“Слово Твоє правда”

“Не чини перелюбу”

“ПЕРЕЛЮБ став майже легкою розвагою без почуття провини”. До такого заключення прийшли деякі психіатри, які зійшлися на щорічне зібрання Американського Товариства Психіатрів у 1969 р. і не диво, як то найпізніші статистики показують, що 60 процентів одружених мужчин і від 35 до 40 процентів заміжніх жінок признаються, що вони чинили перелюб.

Подібно психолог Альберт Еліс, виконавчий директор Інституту для Доцільного Життя, сказав, щоб “зберегти подружжя, перелюб може бути добра річ”. За його поглядом, ‘здоровий’ перелюбник “може провадити любовні інтриги і не знищити подружжя, або родинне споріднення” і він може відчувати, що “йому краще буде поводитися з позаподружніми зносинами ніж без них”. Деякі священики так само боронять перелюб.

Але Боже Слово не підтримує таких поглядів. Творець, Бог Єгова, який створив людину і дав їй силу множення має право робити закони, щоб керувати цими силами. В Його законі, якого Він дав ізраїльському народові, Сьома Заповідь каже: “Не чини перелюбу”. А яка була кара за порушення цього закону? Смерть, найвища кара.— 2 Мойс. 20:14; 5 Мойс. 22:22.

Біблія показує, що християнам також заборонено чинити перелюб. Християнам кажеться, що перелюбники ‘царства Божого не вспадкують’, і що “блудників та перелюбів судитиме Бог”.— 1 Кор. 6:9, 10; Євр. 13:4.

Хоч сьогодні багато стараються оправдувати перелюб, але роблячи це вони зводять самі себе. Біблійне правило є, “що людина посіє, те саме й пожне!” і це неможливо відвернути. (Гал. 6:7) Подумайте про можливі наслідки: Почуття провини, тобто викид сумління, венерична хвороба і небажана вагітність. У цьому останньому випадку, хто буде мати відповідальність опікуватися матір’ю і виховувати незаконну дитину? Чи хтось тепер буде дальше поступати і чинити душогубство через операцію на передчасне припинення вагітности? І що сказати про жаль невинної подруги, коли вона довідається про такий перелюб? Також подумайте, що заздрість може принести не лише розвід, але й вбивство.— Прип. 6:27-35.

Дальше маємо й психологічні кари. Так як зауважив психолог і професор університету д-р Л. Залцьман, через перелюб не є можливо зазнати повного щастя в подружжі. “Вірність не є лише невинність, але спосіб життя, який може додати до повноти творчого життя”.— Журнал Тайм (анг.), 19-го травня 1969 р.

Найбільш серйозне за все є факт, що перелюб стягає Боже несхвалення. Який тягар зазнав цар Давид, тому що вчинив перелюб із Вірсавою! (2 Сам. 12:10-12) А посвяченого християнина можуть поставити на випробовування або цілком виключити з християнського збору.— 1 Кор. 5:13.

Щоб охороняти себе проти перелюбу треба перше починати з розумом і серцем, так як Ісус показав: “Бо зсередини, із людського серця, виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби”. Тому то Боже Слово перестерігає: “Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя”. Робіть це відмовляючись думати про неморальні думки. Щоб помогти нам стерегти наше серце і стримувати його від шкідливого розсудку, треба вважати, які вражіння ми набираємо через наше почуття. Отже то є розумно не дивитися на кінофільми, або на телевізійні програми, які висвітлюють неморальність. Також, не читайте книжок і журналів, ані не дивіться на порнографічні фотографії, які збуджують статеве почуття. Ісус сказав, що одружений чоловік може бути винний в тому, що можна назвати розумовий перелюб, коли він дивиться на жінку з пожадливими очима. Такий чоловік, можна сказати, чинить перелюб в думці.— Марка 7:21, 22; Прип. 4:23; Мат. 5:28.

Божі накази забороняючи перелюб сягають дуже далеко. Розсуджуючи за Його наказами, то багато сьогодні є несвідомо винні в перелюбі. А як це може бути? А саме, що хоч багато законно розводяться, то вони однак не мають біблійних підстав на розвід. А який є біблійний розвід? Ісус сказав: “Кожен, хто пускає дружину свою (розводиться), хіба крім провини розпусти [себто перелюбу], той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться [одружиться], той чинить перелюб”.— Мат. 5:32.

Так, щоб бути вільним у Божих очах, щоб знову дружитися треба мати законний розвід, але цей мусить спочивати на біблійних підставах — невірність жінки або чоловіка. Але припустім, що хтось розійшовся і знов одружився, не знаючи про такий біблійних стан, і так нарушив його? Що ж тоді він має робити? Розходитися? Ні. Статеві зносини з новою подругою узаконило розвід, так що перше подружжя вже не є біблійне, отже дає біблійну основу на законний розвід. Правда, це був гріх; але якщо хтось щиро покається, то Бог простить йому цю провину, так як Він прощає інші провини, які чиниться через незнання, і коли ви будете щиро дотримувати ваших відповідальностей, які тепер є ваші, як одружена особа.

Ще один спосіб, яким хтось може несвідомо бути винний в перелюбі є, коли буде приймати штучне запліднення від когось іншого крім власного чоловіка, або коли буде давати сперму для такого вживання. Тому то у 1963 р. суд у Кіньґс Каунті Нью-Йорку вирішив, що “штучне запліднення через третього давця, з дозволом чоловіка або без його дозволу становить перелюб із батькової сторони, і . . . дитина, що народиться від такого запліднення не є дитина, що родиться в одруженні, отже є незаконна”.

Така практика також є повна інших проблем. Одна річ, дитина не знає хто є її правдивий батько. Є випадки де чоловіки стаються “божевільно заздрісні” тому, що не знають хто були давачі сперми. А жінки так дуже хотіли знати хто були ці незнані давачі, що аж крали реєстрації з лікарней, щоб довідатися хто були батьки їхніх дітей. Каже д-р Август Маєр, німецький генеколог, що чоловіки, які дозволили штучне запліднення своїх жінок пізніше проклинали лікарів за те, що вони знищили їхнє подружжя.

Біблія також говорить про духовний перелюб. Це значить невірність присязі посвяти, яку християнин робить. Так як сказав учень Яків: “Перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути приятелем світові той ворогом Божим стається”. Тому, що шлях світу є під проводом Сатани Диявола, то ми не можемо догоджати йому і в той самий час догоджати Богові Єгові.— Як. 4:4.

Творець, Бог Єгова є останній суддя моралів. Його закон проти перелюбу є справедливий і розумний. Всі, хто хоче догодити Богові, втішатися щастям і довгим життям мусить старатися і обминати всякого роду перелюбу, будь він фізичний, розумовий, чи духовний.— 1 Пет. 3:10-12.