Французи глибоко зворушені відношенням священиків до моралів
ПЕРША програма цієї серії показала чому французька державна телевізія радила, щоб ‘лише дорослі’ дивилися на цю частину програми. Це було зворушуючим навіть для багатьох дорослих католиків. А головно під час висвітлювання частини про моральність, а це сталося коли камера була перенесена до Нідерландів (Голландії).
Початкова сцена фільму показала голландську Католицьку церкву, прикрашену рослинами, квітами, акваріумом і пташником. Коли чемно запитали причини такого надзвичайного прикрашення Католицької церкви, то місцевий священик відповів, що Служба Божа “є свято, не таке, як Солесмес [центр французьких Бенедиктинських монахів, спеціялісти грегорійського співу], але таке, як Вудстак [місце великого гиппі ‘поп’ свята в Сполучених Штатах]!”
Але це був лише початок. Глядачі володіючі французькою мовою у Франції, Бельгії й Швейцарії мали бачити ще більшу несподіванку. Кілька сцен пізніше, на тему таємного сповідання гріхів, телевізійний коментатор так підсумував стан у Нідерландах: “Люди вже дуже мало коли сповідаються, а головно тому, що хвиля статевої вільности мете Голландію так, що люди в дійсності вже не знають, що є статевий гріх”.
Парафіяльний священик признався, що Католицька церква мусить прийняти відповідальність за цей моральний занепад. Він зауважив, що вона дозволила католицьким психіятрам та психологам принижувати перепони проти неморальности.
Найбільше приголомшення
Найбільше приголомшення мало прийти після цього. Глядачі бачили й чули доказ, що Католицька церква мовчазно похвалює, не лише статеву неморальність, але навіть статеве збочення!
Глядачі довідалися, що в Амстердамі є “парафія”, яка складається цілком із мужоложників (гомосексуалістів). Священика, який “служить” їм, запитали: “Чи мужоложники можуть бути християнами так, як хтось інший?” Він відповів: “Так, я є певний, що вони можуть бути християнами, так як усі члени нашої групи, які вже десять років працюють між мужоложниками тут в Голландії”.
Цей священик виявив, що Католицька церква в Голландії вже відбула принаймні два “шлюби” між мужоложниками. Коли його розпитували про правильність таких церемоній, він додав: “Коли два мужоложники хочуть одружитися, то я вірю, що священик може благословити їх”.
Французькі католики, які дивилися на ці програми не могли повірити своїм очам та вухам. Але гірше ще мало прийти. Тоді вони чули як католицький священик признався на телевізії, і це без сорому, що він сам практикував мужоложство! Переговори ось як ішли:
Коментатор: “Оскільки мужоложство вже не є гріхом, Отче ------, священик студентської парафії вибрав говорити відверто. Отче ------, ви є священик. Ви також належите до Ц.О.Ц., організації мужоложників”.
Священик: “Так”.
Коментатор: “Чи ви є мужоложник?”
Священик: “Так”.
Коментатор: “Як давно публіка вже знає, що ви є мужоложником?”
Священик: “Не дуже давно, шість місяців”.
Коментатор: “Чи ваш єпископ противиться цьому? Певно, це є перший раз священик прилюдно признався, що є мужоложником і дієвим членом організації мужоложників”.
Священик: “Ні, єпископ ще нічого не сказав”.
Коментатор: “Чи в людських очах ви вважаєте себе таким добрим священиком, як який-будь інший?”
Священик: “Так, певно! А чому ж би ні?”
Єпископ і кардинал коментують
Після цієї дивної розмови, коментатор запитав голландського єпископа, що він робив би, як би священик його парафії явно признався, що є мужоложником.
Багато католиків, які дивилися на цю програму, безсумнівно сподівалися, що єпископ зараз відповість: ‘Я негайно виключив би його!’ Замість цього, вони бачили й чули як він “уникав” ясно відповісти і сказав: “Мені дуже тяжко дати вам відповідь. Якщо б стався такий випадок, то я перше мусів би побачити священика й вирішити, чи його стан буде спотиканням для вірних”. Коли його запитали чи він особисто був дуже зворушений таким станом, то він почав затинатися і відповів: “Це . . . це . . . це є дуже нове для мене”.
А єпископ над тією парафією не вжив жодних заходів відносно священика, який є явним мужоложником. Цей другий єпископ із яким проводили переговори, або не був дуже вражений цим станом, або не мав відваги дати їм відповідь. Що за приклад щирим католикам!
Ієрархія Католицької церкви ще мала одну надію явно стати по стороні праведних біблійних принципів і проти неморальности, яку чинили й недобачували члени священства. Цією надією був французький кардинал Данило, який сидів у студії та дивився на програму. Телевізійний коментатор поставив таке питання кардиналові: “Отче, яка є ваша реакція до цього, що ви бачили у звітах з Голландії?”
Яка золота нагода оборонити християнські принципи! І яке велике розчаровання для щирих католиків, які слухали як цей високий священик філософував, а тоді компрометував християнські принципи! Цей кардинал відповів: “Я вірю, що мужоложство через його драматичний характер є проблема, яку Церква ще мусить добре розібрати; з другого боку, стає досить ясно, що мужоложник має право належати до Церкви і бути вірним”.
Хоч пізніше признавшись, що мужоложство не є ‘нормальне’, цей французький кардинал ані разу не осудив його, очевидно забув, що католицькі Біблії називають мужоложство “розпустою”, “перекрученням”, “жахливим поводженням” і “розбещенням”.— Рим. 1:26-32, Дуя; Єрусалимська Біблія.
Після цієї програми одна молода, але щира католицька жінка в Ліон написала слідуючий відкритий лист до кардинала Данила: “Приймаючи до уваги цю виставу огидних теорій про стать, а особливо про мужоложство таку, яку ми чули вчора по телевізії, чи не було б властиво, Отче, для вас скочити з вашого сидження і крикнути, ясно показуючи ваше несхвалення та огиду? . . . Я майже плакала від сорому!” Цей лист був надрукований в пресі, в Le Progres de Lyon.