Причина сьогоднішньої силової кризи
КОЖНА сила має своє джерело. Наприклад, кінь дістає силу від хімічної енергії, що зосереджена в рослинній їжі, яку він їсть. Рослинна їжа є джерелом м’язевої сили, як тваринам, так і людям.
До теперішнього століття людина дуже покладалася на свою власну силу, щоб виконувати свою роботу, вживаючи свої власні м’язи або м’язи тварин. Люди також спалювали рослину — дерево — звільняючи їхню енергію, щоб могли вживати її. Аж до 1870 р. енергія з дерева постачала потрібну людству силу, порушувати парові машини, кораблі і залізничні локомотиви.
Вживання скам’янілого або іншого підземного палива
Як індустрія розросталася, то людина потребувала більшої сили приводити в рух нові машини. Вона вживала скам’яніле паливо, що знаходилося глибоко в землі. Вугілля викопували і вживали збільшаючою кількістю. До 1910 р. вугілля постачало енергію для три четвертих частин всіх людських силових потреб.
Десь коло 1859 р. людина почала вживати інше підземне паливо у великому масштабі викопавши першу нафтову свердловину в тому році. Сьогодні нафту головно вживається для автомобілів і для інших видів транспортації. Лише Сполучені Штати тепер вживають близько 646 мільйонів галонів нафти на день!
Більш сучасно, а особливо після Другої Світової Війни, людина почала використовувати природний газ захований в землі. У Сполучених Штатах провели 800.000 миль підземних газових рур, а це є в чотири рази більше від довжини рур для нафти. Газ, який господиня вживає куховарити можливо походить із газового поля, яке знаходиться багато сот миль далеко.
Сьогодні ці підземні палива постачають більше як 95 процентів енергії в Сполучених Штатах. У 1970 р., нафта постачала коло 43 процентів енергії, природний газ близько 33 проценти, а вугілля 20 процентів. Решту енергії постачали гідроелектричні станції. Ця залежність від скам’янілого або іншого підземного палива є корінь силової кризи.
Криза
Часопис Нью-Йорк Таймс від 19-го березня 1972 р., пояснив: “Можна відчути хрустіння, тому що не вистачає джерел енергії — вугілля, нафти і природного газу — потреби в цілому світі збільшуються більше від потреб в Сполучених Штатах”.
А що б сталося якби раптом не стало джерел цієї енергії? Теперішній спосіб людського індустріального життя завмер би! Автомобілі, автобуси, потяги і літаки перестали б ходити. Більшість світел, телевізії, холодильники та інші електричні прилади перестали б діяти. Це є основа кризи.
Але, чи достача скам’янілого палива вже дійсно “кінчається”? Деякі казали, що йому не буде кінця — принаймні на тисячі років. А що сталося?
Раптове вичерпання
Попит на електричну силу збільшався швидше ніж сподівалися. Споживалося дуже багато підземного палива. Кожного дня, світ вичерпує приблизно 2.000 мільйон галонів нафти з землі! У 1970 р. було 9.5 процентів збільшення від попереднього року. Якби та норма далі продовжалася б то до десять років вживання нафти більше як подвоїться. Зужиття нафти в Західній Європі дійсно потроїлося на протязі минулих десятьох років. Про цей величезний попит за підземним паливом, Science Digest минулого жовтня писав:
“Швидке вичерпування світового запасу цих сирих матеріалів все гірше і гірше потрясає нас коли бачимо, що від 1968 р., половина нафти, яку людина вжила на протязі цілої своєї історії вона витягла з-під землі протягом минулих 12-ох років. Дійсно, людина вжила найбільше світових споживань підземного палива в останній чверті минулого століття”.
Таке велике вживання дуже поширилося. Наприклад, вживання електричної сили більше, як подвоювалося кожних десять років у Сполучених Штатах. Це значить, що так як сказав Scientific American, з вересня 1971 р.: “У наступних 10-ох роках Сполучені Штати випродукують так багато електричної сили як продукувалося від початку електричної доби”. Тяжко уявити собі наслідки коли б вживання подвоювалося кожних десять років.
Хоч ніхто не знає скільки вугілля, нафти і газу є заховано в землі, то припустім, що вже вжилося 50 процент цілого запасу. Це значить, що до сорок років коли б норма подвоювалася кожних десять років, всі земні запаси підземного палива вичерпалися б!
“Вже не вистачає”
Норма, якою вживаються підземні природні палива, страшить багатьох. Деякі знавці кажуть, що цілковите виснаження є ‘лише трошки більше як віддалена майбутня генерація’. У звіті з 1969 р. до президента Сполучених Штатів, Державна Академія Наук передрікала: “Візьме лише менш-більш 50 років на протязі яких буде вжито більшість світового запасу нафти та природного газу”.
Проте, таке передречення три роки тому можливо було дуже оптимістичне. Запас природного газу вже кінчається. У звіті до своїх робітників минулого лютого, Федеральна Силова Комісія зауважила, що брак, який почався минулого року “зазначив історичну поворотну точку — виснаження природного газу і кінець цієї індустрії”. Звіт закінчував: “Тягар, щоб полегшити цю недостачу, мусить упасти на інші палива”.
Однак, нафти також бракує в Сполучених Штатах. Уже більше як четверту частину потреб усієї нафти в тій країні треба довозити від інших країн, — а це коло 164 мільйонів галонів кожного дня. Але згідно з недавнім звітом, якого видав Відділ Внутрішніх Справ, до 1980 р. треба буде подвоїти цей довіз.
Залежність від чужоземної нафти
Хоч на Алясці віднайшли багато нафти, то більшість нафтового запасу знаходиться в інших країнах, а особливо на Середньому Сході. Тому то помічник Секретаря Внутрішніх Справ у Сполучених Штатах, Голіс М. Дол, каже: “Ця країна буде змушена піти там де є нафта — до Африки і Середнього Сходу, щоб задоволити своїй недостачі”.
Однак надіятися на нафту із Середнього Сходу лише збільшує силову кризу, так як показав часопис Нью-Йорк Times, від 7-го грудня 1971 р.:
“Державна Комісія Публічної Служби потвердила, що ‘сучасні політичні дійсності’, включаючи ‘тління суперечки між арабами, а ізраїльтянами’, може дуже пошкодити громадським електричним підприємствам коли б запас ще нез’ясованого запасу був перерваний. Майже всю таку нафту треба довозити”.
Каже Маямі Гералд (анг. мові): “Нафта зі Середнього Сходу є така важна для Сполучених Штат, що вони будуть рискувати атомну сутичку, щоб охоронити її”. Так, сьогодні нації є готові рискувати війну лише, щоб дістати нафту підтримувати свої індустрії, автомобілі, телевізії і світла.
Але чому, як головне джерело енергії, не вживають вугілля замість нафти? Та ж в Сполучених Штатах не бракує вугілля.
Подостатком доброго вугілля?
Клопіт із вугіллям є, що в ньому є дуже багато сульфату. Чим раз більше міст не дозволяють спалювати вугілля в якому є більше як 1 процент сірки. Тому то все більше і більше громад в електричних станціях заступають вугілля паливом, яке не забрудняє так повітря, як вугілля, а саме, нафтою і природним газом. Протилежно тому, що дехто може вірити, людина ще не знає як відбирати сірку від вугілля або нафти. Президент Ніксон у свойому звіті відносно енергії 4-го червня 1971 р., пояснив:
“Велика перепона нашій програмі постачати чисту енергію є, що ми тепер не можемо спалювати вугілля або нафту, щоб не забруднювати повітря. Нам треба розвити нову технологію, навчитися як відбирати сірку, щоб не випускати її у повітря”.
Правда, є вугілля в якому є мало сірки. Але правдоподібно те вугілля лежить не глибоко під землею, а щоб добувати його треба руйнувати землю, який то процес пропонують припинити законом.
З другого боку, копати вугілля глибоко в землі є дуже трудно і коштовно, а також правдоподібно в ньому є багато сірки. Так то Т. Ф. Бредшо, президент Атлантик Річфілд Компанії, зауважив: “Може бути, що забракне вугілля, хоч його є багато”.
Труднощі
Людина зустрічає правдиві утруднення. Сьогоднішньому індустріальному суспільству треба дуже багато сили. Однак палива не вистачає, а особливо палива, яке не дуже забруднює повітря. Коли б уживалося досяжне паливо, то цим будуть отруювати людей забрудненням. А коли б не вживалося його, то сучасне індустріальне суспільство повільно завмре через брак енергії. Здається, що людство буде робити небезпечні рішення лише, щоб зберегти теперішній індустріальний спосіб життя. Тому то, признавши поважний брак скам’янілого чи іншого підземного палива, С. Давид Фріман, колишній дорадник президента Ніксона в справах енергії, зауважив:
“Виснаження запасів енергії само по собі не буде джерелом клопоту. . . . На протязі наступних двох десятиліть буде випущено в повітря так багато вуглевого одноокису, маленьких частинок та інших отруйних речовин, що може завести основні зміни в нашому оточенні”.
Ясно є, що тут треба зміни, і вона мусить прийти швидко. Теперішній спосіб постачати енергію треба заступити. Цей факт признають взагалі. По суті, вибір заступника вже був зроблений — це є атомна сила. Головно Сполучені Штати практично займаються розвитком цього виду енергії.
Але, чи атомна сила є безпечна? Чи це є розумний вибір? Як продукується електрику при допомозі атомної енергії?
[Ілюстрація на сторінці 7]
наші головні джерела сили зникли
нічого не працює вже
Чи теперішня криза може довести до цього?