Велетень Кодіяк острова
Від “Пробудись!” кореспондента на Алясці
КОЛИ російські торговці досліджували Кодіяк Острів у 1760-их роках, вони зустріли волохатого велетня, дев’ять футів високого з загрозливими зубами та величезними пазурями. Перестрашені мужчини вже бачили багато смуглявих ведмедів на Сибірі, але такого велетня ще не бачили! Торговці назвали його “Страшний Іван”. Сьогодні цей величезний Мишко називається Кодіяк ведмідь.
Справді, несподівана зустріч з ведмедьом дев’ять футів високого, який важить більше як 1.300 фунтів, може дійсно дуже настрашити. А щодо відмінних рис цього пана Кодіяка Ведмедя, він має високі, горбаті плечі, які заховують велику масу мускулів на лопатах. Його можна назвати “силачем” в родині ведмедів.
Життя на островному домі
Батько ведмідь може важити так багато, як 1.500 фунтів в осени, але мати є багато менша і дуже рідко коли важить більше як 650 фунтів. Одначе, їхній повний ріст зробить на вас ще більше враження, коли ви дізнаєтеся, що три новонароджені ведмедики, які народилися серед зими, є такі маленькі, що вони можуть поміститися в пригорща. У часі народження ведмедик виглядає як бідне немовля — без шерсті, сліпе і важить близько одного фунта! Нам може тяжко уявити, що він виростає на такого велетня, яким його родичі є.
За кілька місяців приходить тепла весна і тоді ведмедики важуть від десяти до п’ятнадцяти фунтів. Усі здорові ростючі ведмедики дуже швидко набирають ваги, і серед літа вже важуть п’ятдесят фунтів. Коли прийде час на зимовий сон в осени з їхньою матір’ю, вони важитимуть сто фунтів. Маленький ведмедик продовжує рости аж поки не “виросте”, а це триває від вісім до десять років. Ведмедиця перестає рости в шостому році віку.
Хоч старші дорослі ведмеді часто мають величний та поважний вигляд, то молоді є дуже забавні і збиточні. Їхні жарти та блазенство втягають і матір часами до забави. Весною, коли ще є сніг по горах, то ведмеді часто люблять сковзатися вдолину, часто повторяючи ці свої штуки кілька разів. Так як всі Божі створіння, дивитися як ці дикі звірятка забавляються дає велике задоволення людині.
Недалеко південного берега Аляски є Кодіяк Острів, єдиний дім цього велетня. Цей острів є дуже гористий і має стрімкі косогори та дуже густі кущі так, що людині тяжко подорожувати. Але для пана Ведмедя це є цілком інша справа. Він котиться згори швидше ніж людина може ходити і здається, що стрімка гора не спиняє його. Часами можна бачити його в таких околицях, що стає дивно чи він не має часом трохи гірського козла в собі. Коли настрашиться, то він починає бігти галопом через стовпи та через кущі дивною швидкістю. Хоч його часто малюють стоячого на ногах, то він таки ходить на чотирьох. Для нього також не є нічого великого витягнутися на велетня дев’ять футів високого, коли зацікавиться чимось або коли треба пізнати щось бродяче в густому кущі.
Острів із природною гористою красою є дуже відповідний дім для цієї чудової звірини. Воліючи жити біля соляного “морського повітря, цей смуглявий велетень не заходить далеко в глибину острова. У літі температура дуже рідко коли підноситься вище 75 градусів. Вільхові кущі, верби і тополі постачають гарні місця відпочинку панові Кодіак Ведмедьові і його родині. Хоч зимова температура дуже рідко коли падає нижче нуля, то на цьому острові не завжди є тихо. У зимі сильні вітри виливають свою лють висилаючи величезні хвилі на скелясті береги. Туманів та дрібних дощів не бракує. Як придатно, що хутро, яке Творець постачив ведмедьові є не лише тепле, але також не пропускає води!
Товстішають у приготовленні на довгий сон
Хоч Кодіяк ведмідь їсть м’ясо, то він дуже любить рослинну їжу. По суті, близько 75 процентів із його річної дієти він дістає з рослин і ягід. Щоб “зрівноважити” свою дієту, він любить мертвечину, а в літі багато свіжої риби лосось.
У літі, ці величезні ведмеді згромаджуються понад річками в яких є багато риби. Якщо б спостерігач добре придивився на нього, то можна бачити, що популярні мистецькі образки на яких є зображений великий ведмідь, черпаючи рибу з води лапою, дуже рідко коли є правдою. Стоячи серед річки він кидається на рибу передніми пазурями. Часами він занурює голову під воду і ловить рибу зубами.
Так як є з людьми, в них є досвідчені рибаки, як і новаки. Старші ведмеді не мусять далеко подорожувати, щоб зловити рибу і переважно зараз мають обід. А молоді, з другої сторони, часто бігають по річці, скакають сюди та туди, а рибки розлітаються на всі сторони від їхніх пазурів.
Ведмежата, які народилися цього року надіються на матір, яка ловить їм рибу, а вони сидять на березі і чекають, щоб вона вернулася. Зловивши обід родина заходить в кущі де мати навмисно з’їсть лише частку риби, і лишає решту молодим, щоб вони сварилися над нею. Задоволившись цією багатою їжою, родина переважно відходить до приближного лука і відпочиває в різних позах. Бачили, як деякі ведмеді сплять на плечах з піднесеними чотирьма лапами вгору.
Десь посередині серпня родина залишає річку і шукає достигаючих ягід. Вони обжираються бурівками (синіми ягодами) та грушами скільки їх вистачить. Спочатком жовтня, багато вертаються назад до річок ловити рибу, яка вертається плодитися.
Коли приходить зима, то переважно вони вже є добре приготовлені переспати більшість жорстокої погоди. Добрий апетит у літі помагає їм укріпитися в грубе покривало сала та пишне нове хутро. Від літа до пізна в осени, ростючі ведмедики збільшують коло 30 процентів ваги. Роблячи досліди з цим побільшенням ваги, біологи кажуть, що один ведмедик три роки віку набрав сорок п’ять фунтів за дванадцять днів. Це представляє 3.7 фунтів на день. Ця родина не журиться дієтою, щоб зменшити вагу!
Зоологи тепер признають, що Кодіяк Ведмедя не повинно називати зимуванцем, але, що він лише дуже твердо спить. Відразу можна пізнати різницю, коли порівняти ведмедя з сивим бабаком, правдивим зимуванцем. Коли б подивитися на нього в зимі, то бабак виглядає наче мертвий і є цілком непритомний. Його нормальна температура тіла падає від 96.9 до 38 градусів, і він лише раз вдихає кожних шість хвилин. З другого боку, ведмідь тримає нормальну температуру тіла і дихає чотири або п’ять разів на хвилину. Коли ви спите дуже твердо, то ви так само дихаєте. Серце ведмедя б’ється повільніше, але він є напів притомний. Його сон не завжди є спокійний, тому що його можна збудити без багато клопоту.
Не нападає, але треба бути обережним
Хоч люди назвали цю величезну звірину “страшна” і “люта”, то деякі змінюють свої погляди. Зоологи та інші, які на протязі багатьох років досліджують їх, признають, що це сильне створіння буде старатися, як може, щоб не мати ніякого дотику з людиною. Так, як каже зоолог Юрій Г. Ґудвін: “Хоч вони є дуже великі й мають величезну силу, то ці ведмеді не нападають і дуже рідко коли вбивають велику дичину. Одначе, краще є обминати смугляву ведмедицю з її малятами; коли вона є поранена, ця звірина може бути така сама небезпечна, як який-небудь лютий дикий звір.
Були випадки де ці велетні серйозно поранили людей, отже треба бути обережним. Тому що слух і нюх пана Ведмедя є гостріші від його зору, то особи, що не хочуть мати ніякого дотику з ним у лісі переважно роблять великий гамір. Місцеві мешканці голосно свищуть коли збирають ягоди у ведмежій частині країни. Таким чином, пана Ведмедя не настрашується і він має нагоду відступити від його людських напасників.
Хоч кажуть, що цей велетень Кодіяк Острова є найбільший м’ясоїд у світі, то він не є такий “страшний”, як перші торговці думали.