Літні обласні конгреси в Росії дарують радість
ЩОЛІТА чимало росіян, любителів природи, вирушає за місто. Вони залишають свої квартири і їдуть на дачі, щоб відпочити від міської метушні. В останні роки протягом літніх місяців Свідки Єгови теж масово вирушають на природу. Але в них інша мета.
У деяких містах Росії на проповідницьку діяльність Свідків наклали обмеження. Однак вони, користуючись своїм конституційним правом на свободу релігії, надалі відкрито збираються для поклоніння Богові. Незважаючи на це право, деякі дезінформовані представники влади і духівництво російської православної церкви протидіють Свідкам. Через це Свідкам буває важко орендувати підхожі приміщення для своїх щорічних обласних конгресів. Тож їм доводиться проводити «лісові» або «польові» конгреси. З 2007 до 2009 року в 25 місцях по цілій Росії було організовано близько 40 таких духовних «пікніків».
Один Свідок Єгови, який вже багато років відвідує конгреси в Росії, пригадує: «У минулому, коли ми орендували стадіони або інші приміщення у великих містах, влада й чимало щирих людей могли побачити чистоту та порядок у нашій організації і тоді самі робили про неї висновки. Тепер ми змушені збиратися в лісі, де на нас дивляться лише представники фауни. Шкода, що широкий загал не може спостерігати за цими чудовими духовними святами, які об’єднують людей різного культурного, расового та релігійного походження».
Конгрес — це радісна подія. Але ось що зауважив один Свідок: «Мене дуже тішить, що мої одновірці, виявляючи саможертовність і відданість, готові пристосовуватися до будь-яких обставин. І все ж, коли влада утруднює проведення наших конгресів, це забирає багато фізичних та емоційних сил і деякою мірою позбавляє нас права гідно поклонятися Всемогутньому Богу». Як Свідки Єгови в Росії дають собі раду?
Конгреси в лісах по цілій країні
Нерідко траплялося, що договір про оренду приміщення розривали в останню хвилину. Тоді організатори конгресу мали лише кілька днів, щоб підшукати і приготувати для тисяч делегатів інше місце. Наприклад, 2008 року Свідкам з міста Чебоксари (Чуваська республіка) довелось проводити обласний конгрес у великому кемпінгу, який був оточений березовим гаєм і виходив на річку Волгу. Перед Свідками постало складне завдання. З 1930 делегатів 1700 треба було поселити на території кемпінгу. Для цього необхідно було спорудити туалети, душі та умивальники з холодною й гарячою водою, провести електрику і подбати про харчування.
Свідки впорались із завданням. Відразу знайшлися столяри, електрики і сантехніки. Група з 350 Свідків зголосилася допомогти у підготовці. Чотирнадцять добровольців жили в кемпінгу впродовж десяти днів. Вони розпилювали дошки, збирали сіно, ставили намети, душові кабіни й туалети. Ще інша група кілька разів їздила у місто, щоб закупити все необхідне. Оскільки на території кемпінгу не було придатного місця для зберігання продуктів холодними, делегатів вирішили забезпечити гарячими стравами. Їжу готували три рази на день прямо в кемпінгу. Адміністрація кемпінгу виявила бажання допомогти і надала кількох працівників для приготування їжі. П’ятсот делегатів привезли власні намети, 150 винайняли житло поблизу кемпінгу, 15 із задоволенням ночували на сіні в сараї, а решта поселилася в уже підготовлених наметах.
Коли делегати прибули на місце проведення конгресу, то побачили море різнокольорових пластмасових стільців. Крісла були вишикувані рівними рядами, а перед ними стояли дві дерев’яні сцени, прикрашені квітами. З однієї програма звучала російською мовою, а з іншої — чуваською. Усі присутні насолоджувались духовним бенкетом і дуже цінували працю добровольців. Один працівник кемпінгу, який готував їжу, вигукнув: «Якби я не побачив на власні очі, то ніколи не повірив би, що може існувати організація таких згуртованих і дисциплінованих людей, як ви!» Дехто порівнював цей конгрес зі святом Кучок, яке відзначали стародавні ізраїльтяни.
В інших містах для підготовки конгресу Свідки мали лише добу. Так було і в Нижньому Новгороді. Свідки-добровольці працювали день і ніч на приватній ділянці землі, щоб позрубувати кущі та дерева, покосити траву і очистити ділянку від кліщів та мурах. Коли в п’ятницю зранку приїхали делегати, на місці проведення програми вже стояло 2000 пластмасових стільців, десять переносних туалетів, умивальники з водою, сцена, генератор і система озвучення. Один Свідок сказав: «Найбільше вражає, що ті, хто працював цілодобово, не вважають себе героями. Протягом програми вони смиренно продовжували служити іншим. Вони буквально віддавали усіх себе, щоб їхні духовні брати і сестри почувались комфортно та могли зосередитись на програмі навчання».
Ще інший Свідок написав: «Відчувався дух співпраці. Це наш перший конгрес, який відбувався просто неба, до того ж ми мали небагато часу. Однак все було настільки добре продумано, що майже нічого не перешкоджало проведенню програми. Ми зовсім не відчували втоми, так наче Єгова дав нам крила!»
Дія Божого духу
Долаючи проблеми, пов’язані з проведенням конгресів, Свідки ще більше зблизилися і побачили, як діє Божий дух. У Смоленську напередодні конгресу Свідкам відмовили у житлі. Один старійшина розповідає: «Коли о першій ночі приїхало кілька автобусів з делегатами, їх ніде було розселити. Я заплакав, адже нічого не міг для них зробити. Тоді я почав молитись до Єгови і благав, щоб він допоміг. Як же я радів, коли через годину ми знайшли житло для кожного! Це було чудо. Єгова показав, що не залишить праведних на вулиці!» Під час іншого конгресу в лісі Свідки звернулися до жителів поблизького села з проханням розселити делегатів. Завдяки добрій репутації Свідків місцеві жителі радо прийняли у своїх домах 2000 людей.
«Сам факт, що конгрес вдалося провести, показує, наскільки важливо в усьому покладатись на Єгову»,— говорить один Свідок. Правдивість цих слів видно з випадку, коли незвані «гості» намагалися зірвати конгрес. У Новошахтинську до місця проведення конгресу прийшло духівництво російської православної церкви разом з демонстрантами. Щоб заглушити промовця на конгресі, вони співали церковні гімни і монотонно причитали у мікрофон. А втім, міліція заборонила їм перешкоджати проведенню програми. Коли одна православна жінка знепритомніла від жари, Свідки віднесли її до медпункту і надали допомогу. Вона була вражена.
Здивовані побаченим
Через загрозу тероризму великі скупчення людей привертають увагу як органів правопорядку, так і звичайних громадян. Наприклад, за «лісовим» конгресом у Волжську наглядали представники підрозділу з боротьби проти екстремізму. Один з них загубив мобільний телефон, і Свідки допомогли знайти його. Телефон уже принесли у бюро знахідок. Невдовзі після цього чоловікові зателефонував начальник і поцікавився, чи на конгресі були якісь вияви насилля або екстремізму. Підлеглий відповів: «Усе в порядку, тут зібралося 5000 людей і немає жодних порушень. Який екстремізм?! Нам є над чим поміркувати. Я загубив свій телефон, а вони знайшли його і повернули мені!»
Одного охоронця вразила чистота. Хоча на конгресі було багато дітей, він не побачив жодної обгортки від цукерок. До власника кемпінгу, де проходив інший конгрес, підійшов працівник міліції, якому повідомили про велике релігійне зібрання. Тоді власник повів лейтенанта на третій поверх будинку. Там був балкон, який виходив на кемпінг. Власник сказав: «Лише подивіться на них! Ви самі все зрозумієте. Який порядок!» Цього чоловіка здивувало те, що Свідки не вживали алкоголю і не курили. А коли програма закінчилась, вони не залишили після себе й сліду, навіть сміття забрали з собою. Власник кемпінгу пригадує: «Це був рай!»
Єдність серед Божого народу
Після одного «лісового» конгресу голова поблизького села сказав: «Я розумію, що ви прості люди, але яка ж у вас сила! Тоді як кожен з нас сидить у власній шкаралупі, ви об’єднуєте людей». Від Калінінграда до Камчатки мешканців величезної країни продовжує приємно вражати єдність Божого народу, яку можна побачити під час великих духовних зібрань. Плани Свідків можуть змінюватись швидко і несподівано, але одне залишається незмінним — їхня повага до світської влади і до ближніх.
Попри всі незручності Свідки Єгови в Росії надалі радо збираються для духовного навчання. Вони моляться «за царів та за всіх, хто обіймає високе становище, щоб... вести спокійне і тихе життя з повною... відданістю Богові» (1 Тимофія 2:2).
[Вставка на сторінці 27]
Свідок-доброволець, котрий допомагав у підготовці конгресу, що проводився просто неба
[Вставка на сторінці 29]
Свідки Єгови в Росії продовжують вести «спокійне і тихе життя з повною... відданістю Богові»
[Ілюстрації на сторінці 28]
Добровольці дружно прибирали територію і готували їжу для тисяч делегатів конгресу
[Ілюстрації на сторінці 29]
Усі раділи програмі духовного навчання і цінували саможертовну працю добровольців