Ви можете боротися з Сатаною і перемогти його

1. а) Чому вкрай важливо боротись із Сатаною у наші дні? б) Звідки ми знаємо, що можемо перемогти в битві з Сатаною?

САТАНА веде війну проти помазаного останку та «інших овець» (Ів. 10:16). Диявол має на меті пожерти якомога більше служителів Єгови, оскільки йому залишилось мало часу. (Прочитайте Об’явлення 12:9, 12). Чи можна перемогти у боротьбі з Сатаною? Так! Біблія каже: «Протистійте Дияволу, і він утече від вас» (Як. 4:7).

2, 3. а) Як думка про те, що Сатана не існує, сприяє його задумам? б) Чому ми впевнені, що Сатана реальна особа?

² Чимало людей насміхаються з думки про те, що Сатана взагалі існує. Для них Сатана і демони — це вигадані персонажі романів, фільмів жахів і відеоігор. Такі люди вважають, що жодна розумна особа не вірить у злих духів. Як ви думаєте, чи Сатану хвилює те, що йому і його невидимому війську відводять місце у світі фольклору? Навряд! Адже так йому легше засліплювати розуми тих, хто сумнівається в його існуванні (2 Кор. 4:4). Поширення ідеї про те, що духи не існують,— це один з багатьох способів, якими Сатана вводить людей в оману.

³ Будучи служителями Єгови, ми не піддаємося такій омані. Ми знаємо, що Сатана Диявол є реальною особою, бо саме він промовляв до Єви через змія (Бут. 3:1—5). Сатана докоряв Єгові у випадку Йова (Йова 1:9—12). Саме Диявол намагався спокусити Ісуса (Матв. 4:1—10). І після народження Божого Царства у 1914 році Сатана почав воювати з останком помазанців (Об’яв. 12:17). Ця війна й далі точиться, тому що Сатана хоче знищити віру останку 144 000 та інших овець. Щоб перемогти в цій битві, нам треба протистояти Сатані й залишатися міцними у вірі. У цій статті ми обговоримо три способи протистояння Сатані.

ЦУРАЙТЕСЬ ГОРДОСТІ

4. Як Сатана показує, що він уособлення гордості?

⁴ Сатана зовсім не смиренний. По суті, це духовне створіння настільки нахабне, що поставило під сумнів верховну владу Єгови і зробило себе богом, суперником Єгови. Він є уособленням гордості й зухвалості. Тож один зі способів протистояти Сатані полягає в тому, щоб цуратися гордості та розвивати смиренність. (Прочитайте 1 Петра 5:5). Але що таке гордість? Чи завжди вона погана?

5, 6. а) Поясніть, чи гордість завжди погана. б) Яка гордість є небезпечною і з яких біблійних прикладів можна це побачити?

⁵ За словником, гордість — це «почуття особистої гідності, самоповаги [і] почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому-небудь». У такій гордості немає нічого поганого. Апостол Павло сказав фессалонікійцям: «Ми пишаємось вами перед Божими зборами, бо ви є витривалими та маєте віру в усіх переслідуваннях і труднощах, які зносите» (2 Фес. 1:4). Отже, добре, коли ми задоволені успіхами інших або навіть до деякої міри гордимося собою. Ми не повинні соромитись своєї родини, культури чи місця, де виростали (Дії 21:39).

⁶ Проте існує гордість, яка може порушувати стосунки з іншими і руйнувати нашу дружбу з Єговою. Через таку гордість ми можемо обурюватися й відкидати необхідну пораду, замість того щоб смиренно приймати її (Пс. 141:5). Така гордість — це «надмірно висока думка про себе [або] пихатість», яку виявляють особи, котрі вважають (часто безпідставно), ніби вони ліпші за інших. Єгова ненавидить гордість і зухвалість (Єзек. 33:28; Ам. 6:8). Однак Сатані дуже приємно бачити, як люди виявляють хвалькуватість, тому що в ній відображається його зарозумілість. Як же Сатана, напевне, втішався, коли такі чоловіки, як Німрод, фараон та Авесалом, через свої хвастощі стали жертвою неналежної гордості! (Бут. 10:8, 9; Вих. 5:1, 2; 2 Сам. 15:4—6). Гордість також призвела до погибелі Каїна. Сам Бог дав йому пораду, але цей чоловік був надто гордим, щоб прийняти виправлення. Він уперто знехтував настановою Єгови і стягнув на себе велику біду (Бут. 4:6—8).

7, 8. а) Що таке расизм і як він пов’язаний з гордістю? б) Поясніть, як гордість може порушити мир збору.

⁷ У наші дні гордість людей часто призводить до згубних наслідків. Інколи гордість іде рука в руку з расизмом. В одному словнику говориться, що расизм — це «упередження або ворожість до людей, які належать до інших рас»; це «погляд, що різним расам притаманні відмінні риси й здібності і що від природи одна раса вища або нижча за іншу». Расова гордість призводить до сутичок, війн і навіть масових убивств.

⁸ Звичайно, такому немає місця у християнському зборі. Але суперечки між одновірцями, які іноді починаються з гордості, можуть поступово вийти з-під контролю. Очевидно, це трапилося з деякими християнами у першому сторіччі, котрим Яків поставив проникливе запитання: «Звідки війни і сварки між вами?» (Як. 4:1). Якщо в нас глибоко вкоренилися почуття ворожості та вищості, то вони можуть впливати на нашу мову і вчинки, які завдаватимуть іншим невимовного болю (Присл. 12:18). Зрозуміло, гордість може порушити мир збору.

9. Як Біблія допомагає нам долати расизм та будь-яку неналежну гордість? (Дивіться малюнок на початку статті).

⁹ Якщо ми схильні вважати інших нижчими за себе, нам не слід забувати, що «той, хто гордий у серці,— гидкий Єгові» (Присл. 16:5). Також варто переглянути свій погляд на тих, хто належить до іншої раси, національності або культури. Якщо ми маємо в серці почуття расової чи національної гордості, то нехтуємо фактом, що Бог «від одного чоловіка... створив усі народи» (Дії 17:26). У цьому розумінні є лише одна раса, оскільки всі люди походять від спільного прабатька, Адама. Як же безглуздо вважати, що від природи одна раса вища або нижча за іншу. Такий погляд був би на руку Сатані, а він хоче зруйнувати нашу християнську любов і єдність (Ів. 13:35). Щоб боротися з Сатаною і перемогти його, нам треба чинити опір будь-якій неналежній гордості (Присл. 16:18).

УНИКАЙТЕ МАТЕРІАЛІЗМУ ТА ЛЮБОВІ ДО СВІТУ

10, 11. а) Чому можна легко розвинути любов до світу? б) Як Димас виявив свою любов до світу?

¹⁰ Сатана є «правителем цього світу», і весь світ лежить у його владі (Ів. 12:31; 1 Ів. 5:19). Тож більшість того, що пропагує цей світ, суперечить біблійним нормам. Звичайно, не все, що пропонує світ,— погане. А втім, логічно сподіватися, що Сатана буде використовувати цей світ, аби грати на наших бажаннях та схиляти нас до гріха чи розвинути в нас любов до світу і недбале ставлення до поклоніння Єгові. (Прочитайте 1 Івана 2:15, 16).

¹¹ Здається, любов до світу вплинула на деяких християн першого століття. Наприклад, Павло написав: «Димас, полюбивши теперішній світ, покинув мене» (2 Тим. 4:10). Біблія конкретно не каже, що́ саме у світі полюбив Димас і зрештою покинув Павла. Можливо, що Димас почав любити матеріальні речі більше, ніж духовні справи. Якщо так, то Димас втратив нагоду виконувати почесні духовні обов’язки. І заради чого? Чи світ міг запропонувати Димасу щось цінніше за благословення, які Єгова міг би злити на нього як на товариша Павла? (Присл. 10:22).

12. Як ми можемо стати жертвою «багатства, яке вводить в оману»?

¹² Щось подібне може трапитися з нами. Як християни, ми маємо природне бажання матеріально дбати про себе і своїх рідних (1 Тим. 5:8). Єгова хоче, щоб ми жили в комфортних умовах — це видно з того, в якому чудовому оточенні він поселив Адама і Єву (Бут. 2:9). Але Сатана може використовувати «багатство, яке вводить в оману», щоб грати на наших бажаннях (Матв. 13:22). Чимало людей думають, що гроші їх ощасливлять або що майно є запорукою успіху. Таке мислення — чистої води обман, і воно може призвести до втрати найціннішого, що ми маємо,— нашої дружби з Єговою. Ісус застеріг своїх послідовників: «Ніхто не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він любитиме й буде горнутися до нього, то другого обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і багатства» (Матв. 6:24). Якщо ми служимо тільки багатству, то перестанемо служити Єгові, і саме цього домагається Сатана! Не дозвольмо грошам і матеріальним речам витіснити з нашого життя дружбу з Єговою. Щоб боротися з Сатаною, нам потрібно зберігати врівноважений погляд на матеріальні речі. (Прочитайте 1 Тимофія 6:6—10).

НЕ ПІДДАВАЙТЕСЯ СТАТЕВІЙ РОЗПУСТІ

13. Як цей світ пропагує спотворений погляд на шлюб і секс?

¹³ Інша пастка світу Сатани — це статева розпуста. Багато людей в наші дні вважають подружню вірність і навіть сам устрій шлюбу чимось надто суворим і застарілим. Приміром, одна популярна акторка сказала: «Ні чоловіки, ні жінки не можуть жити все життя з одним подружнім партнером». Вона додала: «Я не знаю нікого, хто є вірним чи хоче зберегти вірність своєму партнеру». Говорячи про розрив своїх шлюбних стосунків, один актор зауважив: «Я не впевнений, що в нас закладено жити решту свого життя з однією людиною». Сатана дуже тішиться, коли впливові люди порочать Божий дар шлюбу. Диявол аж ніяк не бажає того, щоб цей устрій був міцний і успішний. Отже, щоб боротися з Сатаною і перемогти його, нам треба підтримувати Божий устрій шлюбу.

14, 15. Як чинити опір статевій розпусті?

¹⁴ Одружені ми чи ні, нам потрібно невпинно чинити опір будь-якій статевій розпусті. Чи вести таку боротьбу легко? Зовсім ні. Наприклад, якщо ти молода людина, то, напевне, чуєш, як твої однокласники вихваляються, що мали випадковий секс або займалися секстингом — те, що в багатьох країнах вважається рівнозначним поширенню дитячої порнографії. Біблія говорить: «Кожен, хто займається статевою розпустою, грішить проти власного тіла» (1 Кор. 6:18). Хвороби, що передаються статевим шляхом, приносять як страждання, так і смерть. І більшість неодружених молодих людей, які втратили незайманість, шкодують за вчиненим. Насправді недозволений секс зовсім не такий, яким його зображає світ розваг, котрий хоче, аби ми повірили, ніби порушення Божих законів не має жодних наслідків. Через таке мислення люди стають жертвами «гріха, який вводить в оману» (Євр. 3:13).

¹⁵ Як ти можеш боротися зі спокусою втягнутися в статеву розпусту? Визнавай свою слабкість (Рим. 7:22, 23). Молись до Бога про силу (Філ. 4:6, 7, 13). Уникай ситуацій, які можуть призвести до розпусти (Присл. 22:3). І, коли виникає спокуса, негайно її відкидай (Бут. 39:12).

16. Як Ісус зреагував на спокуси Сатани і чого ми вчимося з його прикладу?

¹⁶ Ісус подав нам дієвий приклад того, як чинити опір спокусам. Він не піддався брехливим обіцянкам Сатани і навіть не думав зважувати всі за і проти. Натомість він одразу відповідав: «Написано». (Прочитайте Матвія 4:4—10). Ісус знав Боже Слово, завдяки цьому він, стикаючись зі спокусами, міг швидко діяти і цитувати уривки з Писань. Щоб боротися з Сатаною і перемогти його, ми не повинні піддаватися спокусі чинити статеву розпусту (1 Кор. 6:9, 10).

ПЕРЕМОГА ЗАВДЯКИ ВИТРИВАЛОСТІ

17, 18. а) Яку ще зброю використовує Сатана і чому це не має нас дивувати? б) Що чекає на Сатану і як це заохочує нас бути витривалими?

¹⁷ Гордість, матеріалізм і статева розпуста — це лише деяка зброя з великого арсеналу Сатани. Скажімо, одні християни зазнаю́ть протидії з боку рідних, інші зносять насмішки однокласників, а ще інші живуть у країнах, де уряди накладають заборону на проповідницьку діяльність. Такі випробування не дивують нас, бо Ісус попередив своїх послідовників: «За моє ім’я всі будуть вас ненавидіти, але хто витримає до кінця, той спасеться» (Матв. 10:22).

¹⁸ Як ми можемо боротися з Сатаною і перемогти його? Ісус сказав учням: «Своєю витривалістю ви збережете своє життя» (Луки 21:19). Ніхто не може завдати нам непоправної шкоди. Ніхто не може зруйнувати нашу дорогоцінну дружбу з Богом, хіба що ми самі допустимо це (Рим. 8:38, 39). Навіть смерть служителів Єгови не приносить перемоги Сатані, оскільки Єгова неодмінно воскресить їх (Ів. 5:28, 29). Однак майбутнє Сатани справді невтішне. Після знищення нечестивої системи Сатана буде вкинутий у безодню на 1000 років (Об’яв. 20:1—3). Наприкінці Ісусового Тисячолітнього правління Сатану «буде звільнено з в’язниці» на короткий час, аби він здійснив останню спробу ввести в оману досконалих людей. Після того Диявол буде знищений (Об’яв. 20:7—10). Сатана приречений, але не ви! Протистійте Сатані, залишаючись міцними у вірі. Ви можете боротися з Сатаною і перемогти його!