Що стається з землею, яка родить вашу їжу?
КОЛИ ви йдете полем або лісом, то скільки мертвих тварин ви бачите? Тваринне життя дуже процвітає по таких околицях, і вони регулярно здихають. Однак, дуже рідко можна бачити мертву тварину на полі або в лісі. А чому це так? Це тому, що істоти, які живляться падлом — комахи, птахи і тварини — працюють, щоб тримати землю чистою. Організми, яких можна бачити лише через мікроскопи, докінчують їхню роботу, цілком розпускаючи мертву матерію, перемінюючи її в поживу для рослин.
Маючи нагоду природа буде тримати, не лише повітря і воду, але також землю чистою для людини, щоб вона втішалася нею. Але це станеться лише тоді, коли людина буде поводитися в гармонії з цими природнимим циклами і законами. Тепер людина не шанує їх.
Псуючи землю
Один спосіб, яким забруднюється землю є купи сміття, яке викидається на неї, а особливо навколо міст.
У Сполучених Штатах у 1969 р. було приблизно 250.000.000 тонн сміття, а це є більше як тонна на кожну особу. З цієї кількости близько 60 мільйонів тонн навіть не збирали. Його викидали на дороги, вулиці, у парки і поля.
Подивіться на цей частковий список того, що недавно викидалося лише в одному році і в одній країні:
7.000.000 автомобілів
20.000.000 тонн паперу
26.000.000.000 пляшок і склянних банок
48.000.000.000 металевих банок від консервів і напоїв
Проблема дуже гіршає тому, що багато з цього сміття не гниє так легко. З банок із скла, заліза, алюмінію, пластики і паперу, лише паперові і металеві розпадаються досить скоро. Решта, а особливо з пластики, не розгниваються і не входять у природні циклі, які відновлюють матеріяли в його основні елементи. Отже, вони залишаються, перемінюючи людський дім у смітник.
Чи ця проблема є унікальна в Сполучених Штатах? Зовсім ні. Німецький журнал Schwarsicald Bote каже: “Німецька Республіка повільно гине від сміття, покидьків і газів”. Журнал Торонто Daily Star повідомляє: “Незабаром канадійці будуть потопати в своїм власнім смітті, якщо не прийдуть якісь великі зміни”. Такий є стан майже кожної високо-промислової країни.
Отруєння хімікатами
Німецький журнал Stern каже, що “за минулих 25 років на землю висипалося майже один і пів мільйона тонн отрути ДДТ. Це є близько 75.000 товарних вагонів отрути, . . . яка розпускається дуже повільно. З тих 75.000 вагонів 50.000 ще є дуже дієві. Ці 50.000 вагонів . . . сформували отрутне покривало над цілою землею”.
Корови та інші тварини, які уживаються на харч їдять рослину з отрутою ДДТ та іншими хімікатами. Їжа і вода вже містять так багато хімікатів, що матері годуючи діти грудьми продукують молоко в якому є більше ДДТ, ніж закон дозволяє для коров’ячого молока. Недавно один британський науковець повідомив, що британські діти, яких годується грудьми, споживають принаймні десять разів більше отрути дієлдрін, ніж закон дозволяє, а західні австралійці ще більше.
Сьогодні, замість уживати природний гній й змінювати урожай, щоб тримати землю родючою, фермери вживають штучні хімічні добрива. Але, так як журнал Time зауважив: “Так як наркотики захоплює людей, так само земля привикає до хімікатів і тратить свою здібність продукувати свій власний азот. В наслідок цього, треба додавати все більше і більше добрива”. Урожай є великий, але від землі відбирається все більше і більше її природну родючість.
Не все легко дослідити шкоду від деяких хімікатів. У Німеччині, проводили дослідження, щоб віднайти як одна хімічна отрута впливала на картоплю і помідори. Здавалося, що вона не шкодила городині, а її плід виглядав добрий. Тварини, які споживали цю городину також мали нормальний вигляд. Але їхні нащадки не були нормальні. Так як каже дописувач до журнала Bild der Wissenschaft: “Я хочу знову повторити. У кропленій рослині не було ніякої видимої шкоди. І у тварин, яких уживали під час дослідів не було видимої шкоди, але вона появилася в їхніх нащадках”. У рослинах відбувалася невидима молекулярна зміна і вона витворила зміни у тваринах, які їх споживали.
Тепер виринає питання: Як ці хімікати впливають на людей?
В додаток до вищезгаданого, людина спустошила землю, коли вирізувала ліси, вичерпувала мінерали і надто обробляла її. Науковці кажуть, що потрібно коло п’ятсот років часу, щоб рослина й розгниваючі тварини зробили лише один дюйм доброї родючої землі. Однак, через людську недбайливість, мільйони тонн такої землі розвивалося вітрами або змивалося в моря. Чи ж не повинні оціняти цю дорогоцінну спадщину — і шанувати Того, Хто постачив нам її?