“Слово Твоє правда”

‘Не бажай егоїстично майно іншого’

ДЕСЯТА Заповідь каже: “Не бажай жони ближнього свого, . . . ані всього, що є в ближнього твого”.— 5 Мойс. 5:21.

Чи жадібність або самолюбне бажання було лише заборонене ізраїльтянам, або чи християни також мусять стерегтися від нього? Певно, що християни мусять стерегтися від такого бажання. Тому апостол Павло написав: “Умертвіть ваші земні члени: . . . зажерливість”.— Кол. 3:5.

Ця заповідь є єдина з Богом Єговою, бо жодна людина не може провести її в життя. Дійсно, лише один Бог може сказати чи хтось нарушив її. Так як сказав англійський вчений і автор з дев’ятнадцятого століття: “Шукайте всі світські закони і ви не знайдете закона подібного до цього. Шосту, сьому, восьму і дев’яту заповідь ви знайдете в кожному збірнику законів, хоч вони лише забороняють злочинства й є піддані судовій карі. Десята Заповідь є додатком до всіх інших. Вона показує, що Бог вимагає від нас не лише поверхової чесноти, але внутрішньої святости; . . . що лукаве уявлення, як і лукаві вчинки є злочин проти Нього”.

Його Слово повторно показує, що Бог може знати людські серця. Бог пояснив цю точку, коли Він послав пророка Самуїла вибрати наступника на місце царя Саула. (1 Сам. 16:7) І Він сказав через Свого пророка Єремію: “Людське серце найлукавіше над все та невигойне, — хто пізнає його? Я Господь (Єгова), що досліджує серце, що випробовує нирки [найглибше почуття], щоб кожному дати згідно з путтю його”. Десята Заповідь докладно показала всім Божим людям, що вони будуть відповідати перед Ним за свої думки, за їхні бажання.— Єрем. 17:9, 10.

Певно, що цей факт не буде стримувати тих, які кажуть, що Бог є мертвий, або, що Він ніколи не існував. Але для ізраїльтян не було жодного питання про те, чи їхній Бог Єгова був живий. Так як передмова до Десятьох Заповідей пригадувала їм, що це Бог Єгова вивів їх “з єгипетського краю, з дому рабства”.— 2 Мойс. 20:2.

Крім цього, тому що самолюбне бажання є великою спонукуючою силою між людьми цього світу, то вони навіть не подумають уложити закон проти нього. Для них успіх є найважніший, незважаючи на спосіб, яким вони досягнуть його. Так як сказав небіжчик автор Алдос Гакслі: “Пожадливість, яка колись була смертельним гріхом, за днів наших середньовічних предків, тепер стала одним із основних чеснот”.

Так як із іншими Десятьма Заповідями, Біблія дає нам перестерігаючі приклади. Сатана Диявол бажав поклоніння, яке правильно належало лише до Бога Єгови. Це можна бачити в тім, що він пропонував Ісусові дати всі царства світу, якщо б він поклонився перед ним. За те, що він вимагав поклоніння, яке належало лише до Бога Єгови, Сатана буде знищений в Божому часі.— Мат. 4:8-10; Євр. 2:14.

До цього маємо юдейського ізраїльтянина Ахана, який бажав скарб Єрихону, який був посвячений Богові Єгові. За те, що він піддався своєму самолюбному бажанню, він заплатив своїм власним життям, навіть життям своєї родини.— Іс. Нав. 7:20-26.

Лукава цариця Аталія жадала престол двох-племенного юдейського царства, хоч як жінка вона не мала права до нього. Щоб досягнути своєї мети вона поповнила багато душогубств, але в кінці вона також заплатила своїм життям за такі самолюбні бажання. Десята Заповідь є добре названа “Рівновага Пожадливості”.— 2 Цар. 11:1-20.

Щоб позбутися самолюбного бажання, то де треба починати? Треба починати з серця, так як Ісус сказав: “Із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, — і людину опоганює”. А чому серце має такий напрям? Через успадкований гріх і через вплив Сатани та його демонів.— Марка 7:21-23; 1 Мойс. 8:21; Пс. 51:7; Ефес. 6:12.

А що може допомогти нам подолати таке вкорінення самолюбного бажання жадати те, що належить до когось іншого? Роздумати цю справу повинно допомогти. Так як Ісус сказав: “І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви”. Ми не хотіли б, щоб хтось бажав наше майно, нашу дружину, наш дім, наш автомобіль або позицію в світській роботі або в християнському зборі. Так само, ми не повинні бажати те, що належить до когось іншого.— Луки 6:31.

Думати завжди про духовні речі, завжди відчувати потребу Божого святого духа і його плоду поможе нам боротися проти вкоріненої пожадливості, вмертвляти самолюбне бажання нашого серця, щоб таке бажання не перемагало нас. Коли будемо ‘шукати ж Царства Божого найперш й правди Його’ то це поможе нам відпирати бажання того, що належить до когось іншого. (Мат. 6:33) Якщо будемо робити це, то будемо подостатком зазнавати духовне благословенство. Так як сказав апостол Павло: “Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього” потрібного.— Рим. 8:32.

Ще одна річ, яка поможе нам викорінювати пожадливість із наших грішних природ є бути задоволеними. Апостол Павло навчився цього, бо він міг написати: “Бо навчився я бути задоволеним із того, що маю. Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку”. Тому що він постійно думав про духовні речі, то це помогло йому. А що бути задоволеним є дуже розсудливо, Павло показує в одному з його листів до свого друга Тимофія: “Великий же зиск, — то благочестя із задоволенням. Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маємо поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того”.— Фил. 4:11, 12; 1 Тим. 6:6-8.

Але понад усе любов, аґапе (грецьке слово), несамолюбна, принципна любов, поможе християнам боротися проти самолюбного бажання. Це така любов “не заздрить . . . не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого”. Якщо любов не шукає свого, то яка віддалена вона є від самолюбного бажання того, що належить до когось іншого! (1 Кор. 13:4, 5) Несамолюбна ‘любов не чинить зла ближньому; тож любов — виконання закону’. Така любов кориться пораді апостола і шукає, не багатство іншого, але є на користь іншим: “Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього”.— Рим. 13:10; 1 Кор. 10:24.

Справді, хоч пожадливість або самолюбне бажання може бути дуже глибоко вкорінене і є коренем всього зла, то ми маємо багато помічників, які поможуть тим, що дійсно хочуть боротися проти нього.