Як серйозно ви цікавитеся моралями?
ЦЕ Є питання, яке кожна здорово-думаюча особа повинна поставити собі, а головно в цих днях. Подивіться де хочете, в комерції, індустрії, між професіями, в урядах і ви знайдете, що там є великий брак добрих моралів. Якщо не будете пильнувати себе, то можете дуже легко потрапити під вплив цього напряму. Прикладом цього маємо велике й широке зіпсуття серед поліції, так як відкрив комітет дослідження Кнаппа у місті Нью-Йорку в жовтні 1971 р. На переслуханні колишній поліцай сказав, що в одному поліційному відділі де служило сімдесят поліцаїв було лише два чесних, які не приймали підкупок. На другому переслуханні обвинувачували поліцію, що вона сама торгувала — наркотиками, що пропало наркотиків на суму 7.000.000 доларів вартости, і що поліція сама продавала їх. І таке брудне відкриття відбувалося день за днем. За поглядом одного спостерігача, тут не було лише одно гниле яблуко в бочці, яке могло зіпсувати інші, але, що вже багато зіпсувалося.
Можна запитати: Що інше можна сподіватися? Так як сказав бувший радний міста Нью-Йорку Ерл Браун у часописі Нью-Йорк Times, 2-го листопада 1971 р. “Клопіт не є зіпсуття поліції, але беззаконне суспільство. . . . Вимагати, щоб поліцай . . . не був зіпсутий є таке саме, як би вимагалося більше ніж інші можуть дотримувати. Коли американці вимагають закона і порядка, то вони хочуть його для когось іншого, але не для себе. Батько середньої кляси, який підкуплює поліцая, щоб він не арештував його сина . . . не бачить, що він чинить злочин. . . . Як хтось може сподіватися, щоб поліцаї не ставали зіпсуті”, коли є так багато зіпсутих людей?
Але чи немає великої частини населення майже в кожному краю, а головно між молодими, які кажуть, що вони серйозно цікавляться моралями? Так, вони кажуть, що обурюються проти того, що можна назвати великими справами моральности або злочину — несправедливости війни, несправедливости через расове розрізнення, і використовування робітників.
Одначе, скільки з цих великих противників справді дотримують високий рівень особистих моралів? Здається, що дуже мало. Бо так, як зауважив Барр, завідувач Далтон Шкіл, вони визнають дотримувати “макро-моральність”, яка включає великі справи; але стають цілком байдужі, коли прийдеться до “майкро” або особистих моралів. Найбільша непослідовність є, що їхнє сумління не турбує їх коли вони шахрують у школі, крадуть, говорять неправду, є жорстокі до своїх родичів або нищать майно інших.
Помагаючи погіршити справи маємо священиків так званого Християнства, а особливо сучасні або “ліберальні”. Вони вже довгий час не добачували неморальність по своїх парафіях, і тепер багато з них навіть похвалюють поводження, яке Боже Слово, Біблія, не лише осуджує, але й забороняє, як то передшлюбні статеві зносини і мужоложство.— 1 Кор. 6:9, 10.
Правда, багато кажуть, що Біблія вже є старомодна, але чи сучасна людина поліпшила свій стан, коли відкинула принципи з Біблії? Чи злочин і буйність тепер не процвітають так, як ще ніколи в історії? Чи це було так, як би люди корилися біблійному принципові ‘чинити іншим так, як вони хотіли, щоб вони їм чинили’? (Луки 6:31) І чи було б пекло венеричних хворіб, ґвалтовань і незаконного народження, коли б біблійні принципи були наслідувані, обмежуючи статеві зносини лише до одружених? — 1 Кор. 7:1, 2.
Коли хтось не застановляється серйозно над моралями, то він є дурень, так, навіть немов збожеволілий, так як показує Біблія, Слово Боже. Тому ми читаємо: “Дурневі робити нешляхетне є мов забава”. “Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть, так і людина, що обманює друга свого та каже: ‘Таж це я жартую’ “.— Прип. 10:23; 26:18, 19,, Американський Переклад.
Моралі не є спорт, їх не можна вважати за жарт. Над ними треба серйозно застановлятися. Тому то Боже Слово наказує нам не лише любити і чинити те, що є праведне, але також ненавидіти зло. Щоб забезпечити себе в моральних справах, то вам не лише треба любити і триматися доброго, але також ненавидіти й обминати те, що є зле. “Ненавидьте зло”, і “ненавидьте зло та туліться до доброго”, Боже Слово каже нам.— Пс. 97:10; Рим. 12:9.
Серйозно застановлятися над моралями є шлях мудрости. Це є шлях найменшого, або й ніякого жалю. Ми не можемо обминути цього. Коли не дбаємо і граємося з статевою неморальністю, то ми загубимо нашу самопошану і винне сумління буде мучити нас. Особи з поганим сумлінням ‘утікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук’, каже надхнена приповістка.— Прип. 28:1.
Щоб ви могли серйозно звертати увагу на моралі, розвийте звичку денно читати Святу Біблію, Боже Слово. Воно дасть вам провід, знання та силу вибирати правильний шлях і поможе вам обминати зло. Воно робить підсумок людських потреб: “Чого пожадає від тебе Господь (Єгова) нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити смирно”. Чинити правосуддя, значить ‘чинити іншим так, як ви хотіли, щоб вони вам чинили’. І помогти вам у цьому, маємо цей принцип: “Заплата за гріх — смерть, а дар Божий—вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім”.— Мих. 6:8; Луки 6:31; Рим. 6:23.
Нема помилки: Якщо ми хочемо догоджати нашому Творцеві, якщо хочемо чинити справедливість нашому ближньому, якщо хочемо вибрати шлях, що дасть нам найбільшу нагороду, то ми мусимо серйозно застановлятися над моралями. “Що тільки людина посіє, те саме й пожне”.— Гал. 6:7.