Як наука впливає на ваше життя?

ДЕЯКІ особи є переконані, що наука має ключ, який визволить людство від його великих ворогів. Вони відчувають, що наука колись поборить голод, убогість, хвороби, а навіть можливо смерть. Подорож людини на місяць підкріпила це переконання в їхніх думках.

Проте, багато інших тепер серйозно задумуються над тим, що наука робить. Вони цікавляться знати, чи взагалі наука робить більше шкоди ніж добра. Так як зауважив часопис Мельборн Гералд: “Віце-адмірал Гайман Ріковер, якого винаходи зробили батьком американського атомного підводного човна, перестерігав людей, . . . що невгамоване вживання технології ‘може стати Франкенштайном (погубником), який нищить свого творця’ ”.

Без сумніву, наука постачила багато корисних речей на добро людства. У Західному світі наука мала вплив на життя майже всіх людей, тому що продукувала придатні речі. Коли ви подивитеся навколо вашого дому то правдоподібно ви побачите деякі речі, за які, принаймні частинно, наука є відповідальна — радіо, телевізія, автоматична машина для прання, електричний утюг, різні тканини, матеріяли, електричні світла і багато інших речей.

Під відповідною контролею, продукції науки можуть помогти людині. Але тепер виникає питання: Чи людина стратила контролю над наукою? Вони бачать, що наука продукує речі, які шкодять людству. Вони є цікаві знати чи погані наслідки з часом візьмуть перевагу над користями.

Наслідки хімікаліїв

Через погані наслідки від хімікаліїв на здоров’я людей, уряди та інші агентури тепер дуже близько придивляються і перевіряють їх. Це є особливо правда про хімікалії, які вживаються в сільському господарстві та індустрії, що виробляють харчі.

Один за одним перестають уживати ці хімікалії. Прикладом цього маємо зафарбоване “жовте масло’ і цикламати, які вживалися підсолоджувати харчі. Навіть “моносодіум ґлутамейт” (квасна сіль) для поліпшення смаку, є на підозрінню. Деякі хімікалії мали дуже погані наслідки на звірят над якими робили експерименти.

DDT й іншу отруту для комах напочатку вітали як “спасителів”, що визволять людину від таких хворіб як малярія і тропічна гарячка. На початку ці отрути збільшали урожай тому, що нищили шкідників. Але тепер багато урядів уже вирішили більше не вживати деякі види цих хімікаліїв.

А чому? Бо знайшли, що деякі з них нищать багато дичини, від чого деякі роди вже цілком зникають. Зараження від отрути DDT уже поширилося по цілому світі. Ця отрута тепер знаходиться навіть у тваринах, що живуть в Антарктиці. Кажуть, що немає води, землі, або життя, яке вже не є заражене отрутою DDT (ДДТ). Це включає також людину. І в багатьох експериментах, уживання цієї отрути зробило серйозну шкоду тваринам.

Ці погані наслідки, які на початку думали будуть людині на користь дуже тривожать авторитетів. Отже, що можна сказати про людські наукові винаходи, які є навмисно пристосовані викорінити людське життя? Тепер розвили такі сильні хімікалії для військових потреб, що лише маленька крапля на шкіру спричинить смерть. І деякі бактерії, яких наука розвила можуть викорінити цілі населення.

Шкідливі наслідки віку машини

Цей вік машини, хоч розвив багато речей, які є людині на користь, завів також наслідки, які дуже шкодять їй. Перше, щоб виробляти речі, які будуть людині допомагати, треба було великих фабрик. Це принесло велике згромадження людей у великі міста. Сумні наслідки життя по містах, їхнє переповнення і розстроєння стають ясніші кожного року.

Тоді багато речей, що виробляються на користь людині, одноразово стають її вбійником.

В одних Сполучених Штатах автомобілі вбивають більше як 50.000 осіб, а ранять мільйони кожного року.

Також, великі індустріальні скупчення шкодять людському оточенню. Їм потрібно дуже багато чистого повітря й чистої води. Часто повітря забруднюється отрутними газами, яких випускається в атмосферу. Багато чистої води забруднюється і зливається в річки і озера, так, що вони стають непридатними ні для людини, ні для тварини.

Проблема далі поширюється тому, що багато машин, яких виробляють по фабриках самі забруднюють повітря. Автомобіль є головним злочинцем. У Токіо, поліцаї, які пильнують вуличний рух, мусять регулярно вертатися до поліційної станції вдихати кисень. Для людей є машини по крамницях у які кидається 25 центів, щоб вдихати чистий кисень. І так як каже Віліям Стайф, Скрипс-Гаверд писменник: “Автомобілі викидають в повітря коло 20 мільйонів тонн вуглеця одноокису в 10 найбільш заселених частинах у Сполучених Штатах щороку. В одному місті Нью-Йорку автомобілі випускають більше як п’ять мільйонів тонн кожного року!

Кажуть, що вдихаючи повітря в якому є лише 80 часток вуглеця одноокису на кожний мільйон продовж лише вісім годин то гемоглобін у крові людини буде пошкоджений. А гемоглобін переносить кисень до тканини і відбирає відходи. Кажуть, що 80 часток вуглеця одноокису нищить одну шосту гемоглобіну в тілі тимчасово. І це рівняється до втрати одної пінти (коло _1/2 літри) крови.

Однак, вуглець одноокис є лише одним з багатьох отрут, яких людські винаходи випускають в атмосферу. Журнал Тайм (анг.) із 12-го січня 1970 р., сказав: “Людина випускає в повітря більше як 800 мільйон тонн отрути кожного року”. Тому то науковці в Центрі Наукового Дослідження Атмосфери в Нью-Йорку кажуть, що десь до 1980 р., близько 10.000 людей помре в місті через отруту. Журнал Register із Нью Гейвен, з 21-го грудня, каже, що ці науковці передрікають слідуюче: “За 10 або 15 років відтепер кожний мужчина, жінка і дитина на цій частині півкулі буде примушена носити маску для дихання. Вулиці, в більшости, будуть порожні. Більшість дичини і багато рослин повмирає”.

Вік машини приніс ще один дуже шкідливий наслідок — шум. Шум, який розстроює нерви походить від багатьох речей від косарок для трави до джет літаків. Кажуть, що цей шум подвоюється майже кожних десять років. Він уже досягає такий небезпечний рівень, що вважають його небезпекою для добробуту всіх осіб. Так як каже д-р Лестер Зонтаґ із Фес Інституту Дослідження в Огайо, шум шкодить навіть ненародженим дітям.

Якщо ці ненавмисні зусилля є такі дуже шкідливі то, що сказати про ті прилади, яких наука спеціально пристосувала, щоб вигубити життя? Що нам сказати про атомні і водневі бомби, ракети, танки, літаки, підводні човни і багато іншої зброї, яку вже вживали, щоб відбирати життя мільйонам осіб? Чи наука спасла таке велике число?

Розчаровання в медицині

Навіть у медичній науці тепер являється розчаровання. Надії, яких давали такі винаходи, як пересадження серця не сповнюються.

З появою складних приладів, появилися ще інші шкідливі наслідки — смерть від електричних приладів в лікарнях. На зібранні Американського Медичного Товариства в Чікаґо, д-р Карл В. Волтер сказав, що в лікарнях забивають 1.200 осіб електричними приладами щороку. Він зауважив іронію (насмішку) в цьому стані тому, що робітники по лікарнях “так дуже цікавляться спасенням життя індівідуального пацієнта, що вони ніколи не розв’язують плутанину дротів, які наповняють прилад (електричний) високої напруги”.

Переливання крові, які колись були на високому місці, тепер доказали себе бути носієм хворіб, а навіть причиною смерти. Так як сказав д-р М. Саймон з Покіпсі, Нью Йорку: “Щорічна норма смертельних випадків від переливання крові тепер є вища від багатьох таких звичайних хворіб при яких треба робити операцію, як ректальний рак (у прямій кишці), запалення сліпої кишки (апендицит) або затвердіння в кишках”.

Зростаюче розчаровання

Збільшаюче число науковців уже починають сумніватися про здібність людини розв’язати її великі проблеми наукою. Недавно в наукових журналах появилося багато статтей розбираючи ці проблеми.

А публіка навіть ще більше сумнівається в ролі науки. Збільшаюче число людей вважають науку бути загрозою для здоров’я і життя. Вони зауважують, що такі страшні винаходи як атомна зброя, отрути, які загрожують цілком винищити дичину, навіть кладуть людське здоров’я в небезпеку, хімікалії такі, як талідомайд, які мали помогти почали калічити, хімікалії, яких додають до їжі оказалися дуже шкідливі, і забруднення від індустрії, що отруює повітря, яким ми мусимо вдихати, воду, яку ми п’ємо і харч, який ми їмо.

Д-р Гарві Брукс, декан інженерства й фізики в Гарвард Університеті, зауважив міру до якої розчаровання публіки з наукою розростається. Він сказав: “Ця ворожість у нашому часі поширилася від маленького літературного добірного товариства до великої частини освіченої публіки, а особливо до деяких із нашої молоді з високою освітою”.

Отже, зі всього добра, яке наука принесла, її тепер зустрічає тверда реальність, а саме, що багато з її винаходів шкодять оточенню і є загрозою для людського і тваринного життя. Як ясно є, що людина, без різниці, які добрі її наміри є, не може розв’язати своїх власних проблем.