Я був чарівником
Так як було оповіджено “Пробудись!” кореспондентові в Нігерії
НА ПРОТЯЗІ сорок шість років мойого сімдесятирічного життя я займався чарівництвом. Мені було дуже легко чарувати, пізнавати причини різних хвороб і відвертати шкідливі, а навіть смертельні чари.
Мої родичі були дуже глибоко вкорінені в чарівницькім поклонінню. По суті, мій батько був відомим провідником групи чарівників, що називалася Лоґун. У нашій рідній йорубській мові, це є назва бога війни. Неплідні жінки приходили до нього, щоб заспокоїти богиню плодючости Ошун, вірячи, що тоді вони завагітніють. Вояки також приходили заспокоювати бога війни Лоґуна, шукаючи забезпеки від куль і шабель. Усе це приносило моєму батькові багато слави та поваги.
Вивчивши всі обряди мого батька, з часом я став священиком божкам Лоґуна і Ошуна.
Чарівницькі сили
Мій батько тримав близький дотик із групою старих жінок чарівниць. Вони були посередниками для нього коли він сціляв людей від різних недуг і це дуже дивувало інших. Я все був при боці мого батька коли він шукав поради у старих чарівниць. Він радив мені, що коли б я міг набути такої таємничої сили, то я міг би стати сильніший від нього і міг би мати більший вплив над людьми.
Отже, коли мені було двадцять п’ять років, час прийшов дістати такої чарівницької сили. За це чарівниці вимагали платні два фунти, і два шиліньги (коло 6 доларів) крім речей, які вживалися жертвувати духам. Вони також вимагали таких тварин, як кури, свині, слимаки і голуби. Пожертвувавши ці тварини таємничим способом, чарівниці вживали залишки приготовити обід опівночі.
Десь о другій годині рано, ми зійшлися в таємничій кімнаті, всі зібрані в білій одежі. В голову мені запускали таємничі ліки з чотирьох сторін, і я мусів з’їсти обід, який мав дати мені чарівницькі сили.
Ще іншу річ мені дали, щоб я поклав під подушку, щось, яке ніхто ніколи не міг бачити. Мені також дали білий прапор, якого я мусів повісити перед моїм домом. Від цієї хвилини я почав знаходитися в дивному товаристві, з духами, які представляли себе за Божих ангелів. Я чув голоси з невидимої країни і бачив речі, яких я раніше в своєму житті не бачив.
На протязі десять років я товаришував із цією групою старих чарівників і за якийсь час я знайшов їх жорстокими і дуже неприємними, навіть ворожими до інших людей. Незабаром я почав своє власне чарівництво.
Прилучився до церкви так званого Християнства
Кілька років перед цим я прочитав маленьку книжечку в Йорубській мові, що оповідала про одного церковного чоловіка, який пішов проповідувати в село, що було повне ідолопоклонників. Тому, що він проповідував проти їхніх ідолів, то мешканці цього села не хотіли дати йому приміщення в доброму домі, але заслали його до дому повного ідолів. Він почав розбивати ці дерев’яні ідоли та палити їх вогнем. Коли селяни запитали його чого він нищив їхні боги, то він прочитав їм Псалом 115:4-8 із Біблії. І до цього додав, що хоч ці ідоли були людської подоби, маючи очі, ніс, уста, ноги та руки, то вони таки були безцінні. Я зараз подумав собі про ідоли мого батька. Я оповів йому цю історію, і висловив своє бажання відвернутися від ідолопоклонства. Я сказав йому, що хотів охреститися на християнина.
Ставши дуже незадоволений, батько сказав, що я дуже розчарую його і родину, тому що він приготовляв мене вспадкувати ввесь його чарівницький вплив. Я запевнив його, що не буду лишати все ідолопоклонство і не перестану займатися чарівництвом, але, що буду ходити до церкви в неділю, а іншими днями далі буду провадити свою справу.
Отже я охрестився і став членом місцевої церкви, платив свою вкладку і щонеділі ходив на Службу Божу. Здавалося, що церква не вимагала більше нічого від мене. По суті, після мого хрещення я став професійним чарівником. З часом мене призначили на катехізиста в церкві, отже я з’єднав моє чарівництво з катехізиством. Моє церковне членство не відвернуло мене від чарівницьких діл; навпаки, воно помогло мені в моїм чарівництві. Церковні члени, як і люди, що не ходили до церкви приходили до мене за сціленням або за ознаками. Вони всі знали, що я посідав чарівницькі сили.
Щоденне життя, як чарівника
Мої чарівницькі сили помогли мені пізнавати людські клопоти і хвороби. Одного дня до мене прийшла жінка, якої діти вмирали зараз після народження. Я знав, що вороги накинули на неї чарівницькі сили. Хоч це був перший раз, що я бачив її, то я зараз пізнав, що дитина, яку вона принесла зі собою вмирали від чарів, яких ворог накинув на неї.
Я розказав цій жінці про всі колишні нещасні досвіди, яких вона мала з її дітьми; і також розказав, що вона повинна робити, щоб дістати полегшення і спасти теперішню дитину від смерти. Ми зараз зробили розпорядки приготовити чарівницькі ліки в яких треба було скупати дитину, і дати їй напій. Мати негайно дала свою згоду на такий лік. Дитина живе і досі. Платня за таке лікування ніколи не була менша від двох фунтів, і два шилінги (коло 6 доларів).
Я щоденно мав подібні справи. Це збільшило мій пересічний дохід не менше як двадцять п’ять фунтів (коло 70 доларів). Окрім фінансових користей, моє чарівництво давало страх перед моєю особою і пошану від інших. Вони боялися образити мене, вірячи, що я міг наробити їм шкоди через мої чарівницькі сили. Без сумніву, що я міг шкодити людям, але я ніколи не вживав шкідливі чари на інших, так як часто буває між чарівниками. Отже мої клієнти вважали мене побожним чоловіком, а головно тому, що я посідав відповідальну позицію в церкві.
Часами я виконував чарівницькі вияви. Наприклад, я мав обручки та інші причандали, яких міг вдягати. Тоді я міг встояти проти двадцять сильних мужчин, і вони не могли піднести мене вгору або зрушити з місця. Такі діла також підбудували пошану до мене як до чарівника.
Навчаючись Біблійної Правди
Одного вечора в 1932 р. я пішов до села Абеокута, в західній Нігерії. Проходжуючись вулицею я побачив товпу людей, які слухали біблійний виклад. Я зупинився. Промовець, свідок Єгови, дискутував про Божий надходячий суд в якому всі лукаві будуть знищені; він читав із Біблії з Об’явлення 16:14, 16 про демонів, які збирають народи до “війни великого дня Бога Всемогутнього”. Він додав, що церкви не обминуть Божого гніву тому, що вони представляють Його неправильним способом — навчаючи фальшиві науки засновані на поганських ідеях і дозволяють ідолопоклонні практики між своїми членами. Мені здавалося, що цей промовець говорив до мене особисто; ці точки дотикнули моє серце. Промовець також уживав Боже ім’я Єгова. Все це здавалося дуже дивне, але логічне.
Того самого вечора я мав сни в яких духи давали мені сувору пересторогу, щоб більше не слухати таких викладів. Вони сказали мені, що я вже був катехізистом і знав Біблію, і що вони благословили моє чарівництво, отже “чому слухати таких дурниць”.
Проте, при двох оказіях я таки став і коротко слухав біблійних викладів дані свідками Єгови. Але ці біблійні правди не робили великого впливу на мене аж поки я не одружився з моєю третьою дружиною. Її родина була Свідки. Але вона не зацікавилася Свідками аж поки не вийшла заміж за мене. Як вона далі ходила на зібрання Свідків, вона перестала виконувати деякі обряди, що були звичаєм між нашими людьми. Коли я почав питати її чому вона бунтувалася, вона пояснила в спокійний, лагідний спосіб, що Біблія не похвалює поклоніння створінь і, що її сумління вже не дозволяє їй виконувати таких практик.
Це роздратувало мене. Я вирішив піти з нею на зібрання Свідків. Там я поставлю виклик перед ними, покладаючи надію на мій вплив як катехізиста і чарівника. Я попросив поговорити з надзирателем того збору і випитати його про відношення моєї дружини. Хоч я кричав як міг із гордістю, то я був здивований як цей Свідок спокійно відповідав із Біблії, в дуже переконливий спосіб. Наша дискусія закінчилася тим, що я взяв собі одну книжку Товариства Вартової Башти в йорубській мові, і зробив розпорядки для цього вісника щотижня відвідувати мене і відповідати на мої питання.
З наших тижневих дискусій я побачив з Біблії як глибоко я дійсно був укорінений в фальшивій релігії. До кількох тижнів моїх троє дружин й я зачали приходити на зібрання Свідків. Незабаром я хотів розказувати іншим про правди, яких я навчався.
Виконуючи Божу волю всупереч опозиції
Опір зараз прийшов, а найбільші противники були мої власні родичі. На їхній погляд я дуже розчарував їх! Мій батько так сильно старався помогти мені, щоб я вспадкував його чарівницьку славу, а я тепер хотів жити цілком за волею Бога так, як вона знаходиться в Біблії. Члени церкви також були дуже огірчені, й більшість із них думали, що я з’їхав з глузду. Інші думали, що мені треба було дати вищу позицію від катехізиста, щоб я не покинув церкву.
Демони також дуже старалися відвернути мене. І всі чарівники думали, що зі мною було щось дуже зле, але я далі набирав потіхи з такого Писання як Ісая 41:9-12 де показується, що Бог буде підкріпляти своїх слуг. Незважаючи на опір від демонів і людей я таки вирішив чинити Божу волю.
Я незабаром знайшов, що мені не було можливо єднати чарівництво з правдивим Християнством. Біблія дуже ясно викриває джерело чарівницької сили. І дає сильну пересторогу проти всякого чарівництва, виявляючи, що це Диявол і його демонські ангели є його джерелом. (Дії 16:16-18; Ефес. 6:10-13; 5 Мойс. 18:10-14) Я дуже хотів охреститися на правдивого християнина. Щоб дати доказ, що я вже пристав до чистого поклоніння, я позбирав усі причандали зв’язані з чарівницькими практиками — мій білий прапор, талісман з-під подушки, білі шати та ідоли. Все це я повикидав у ріку. А інші закопав у землю.
Постановивши чинити Божу волю так як вона стоїть відкрита в Біблії, я тепер знав, що християнський чоловік, коли є одружений, мусить бути чоловіком лише одної дружини. (1 Тим. 3:2, 12) Отже я відпустив мої дві другорядні дружини і лишив собі першу.
Радість й нагороди від правдивого поклоніння
Моя радість й нагороди збільшилися коли я прийняв правдиве поклоніння. Наприклад, коли я буваю на конвенціях Свідків я дуже радію, коли чую досвіди інших, які також були визволені з поневолення чарівництва. Недавно я чув про одного чарівника, який вже роки страждав фізично; який можливо сам став жертвою демонів, яким він служив, так як часто трапляється. Одного дня він зустрінув жінку Свідка, повночасну проповідницю біблійної правди. Почувши добру новину від неї, він признався, що був у великому клопоті з його родиною, тому що чари (джуджу) нищили його людей хоч він жертвував багато, щоб заспокоїти духи. Він почав шукати допомоги від релігійного провідника секти “Гора Сіон”, навіть радивши священику, щоб спалити джуджу. Як він дивувався коли цей церковний провідник відповів: “Не я! Я не хочу, щоб ця річ вбила мене і знищила життя моїх людей!”
Тому що провідник церкви боявся виступити проти демонів і спалити джуджу, то цей чарівник тепер просив допомоги у свідків Єгови. Жінка Свідок поговорила з надзирателем свого збору, і зараз зробили розпорядки спалити джуджу. Певна річ, що люди в сусідстві сподівалися, що Свідки, які знищили джуджу негайно помруть. Але коли нічого не сталося з ними, вони самі вирішили навчитися більше про правдивого Бога, Єгову, Який був сильніший від усіх інших богів. А чарівник і його дружина були звільнені від демонських чарів. Вони почали ходити на зібрання Свідків, і після шістьох місяців прийняли хрещення. І той колишній чарівник тепер є повночасний піонер і помагає іншим визволитися з-під поневолення спіритуалізму.
Хоч я вже більше не дістаю фінансового доходу з чарівницьких ліків, то я зазнаю правдиве відсвіження для моєї душі чиненням Божої волі, як учень Христа. (Мат. 11:28-30) А яку радість це дає мені приносити відсвіження іншим! Тепер я можу розказувати їм, що не чарівництвом, але через Божого Сина царя Ісуса Христа, Бог навіки зцілить усе покірне людство, приносячи їм тілесну досконалість. (Об. 21:3, 4) О який вдячний я є, що в недалекій майбутності Єгова знищить усі практики фальшивої релігії, якої чарівництво є частиною.— Об. 22:15.
Мої радості множаться. Четверо з моїх дев’ятеро дітей тепер мають ту саму надію, що і я, а саме, жити вічно в Божому новому ладі. Мій молодший брат, який разом із моїми родичами, дуже противився коли я став Свідком Єгови, змінився і тепер також служить справам Божого царства. І маючи сімдесят чотири роки я мав привілей взяти спеціальний курс для надзирателів збору даний Товариством Вартової Башти в Лаґосі, Нігерії. Направду, моя радість стала дуже велика, коли я відірвався від спіритуалізму і посвятив своє життя правдивому Богу!