії господаря. Його рішення сповнене любові і не свідчить про зловживання владою. Чого ми з цього вчимося? Зважаючи лише на деякі факти, ми можемо дійти неправильного висновку. Справді, наведений Ісусом приклад підкреслює неперевершеність Божої праведності, яка не ґрунтується тільки на юридичних постановах і людських правах.

Наш погляд може бути спотворений чи обмежений

15. Чому наш погляд на справедливість буває спотвореним і обмеженим?

¹⁵ Крім того, коли ми стикаємося з ситуацією, яка видається несправедливою, нам слід пам’ятати, що наш погляд може бути спотворений чи обмежений. Його нерідко спотворює недосконалість, упередження або культурні особливості. Наш погляд обмежений, бо ми не здатні розрізняти чиїсь спонуки і знати, що криється в чиємусь серці. А Єгова та Ісус не мають таких обмежень (Прип. 24:12; Матв. 9:4; Луки 5:22).

16, 17. Чому Єгова не діяв за своїм законом про перелюб у випадку гріха Давида з Вірсавією?

¹⁶ Поміркуймо над розповіддю про гріх Давида з Вірсавією (2 Сам. 11:2—5). Згідно з Мойсеєвим Законом, вони заслуговували смерті (Лев. 20:10; Повт. 22:22). Єгова покарав їх, але не відповідно до свого закону. Чи він діяв нечесно? Чи Єгова виявив фаворитизм до Давида і порушив свої праведні норми? Деякі читачі Біблії думають саме так.

¹⁷ Однак Єгова дав закон про перелюб недосконалим суддям, які були неспроможні читати серця. Попри їхні обмеження вони завдяки цьому закону могли виносити послідовні рішення. Єгова ж читає серця людей (Бут. 18:25; 1 Хр. 29:17). Тому не треба доходити висновку, що Єгова обов’язково мав діяти в рамках закону, який він дав недосконалим суддям. Якби так було, то це все одно, що людина з ідеальним зором мусила б носити окуляри, призначені для корекції зору. Єгова бачив серця Давида і Вірсавії та їхнє щире каяття. З огляду на це Бог судив їх милосердно і з любов’ю.

І далі шукаймо праведності Єгови

18, 19. Що допоможе нам ніколи не судити Єгову за власними нормами праведності?

¹⁸ Тож, якщо нам іноді здається, що Єгова діє несправедливо,— коли ми читаємо якусь біблійну розповідь чи зазнаємо труднощів у своєму житті,— ніколи не судімо Бога за власними нормами праведності. Пам’ятаймо, що ми не завжди знаємо всі факти і наш погляд іноді спотворений або обмежений. Не забуваймо, що «людина є далекою від праведності, якої вимагає Бог» (Як. 1:19, 20). Тоді наші серця не будуть «розпалюватися гнівом на Єгову» (Прип. 19:3, НС).

¹⁹ Подібно до Ісуса, постійно визнаваймо, що лише Єгова має право встановлювати норми праведності і добра (Марка 10:17, 18). Намагаймося здобувати «точне знання» про його норми (Рим. 10:2; 2 Тим. 3:7). А, визнаючи їх і узгоджуючи своє життя з волею Єгови, ми покажемо, що шукаємо найперше «Божої праведності» (Матв. 6:33).

[Примітка]

Чи ви пам’ятаєте?

• Чому важливо шукати праведності Єгови?

• Яких двох небезпек слід остерігатися?

• Як нам шукати найперше Божої праведності?

[Ілюстрація на сторінці 9]

Чого ми вчимося з Ісусового прикладу про двох чоловіків, які молилися в храмі?

[Ілюстрація на сторінці 10]

Чи було несправедливо заплатити однаково тим, хто працював цілий день, і тим, хто працював з одинадцятої години?