Чи ви навчили ваших дітей працювати?
ВІДПОВІДЬ Так, або Ні на це питання може відкрити багато більше про вашу родину, ніж ви думаєте. Як родичів, ваша відповідь може до великої міри відбивати обставини під якими ви самі були виховані. Вона також може відбивати ваше теперішнє відношення до життя взагалі, як і ваше зацікавлення майбутністю ваших дітей. Так, ваша відповідь може виявляти дещо, не лише про ваші діти, але також про вас, їхніх батьків.
Зупиніться над вашим власним вихованням. Чи ви були виховані на фермі де завжди мусіли тяжко працювати? Або, чи ви були виховані в місті де здається було мало праці для молоді? Чи ваші родичі тяжко працювали, щоб заробляти на життя? І бувши дитиною, чи вони вимагали, щоб ви працювали вдома? Або, чи ви мали багато часу для себе? Ці дитячі досвіди можуть мати великий вплив на ваше відношення, коли прийде час навчати ваших дітей працювати.
Подібно, відношення, яке ви розвивали до праці в дорослому житті, також може бути важним фактором. Наприклад, коли ви жили в країні де було багато машин і приладів, які відбирали працю в індустрії і комерції то це може мати великий вплив на ваш погляд до праці.
Сьогодні, як ніколи перед тим, кладеться великий наголос, на тиснення ґудзиків, більше лічильників, більше автоматичних приладів, і менше зусилля на фізичну й розумову працю. Також більшість людей хочуть працювати менше годин, щоб мати більше вільного часу. Такий легкий спосіб життя спричиняє в деяких людей розвивати огиду до роботи, навіть ненавидіти її. Якщо ви є жертва такого думання, то напевно ви будете мати негативний підхід до навчання ваших дітей працювати.
А що сказати про майбутність ваших дітей — те про що більшість родичів дуже журяться. Якщо ви вірите, що дитина не повинна ніколи працювати, то ви будете охороняти її від найменшої праці й відповідальностей. Але, якщо ви вірите, що праця під наглядом є корисна для дітей, то ви будете вишукувати способи займати їхній час і енергію корисним ділом.
Творець людства заохочує нас набирати доброго погляду до праці, бо в Його Слові, Біблії, Він спричинив, щоб слідуюче було написане: “І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його”. (Еккл. 3:22) Юнацтво є добрий час починати розвивати такий погляд.
Коли починати?
Якщо ваші родичі працювали тяжко, то правдоподібно вони дали вам добрий початок у житті навчаючи й вас працювати. І якщо ви не розвили філософії лінивої людини в цій добі машин, то правдоподібно ви є переконані, що вашу дитину треба навчити працювати на її власне добро. Але питання є, коли починати цю науку.
Починайте вашу програму, коли дитина ще є дуже мала. Коли дитина є мала, то вона є гнучка і поступлива, хоче й цікавиться наукою. Коли дитині є три роки, то вона вже повинна знати, як тримати в порядку свої забавки, коли закінчить бавитися. Коли дитина вже готова йти до школи, то вона повинна знати як купатися і вбиратися, і як тримати свою кімнату в порядку.
Ці речі ніби здаються маленькими, але вони навчають дитину бути порядною і надійною — характерні риси, що є дуже потрібні для успішного приймання своїх власних обов’язків пізніше.
Тоді ваші діти вже пішли до школи. Але, чи це все, що від них повинно вимагатися? Коло шість годин у школі не втомлює їх. Це є особливо правда коли тепер є такий великий наголос на перерви, час для забав, спорту й легкий спосіб науки та дисціплини.
Тому, коли ваші діти вернуться додому було б добре давати їм якісь регулярні, призначені обов’язки для виконування. Добре мати список таких обов’язків, щоб кожна дитина знала, що від неї вимагається. Певна річ, що ці обов’язки не повинні бути такі строгі, щоб не було можливо змінити їх коли виринають непередбачені обставини. Навіть навчитися як відразу робити такі зміни є добра наука для дитини, бо коли вона виросте, то напевно буде змушена часто робити подібні зміни, чи не так?
Що навчати?
По школі можна призначити кілька обов’язків вдома. Певна річ, це залежить в якому домі ви живете, на фермі чи в місті, чи в хаті навколо, якої є велике подвір’я, чи в багато-квартирному будинку де немає багато обов’язків.
Але без різниці де ви живете, вдома є багато речей, яких діти повинні знати, як добре їх пильнувати. Кілька є: чистити пилососом і мити підлоги, стирати порох і воскувати меблі, прати і прасувати білизну, збирати зі стола і мити посуд, також виносити сміття.
Кожна дівчинка повинна знати як варити. Навчіть її перше початкової речі, як приготовляти бараболю і цибулю для варення. А тоді поступово навчайте її, як готувати салату, приготовляти різні м’ясові страви і готувати смачні десерти. Вони також повинні знати, як пекти. Навіть матері, які самі не є дуже добрі кухарки, при допомозі книжок можуть навчити своїх доньок, як приготовляти добрі обіди.
Нехай доньки за дуже молодого віку навчаться пришивати ґудзики і латати панчохи. Коли вони підростають, навчайте їх уживати машинку до шиття, латати білизну, робити фартушки і вишивати рушники. Кожна дівчинка десять років віку повинна знати, як плести і в’язати — практичні мистецтва, що привчають очі, як і пальці.
Чи такі домашні обов’язки треба призначати лише для дівчат? Родичі з передбаченням оціняють мудрість привчати і синів тримати дім чистий. Кожний чоловік повинен знати, як куховарити і шити коли потрібно, і вони можуть навчитися початків цих обов’язків коли їх навчається ще за дитинства. Справді це є пуста думка казати, що вчити хлопців куховарити і шити зробить їх подібними до жінок. Наука приправ і хемія куховарства — є ділянки знання, які притягають багатьох хлопців. Чоловік Ісус Христос не лише був добрий тесляр; він також знав як куховарити, так як Біблія натякає в Івана 21:9-12.
Так само, є практично вчити доньок, як і синів уживати таке знаряддя, як молоток, пилку і щітку. Навколо дому завжди можна щось полагодити.
Нехай хлопці вчаться будувати ті дуже потрібні полиці в стінних шафах і нехай помалюють їх. Як вони будуть розвивати свої здібності, то тоді зможуть виробляти більш складні шафи. Дайте їм нагоду покривати крісла в кухні або оббивати меблі. З огляду на те, що ціни меблів є такі високі сьогодні, то ви будете мудрі, коли дозволите вашим дітям навчитися виробляти і лагодити їх удома!
Надворі також є багато роботи, яку діти можуть доглянути, а особливо, коли ви живете у сільській околиці, де робота ніколи не кінчається. Нагода працювати в місті є дещо обмежена, але часто є подвір’я, яке треба вичистити, траву підлити і косити, помити вікна, помалювати дім і обгороди, мити і воскувати автомобілі, — це є згадано лише про деякі. Навіть дитина, що живе в багато-мешкальному будинку часто може знайти таку роботу в сусідстві.
Якщо можливо, дайте дітям шматок землі, щоб вони могли садити свій власний город. Дайте їм потрібної допомоги, але нехай вони несуть відповідальність. Це значить, що вони мусять рішити, що садити, мусять підливати і доглядати город, нищити комахи, відганяти пташки і шкідники, якщо вони хочуть бачити плід своєї праці. Коли їм не вдасться в перших кількох роках, то заохочуйте їх вчитися на своїх помилках і старатися поліпшити їхню здібність та способи.
Як учити їх працювати?
Багато родичів можливо відчувають, що вчити дітей працювати є виклик, якого вони не обов’язково можуть зустріти. Чи ви є з тих, що піддаються і кажуть “та що це поможе”, лише тому, що раз-у-раз те саме наказуєте вашій дитині? Чи ви завжди мусите заохочувати та просити її робити це, чи те?
Є спосіб або спритність, якою можна навчити всього, навіть здібність працювати. Терпеливість, розуміння, милість і любов є дуже потрібні. Не кричіть і не погрожуйте, не насміхайтеся з їхньої незграбности. Певна річ, що на початку вони будуть незграбні. Але з практикою і допоміжною наукою від вас, вони поліпшаться. То в цих перших ступнях науки, ви, як вчитель мусите бути дуже терпеливі. Пам’ятайте, що ви самі колись були молоді, незграбні і що вам взяло багато років розвити теперішню здібність.
Чи ви колись зауважили, як хлопчина п’ять або шість років віку прагне допомогти свому батькові обмити і повоскувати автомобіль, але батько лише відганяє його, кажучи, щоб він не заважав йому? Тоді коли дитині є дванадцять або п’ятнадцять років, той самий батько не може зрозуміти чому його хлопець бунтується, коли він скаже йому обмити і повоскувати автомобіль. Інший батько дозволить своєму маленькому хлопчикові обчистити колеса і коли він виростає тоді йому дозволяється обмити двері. Котрий з цих двох батьків ви є?
Це пояснює ще одно правило навчання: Коли можливо, працюйте разом із дітьми. У цей спосіб ви не лише ставите їм добрий приклад; але зможете особисто наглядати над працею і давати їм корисної поради. Отже, коли можливо виконати якусь працю разом, не кажіть, “Маєш тут роботу, іди і докінчи її”, але кажіть, ‘Тут маємо роботу, і я поможу тобі’.
Це є добре для вас, як вчителю дітей, підкріпити в них ревність і завзяття до роботи, щоб добре виконувати її. Зробити це ви мусите пояснити цінність і важливість кожної роботи, яку ви будете призначати їм. Тоді вони будуть оціняти чому це є потрібно виконувати її і з часом навіть будуть приймати відповідальність за таку працю.
Але, що коли робота є тяжка, і нудна? Як розвити в дитині бажання до такої роботи? Деякі праці є такі, і вони є дійсним викликом нашій витривалості та наполегливості. Дитина повинна оціняти це з самого початку. Замість підбудовувати фальшиве почуття завзяття, нехай вона бачить її, як виклик. Виконуючи таку працю, дасть їй почуття досягнення, задоволення.
Є ще інші способи, якими можна помогти дитині виконувати якусь неприємну роботу. Наприклад, ви можете пригадати дитині, що противиться і не хоче помогти мити посуд, яка щаслива вона є, що має нагоду повечеряти. У світі є мільйони дітей, що голодують і дуже тішилися б нагодою помити посуд, лише, щоб не мусіли лягати спати без вечері. Ваша дитина може сказати, що вона хоче замінити своє місце з тими нещасними. Якщо так, то нехай піде спати кілька ночей без вечері, аж поки вона не зачне оціняти привілей мити посуд.
Припустім, що дитина не хоче косити траву або мити авто, кажучи, що така робота втомлює її і її м’язи болять. Це може бути правда; більшість праць є втомляючі. Але чи грати в м’яч, плавати, бігати або ходити також не є втомляючим і чи від цього м’язи не болять? Отже, що за різниця?
Різниця є в розумовім відношенні або погляді. Попереднє називається “робота”; а останнє, має приємну назву “спорт” або “розривка”. Чому не змінити назву такого призначення? Чому не зробити роботу приємною, а не тяжістю? Покажіть дітям як набувати правдивого задоволення і витривалої втіхи з роботи. Навчіть їх як гордитися своєю працею.
Нагороди і користі
Всі бажають якоїсь винагороди, коли закінчують роботу. Ця винагорода може бути лише задоволення, що праця є вже закінчена. Але більші винагороди від особистого задоволення також оціняються. Тому то розумні родичі признають досягнення своїх дітей. Можна лише сказати “Дякую тобі”, у маленьких справах, або може бути спеціальна подяка любови за надзвичайне зусилля, яке діти мусіли приложити до своєї роботи.
Такі похвальні нагороди будуть дальше заохочувати дітей виконувати ту саму або якусь іншу роботу. Воно є по-біблійному нагороджувати дитину словом “Гаразд, Добре”.— 1 Кор. 3:8; порівняйте Луки 19:12-17.
Ви, батьки, можливо вважаєте, що навчати ваших дітей є більший обов’язок від самої роботи, і це може бути правда. Але прийміть цю відповідальність за свою власну роботу. Тоді добре виконуйте її і ви, як і ваші діти дістанете велику нагороду. Так як каже приповістка: “Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме”.— Прип. 22:29.