Всюди проповідуйте добру новину

¹ Ранні християни всюди проповідували добру новину. Вони мали таку ревність, що протягом 30 років після воскресіння Ісуса Христа звістка про Царство була «проповідана всьому створінню під небом» (Кол. 1:23).

² Сьогодні ревні слуги Єгови мають таку саму мету: до всіх, до кого можливо, донести добру новину про Царство. Що може допомогти нам досягнути цієї мети? Проповідування від дому до дому було і є дуже ефективним методом, щоб доносити до людей добру новину (Дії 5:42; 20:20, 21). Звичайно, ми хочемо й надалі, наскільки дозволяють нам наші здібності та обставини, регулярно брати участь у цій важливій справі, якомога докладніше опрацьовуючи наші території. Однак коли ми приходимо до людей, чи ж не буває так, що їх щораз частіше немає вдома? Якщо вони не працюють, то, можливо, подорожують, відвідують магазини або десь відпочивають. Як можна ознайомлювати достойних з цих людей зі звісткою про Царство? (Матв. 10:11).

³ З деякими людьми можна сконтактуватися на місці їхньої праці. Навіть у невеликих містечках є торгові чи комерційні центри, де чимало людей проводить більшу частину дня. У великих містах люди, котрі працюють у промислових районах чи в адміністративних будинках, або ті, що живуть у висотних будинках, знайомляться з правдою — часто вперше. Дехто з тих, з ким можна було поговорити під час вихідних у парках, місцях відпочинку, кемпінгах чи в котеджах, на стоянках автомашин чи в пасажах, прихильно реагували на добру новину.

⁴ Крім регулярного служіння від дому до дому, щораз більше вісників намагається свідчити в публічних місцях — всюди, де можна знайти людей. Дехто з цих Свідків, можливо, почувався нерішучим і трохи стривоженим. Як вони тепер почуваються?

⁵ Один брат сказав: «Я став більше цілеспрямованим». Піонер старшого віку зауважує: «Це зміцнило мене розумово, фізично й духовно... і воно далі мене зміцнює». Один вісник говорить, що тепер він може розмовляти з багатьма людьми, які ніколи раніше не розмовляли зі Свідками Єгови. Молодь також охоче береться за цю радісну працю. Один юнак висловився: «Радісно, що можна розмовляти з багатьма людьми». Інший сказав: «Я розповсюджую більше літератури, ніж будь-коли раніше!» Усе це відбувається в території, яка вже неодноразово опрацьовувалась.

⁶ Роз’їзні наглядачі беруть провід. Товариство, беручи до уваги те, що «минає стан світу цього», радить роз’їзним наглядачам удосконалити свій щотижневий план польового служіння так, аби доброю новиною можна було досягнути якомога більше людей (1 Кор. 7:31). Районні наглядачі виділяють ранки службового тижня для праці від дому до дому, тимчасом як післяобідню пору вони присвячують для повторних відвідин і проведення домашніх біблійних вивчень. У більшості околиць такий план усе ще може бути практичним. В інших місцях, можливо, небагато вдається виконувати у праці від дому до дому ранками у певні дні тижня. З огляду на це роз’їзний наглядач може вирішити, що зранку краще було б проповідувати від магазину до магазину чи на вулиці. Або він може спланувати, щоб вісники невеликими групами працювали у місцях торгівлі, на стоянках автомашин чи в інших публічних місцях. Якщо вісники ефективніше використовуватимуть доступний їм час для польового служіння, то вони зможуть поговорити з набагато більшою кількістю людей.

⁷ Ради старійшин можуть запросити районного наглядача, щоб він ознайомив декількох вісників з характерними особливостями вищеописаної праці, яку можна виконувати в місцевих умовах. Це допоможе даним вісникам, коли вони працюватимуть з роз’їзним наглядачем в одній з цих сфер служіння. Вони у свою чергу можуть навчити цього інших (2 Тим. 2:2). У результаті більше людей буде ознайомлено з доброю новиною.

⁸ Звичайно, нема потреби чекати на візит районного наглядача, щоб спробувати якісь вищенаведені методи проповідування. Нижче описано різні види проповідування, які можна використовувати на вашій території.

⁹ Свідчення на вулиці. «Куди поділися люди?» — часом ми здивовано запитуємо себе, коли в будень зранку відвідуємо житлові райони. Деякі з них пішли кудись у своїх справах або за покупками. Чи пробував ти свідчити їм на вулиці? Якщо таке служіння виконувати належним чином, то воно може бути дуже продуктивним. Замість того щоб стояти в одному місці з журналами, краще було б самому звертатися до людей і розпочинати дружню розмову. Не потрібно свідчити кожному перехожому. Розмовляй з тими, хто не спішить, наприклад, з тими, хто просто розглядає вітрини, хто сидить у припаркованих машинах або з людьми, які чекають на громадський транспорт. Спочатку можна невимушено дружньо привітатися й почекати на відповідь. Якщо людина готова розмовляти, запитай, який її погляд на ту чи іншу тему, котра, на твою думку, може бути для неї цікавою.

¹⁰ Один роз’їзний наглядач запросив шістьох вісників піти з ним і його дружиною свідчити на вулиці. Які були результати? «У нас був чудовий ранок!» — розповідає він. «У нас не було таких проблем, як «нема людей вдома». Ми розповсюдили вісімдесят журналів і чимало буклетів. У нас було декілька жвавих розмов».

¹¹ Той самий роз’їзний наглядач, служачи в наступному зборі, довідався, що якось рано-вранці декілька вісників свідчило на вулиці, але успіх був незначний. За цей час свідчення одна сестра порозмовляла лише з двома особами, бо всі інші поспішали на роботу. Роз’їзний наглядач запропонував, щоб саме ці вісники прийшли знову на ту вулицю зранку, але трохи пізніше. Вони пішли знову і залишалися там до полудня. Сестра, яка раніше мала тільки дві розмови, коли прийшла туди знову, була більш успішною. Вона розповсюдила 31 журнал і 15 брошур, семеро осіб дали їй свої адреси та імена, і вона розпочала два біблійних вивчення! Інші з цієї групи вісників мали подібні підбадьорливі результати.

¹² Коли ти знаходиш когось, хто виявляє інтерес, постарайся дізнатись від нього його ім’я, адресу й номер телефону. Відразу не запитуй його про це, краще скажи: «Мені було приємно розмовляти з вами. Чи не могли б ми продовжити нашу розмову іншим разом?» Або запитай: «Чи можна мені прийти до вас додому?» Багато, з ким вдалося порозмовляти таким чином, згодилося на повторні відвідини. Завжди май зі собою достатню кількість запрошень для тих, хто хотів би відвідати наші зібрання.

¹³ Якщо ти зацікавив людину, котра живе на території іншого збору, то інформацію про неї слід передати братам того збору, щоб вони могли продовжити розвивати зацікавлення даної людини. Чи свідчення на вулиці є ефективним для поширення доброї новини у твоїй околиці? Якщо так, то переглянь статтю з «Нашого служіння Царству» за липень 1994 року «Знаходити зацікавлених, ефективно свідкуючи на вулиці». Заплануй собі брати участь у свідченні на вулиці в час, коли можна порозмовляти з якомога більшою кількістю людей.

¹⁴ Свідчення у громадському транспорті. Одного ранку кілька піонерів запланували свідчити людям, які чекали на автобус біля місцевого коледжу. Під час приємних розмов виникла проблема. У сам розпал розмов, приїхав автобус, так що розмови мало не обірвались. Піонери розв’язали цю проблему: вони сіли в автобус і, поки він їхав містом, свідчили пасажирам. З кінцевої зупинки вони поїхали назад тим самим автобусом, продовжуючи працю свідчення. Після кількох рейсів туди й назад вони підбили підсумок своєї праці: було розповсюджено понад 200 журналів і започатковано шість біблійних вивчень. Деякі пасажири охоче самі дали свої адреси й номери телефонів, щоб їх можна було відвідати вдома. Наступного тижня піонери знову прийшли на автобусну зупинку, щоб проповідувати так само. Вони розповсюдили 164 журнали й започаткували ще одне біблійне вивчення. На одній зупинці в автобус увійшов пасажир і сів на єдине вільне місце — біля піонера. Він подивився на брата й, усміхаючись, сказав: «Я знаю, ви маєте для мене «Вартову башту».

¹⁵ Багато вісників ефективно свідчать, коли їдуть автобусом, поїздом чи летять літаком. Як можна розпочати розмову з пасажиром, що сидить біля тебе? Один 12-річний вісник в автобусі просто почав читати «Пробудись!», сподіваючись, що дівчина-підліток, яка сиділа поруч, зацікавиться журналом. Це спрацювало. Дівчина запитала, що він читає, а він відповів, що читає про те, як вирішувати проблеми, з якими мусять давати собі раду молоді люди. Він додав, що ця стаття йому багато в чому допомогла і що вона може допомогти також їй. Вона охоче взяла журнали. Їхню розмову випадково чули інші два юнаки, котрі також попросили дати їм журнали. Водій, побачивши це, зупинив автобус на краю вулиці й запитав, чому вони так зацікавилися тими журналами. Коли він дізнався чому, він також взяв кілька примірників. Ясна річ, усе це було б неможливе, якби молодий вісник не мав достатньої кількості журналів, щоб дати їх кожному, хто ними зацікавився!

¹⁶ Свідчення в парках і на стоянках автомашин. Чудовий спосіб проповідувати людям — це свідчити в парках і на стоянках автомашин. Чи ти пробував свідчити на стоянках автомобілів торгового центру або на ринку? Завжди спочатку уважно роздивись довкола. Шукай тих, хто не поспішає або сидить у запаркованій машині, й намагайся розпочати з ними дружню розмову. Якщо зав’язалась розмова — поділися звісткою про Царство. Попробуй працювати окремо, але недалеко від іншого вісника. Не носи великий, важкий портфель і не привертай уваги до своєї праці якимось іншим чином. Будь розсудливим. Найкраще, можливо, лише коротко працювати на одному місці, а тоді перейти на інше. Якщо хтось не бажає розмовляти з тобою, то спокійно відійди й пошукай когось іншого, з ким можна було б розмовляти. Один брат, використовуючи ці методи, за один місяць свідчення на вищезгаданих місцях розповсюдив 90 журналів.

¹⁷ Деякі люди йдуть до парку для відпочинку, інші — для гри в якісь ігри або для того, щоб провести час зі своїми дітьми. Шукай нагоди свідчити цим людям, але не будь надмірно настирливим. Один брат розпочав розмову з садівником у парку, і виявилось, що він занепокоєний проблемою з наркотиками та майбутнім своїх дітей. З ним було розпочато біблійне вивчення, яке проводилось регулярно в парку.

¹⁸ Неформальне свідчення в торгових центрах. Оскільки через місцеві обмеження праці свідчення не завжди можливо формально проповідувати в крамницях торгових центрів, то деякі вісники шукають можливості свідчити там неформально. Вони розпочинають дружню розмову з тими, хто не дуже зайнятий. Коли людина зацікавлюється, вони обережно пропонують буклет або журнал і стараються домовитися на повторну зустріч. Вони свідчать декілька хвилин в одній частині торгового центру, а потім переходять у друге місце, щоб поговорити з кимось іншим. Звичайно, коли ми таким способом свідчимо неформально, то слід намагатися не привертати до себе надмірної уваги.

¹⁹ Коли вітаєш людину, починай розмову привітним голосом. Якщо вона відповіла, постав запитання, а тоді уважно слухай. Щиро цікався тим, що людина говорить. Покажи, що ти поважаєш її думку. Там, де можливо, погоджуйся з нею.

²⁰ Одна сестра мала чудову бесіду зі старшою жінкою, згадавши, який низький став нині прожитковий мінімум. Ця жінка охоче погодилася і в результаті відбулася жвава розмова. Сестра дізналася ім’я та адресу цієї жінки і на тому ж тижні відвідала її.

²¹ Свідчення в магазинах. У призначені території деяких зборів входять також ділові райони. Брат, відповідальний за території, може приготувати спеціальні карти з планами цих виключно ділових районів. На кожній картці з планами територій житлових районів, які частково збігаються з діловими районами, потрібно чітко позначити, що ділові частини території не слід опрацьовувати разом з житловими. В інших територіях ділові частини можна опрацьовувати разом з житловими. Старійшини можуть запрошувати кваліфікованих вісників регулярно опрацьовувати ділові території, так щоб не занедбувалось проповідування в магазинах. Звичайно, на першому місці повинна стояти праця від дому до дому, бо вона є найбільш ефективною.

²² Якщо ти ніколи раніше не брав участі у праці такого роду, то, щоб ‘відважитися’, найкраще було б спочатку проповідувати в декількох невеликих магазинах; потім, коли почуватимешся впевненіше, можна працювати в більших магазинах (1 Сол. 2:2). Для праці в магазинах одягайся так, як на зібрання в Зал Царства. Якщо можливо, входь у магазин тоді, коли в ньому немає клієнтів, котрі чекають, щоб їх обслужили. Попроси дозволу розмовляти з завідувачем або з кимось з обслуги. Говори сердечно, а головне коротко. Не потрібно постійно вибачатися. Багато комерсантів зацікавлені у відвідувачах і тому з ними легко починати розмову.

²³ Після того, як ти привітався з продавцем, можеш сказати: «Люди бізнесу є настільки зайнятими, що нам важко застати їх вдома; тому ми приходимо до вас на робоче місце, щоб залишити вам прочитати статтю, яка змушує замислитися». Тоді коротко опиши поточний журнал.

²⁴ Звертаючись до завідувача, можна сказати: «Ми знаємо, що люди бізнесу намагаються бути в усьому добре обізнаними. У найостаннішому виданні «Вартової башти» (або «Пробудись!») надруковано статтю, яка стосується особисто кожного з нас». Поясни чому, і на закінчення скажи: «Ми впевнені, вам сподобається цей матеріал».

²⁵ Якщо там є його працівники, то, коли доречно, можна додати: «Чи ви не будете проти, якщо я коротко порозмовляю з вашими працівниками?» Якщо дозволили, пам’ятай — ти обіцяв говорити коротко, і завідувач сподівається, що ти дотримаєш свого слова. Якщо хтось з працівників хоче розмовляти довше, то краще було б прийти до нього додому.

²⁶ Нещодавно кілька вісників у невеликому містечку разом з районним наглядачем проповідували в магазинах. Деякі вісники спершу дещо побоювалися, тому що ніколи раніше не проповідували в магазинах, але згодом вони вже почувалися вільніше й таке свідчення почало їм подобатись. Менш ніж за годину вони порозмовляли з 37 людьми й розповсюдили 24 журнали та 4 брошури.

²⁷ Створення нагод для проповідування. Ісус ніколи не обмежувався тим, що свідчив лише в офіційній обстановці. При кожній слушній нагоді він ділився доброю новиною (Матв. 9:9; Луки 19:1—10; Івана 4:6—15). Зауважмо, як деякі вісники самі створюють нагоди для проповідування.

²⁸ Багато піонерів розуміє, що треба шукати людей, котрі, можливо, мають особливий інтерес до конкретних тем, які розглядаються у наших журналах. Наприклад, одна сестра відвідала урядові установи, які займаються проблемами сім’ї, і принесла журнали про сімейне життя та статеву наругу над дітьми; там її попросили і в майбутньому приносити журнали на подібні теми. У бюро по працевлаштуванню, де вона розповсюдила «Пробудись!» за 8 березня 1996 року про безробіття, реакція була, як вона висловилась, «пречудовою».

²⁹ Один роз’їзний наглядач повідомляє, що він і його дружина регулярно неформально свідчать, коли купують для себе продукти. Вони йдуть за покупками тоді, коли крамниця не переповнена людьми і покупці неквапно ходять між прилавками, розглядаючи товар. Тоді вони мають багато чудових розмов.

³⁰ Вісники повідомляють про добрі результати свідчення у громадських пральнях. Вони не залишають просто журнали, коли там нікого нема. Вони намагаються розповідати людям добру новину, тому докладають зусиль, щоб особисто поговорити з тими, хто приходить до пральні. Будь розсудливим, коли людина зайнята або спішить, щоб впоратися зі своїми справами.

³¹ У деяких місцевостях окремі вісники отримали дозвіл проповідувати в аеропорту. Іноді вони мають можливість проповідувати іноземцям, які живуть у країнах, де є мало Свідків Єгови. Тим, хто виявляє зацікавлення, вони пропонують буклет чи журнали.

³² Намагаймося проповідувати всюди. Життя згідно з нашим присвяченням містить у собі відчуття невідкладності нашого завдання проповідувати звістку про Царство. Для того щоб досягати людей у зручний для них час, нам треба упорядкувати свої справи так, «щоб спасти бодай деяких». Усі присвячені слуги Єгови прагнуть служити так, щоб можна було сказати, як сказав апостол Павло: «Це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником» (1 Кор. 9:22, 23).

³³ Павло далі написав: «Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене... Коли бо я слабий, тоді я сильний» (2 Кор. 12:9, 10). Іншими словами, ніхто з нас не може виконати цієї праці своїми силами. Нам треба молитися до Єгови про його могутній святий дух. Якщо ми просимо в Єгови сили, то можемо бути певними, що він відповість на наші молитви. Тоді любов до людей спонукуватиме нас запопадливо проповідувати добру новину від дому до дому і шукати нагоди проповідувати їм усюди, хоч би де ми їх зустріли. Чому б не спробувати наступного тижня застосувати деякі запропоновані у даній вкладці поради?