Що є позаді кризи злочину?

ВЗАГАЛІ люди думають, що це буйні “кримінальники” чинять злочин. Правда, запеклі злочинці є відповідальні за деякий злочин. Але проблема зі злочином є багато серйозніша.

Комісар поліції П. В. Морфі з міста Нью-Йорку каже: “Злочин є зв’язаний з нашим суспільством”. І колишній головний адвокат СШ., Р. Кларк, зауважує: “Злочин відбиває не лише особистість кількох жалюгідних, що чинять його. Він відбиває особистість всієї громади”.

Ці особи, так як багато інших, кажуть, що ввесь лад став пересичений злочином. Але, як можна казати, що злочин є ‘зв’язаний з суспільством? Ану побачимо.

Нетрі й наркотики

Одна головна нитка цього ‘суспільства’, що є так близько зв’язана з злочином є нетрі по центрах міст. Як міста розросталися, мільйони нужденних осіб згуртовувалося в брудних частинах міст називаючись “гетто”. Часто їм бракувало навіть таких основних потреб, як води і тепла. Брак освіти, хвороби і злочин завжди процвітали там.

Але в недавніх десятиліттях телевізія виявила мешканцям ‘гетто’ добробут ‘зовнішньому світу’. Вбогі, безфахові люди не знають такого добробуту. Коли збільшаюче число цих осіб ставали твердими та розстроювалися, то злочин збільшався. Багато сьогоднішнього злочину є зв’язано з наркотиками, тому, щоб підтримувати свою звичку наркоманові часами треба п’ятдесят доларів на день. Він дістає свої гроші через грабіжництво або крадіжку і продає товар за багато дешевшу ціну. Через таку небезпеку, заможні вибираються з міст до передмістя. А наркомани ідуть за грішми; отже злочин і наркотики поширюються до такого передмістя.

Але, ми не можемо складати всю вину за злочин на убогість і наркотики.

Несправедливість і лицемірство

Багаті, навіть дуже заможні, молоді люди бачили несправедливість, яку накидають на суспільно пригноблених. Вони підбурювали заколоти, а навіть революційну акцію, в надії дістати запоруку ‘цивільних прав’ для всіх. Як цей рух впливає на злочин показує І. Смит у Нью-Йоркському Times Magazine:

“Деякі перестерігали нас ще десять років тому, що коли будемо недобачувати порушення закону захисниками цивільних прав, без різниці, які гідні причини можуть бути, то ми витворюємо дух через якого інші можуть казати, ‘Їм удалося, чому ж не нам’?”

Цей автор каже, що таке ламання закону помогло впровадити злочин у суспільство. Але є ще інші причини розчаровання сучасним життям, які формують злочин.

Політичні народи провадили війни, бомбардували нерозбірливо, калічили і вбивали тисячі невинних осіб у цьому столітті. Священики благословляють зброю і війська. Люди,—- а головно молодь — не можуть забути такі лицемірні політичні й релігійні “злочини”. Таким чином вони не шанують державних законів. Вони відкидають біблійну моральність, яку священики фальшиво представляють.

Також великі комерційні підприємства часто п’ятнують “кримінальними”. В Америці підроблюють харчові продукти, які продають в крамницях і корпорації беруть гроші за життя-зберігаючі прилади, яких вони ніколи не встановляли. Один спеціаліст пише в America, Inc.: “Законом багато вигідніше відіслати малого злодія на п’ять років в’язниці за крадіж дрібних грошей з публічного телефону ніж засудити на шість тижнів великого урядника за великі грошові махінації”.

М.Мінтз і Й. С. Коген, автори America, Inc., досліджують деякі з цих недоречностей і запитують:

‘‘Чи ж нам сумніватися, що один корінь відчужування й неспокою походить із різних рівнів правосуддя, один для робітників синього ковнірка, а інший для білого, один для молоді з довгим волоссям, а ще інший для корпорацій?”

Так, деякі обвинувачують ‘корпораційне кримінальство’ за те, що вони самі беруть участь у злочині, заводячи ще більше злочину в суспільстві. Одна молода жінка, яка перешарювала гаманці та верхній одяг по забавах, розсуджувала собі: “Моя крадіж є дрібниця у порівнянні з пересічним розтрачувачем чужих грошей, нічого вже не згадуючи про Мафію, або великі комерційні корпорації’.

Люди з таким розсудком не крадуть тому, що їм бракує грошей. Вони часто вірять, що красти від “цього ладу” є правильно, навіть потрібно! Страх ув’язнення не відвертає їх від крадіжі. “Кара не стримує”, зауважує стаття в журналі Saturday Review, “в суспільстві де більшість членів свідомо є несправедливі”. . . .

Без сумніву, що багато нарікання проти сучасного комерційного ладу стоїть оправдане. Але чи це є єдина дійсна причина, яку члени ‘протилежної культури’ дають за свій власний злочин? Ні. Мусять бути глибші причини. А як ми знаємо?

Якщо ‘лад’ є відповідальний за їхню крадіж та неморальність — то чому вони крадуть одні від одних? Коли відчинили двері трьох Вільних Склепів для Гиппі Нью-Йоркської Східної Сторони, то вони все обікрали, навіть прилавки та вікна! Ті, що беруть участь у демонстраціях нарікають, що їм крадуть ковдри, ранці, а навіть намети — і хто це краде від них? Здається, інші демонстратори!

Також, недавно, коли один славний промовець для ‘протилежної культури’ став на суд у Чікаґо, то хтось перешарив його приміщення в Нью-Йорку і вкрав кольорову телевізію. Чи те можна оправдати? “Те”, він сказав, “було бандитцтво”. Соціолог у Гарвард С. М. Ліпсет, правильно зауважує: “Крадіж є крадіж, навіть коли ви називаєте її революція”.

Дальше, величину цього ладу ставлять за причину на великий злочин. Застановіться над логікою злодія автомобілів у Нью Джерсі:

“Те, що я роблю виходить усім на добро. Перше, я витворюю роботу. Я наймаю людей привозити авта, працюю на серійних числах, замальовую їх, виробляю папери, може вивожу їх із штату, знаходжу покупців. Це є добре для економії. І я помагаю працюючим людям купити те чого вони іначе не могли б купити. Хтось хоче мати Каделака (дуже коштовне авто), але не має грошей купити його, його дружина також прагне такого авта, але знає, що чоловікові не вистачає грошей. Тож я дістаю йому добре авто за ціну, яку він може заплатити. Деколи я можу заощадити йому 2.000 доларів. Тепер він тішиться. І тішиться той, якому ми вкрали авто. Він дістає гарне нове авто від страхувальної компанії — без вад, яких ми мусіли полагодити. І компанія, що продає Каделаки тішиться, бо продала ще одно авто.

“Єдині люди, яким не поводиться дуже добре є страхувальні компанії. Але вони є такі великі, що ніхто дійсно не дбає “особисто”. Вони дістають фінансовий кошторис за таку річ. Ось я, людина без освіти, посилаю обидвоє моїх дітей до університету, даю моїй родині добре утримання, потішаю інших людей. Подумайте — кому я роблю шкоду?”

Але є й інші фактори про яких часто згадується.

Вивчені для буйности

Досяжність вогнепальної зброї по багатьох околицях сучасного світу, хоч не спричиняє злочин додає до нього. Деякі револьвери в Сполучених Штатах можна купувати за п’ятнадцять доларів. Поліція в Детройт, Мічіган, каже що лише в тому місті є коло пів мільйона револьверів, які є вживані. Дехто твердить, що люди будуть воювати навіть без револьверів. Сержант поліції в Детройті, Ф. Вілямс признає, що це правда, але додає: “Комусь можна розбити губу, але він таки буде живий”.

Дальше, треба пам’ятати, що по цілому світі сучасне суспільство має молодих вояків, яких добре вивчили вживати зброю. По телевізії виставляють злочин і злочинців. Кажуть, що причина недавнього збільшення злочину в Ізраїлі є “постійний потік американських кримінальних програм”.

Кримінальна система правосуддя

Дивно, що ті самі інституції, яких уживається поборювати злочин також є між тими, яких часто обвинувачується за поширення злочину. Наприклад, винують суди, що вони “пестять” кримінальників. А суди нарікають, що їм бракує робітників. Суди не встановляють закони, вони лише пильнують виконування законів, яких роблять законодавці.

Судді звертають увагу на невдачу тюремних систем, називаючи їх ‘обертальні двері’. ‘М’який злочинець іде до тюрми, там він навчається брутальности і виходить чинити більш садистичні злочини. Зауважує суддя С. В. Галлек з Вашінґтону, Д. К.: “Коли ми засилаємо осіб, до тюрми, то ми робимо їх гіршими, ніж вони колись були. . . . Жоден здорово-думаючий суддя не може вірити, що довго-термінові засуди до тюрми припинять злочин. . . . Судовий процес є лише маленька частина цілого стану”. Але інші люди питають: ‘Чому ж поліція не “виловить” кримінальників’? Але й поліція є обмежена. Наприклад, в Сполучених Штатах Четверта Поправка забороняє поліцаєві нерозсудливо розшукувати або арештовувати. Якщо ви мешкаєте в Сполучених Штатах, то чи ви хочете, щоб цей закон був скасований, щоб поліцай мав право вриватися у ваш дім, коли йому захочеться? Вже тепер суди і тюрми не можуть відповідно діяти з злочинцями, яких поліція посилає їм. А що вони робили б коли б поліція відсилала їм ще більше злочинців?

Поліція має багато інших справ пильнувати, крім ‘ловити злочинців’; вона шукає загублених дітей, шукає за вкрадженим майном, доглядає чи крамарства мають відповідні ліцензії і постачають медичну допомогу в нещасних випадках. Треба залагоджувати сварки між сусідами, і діяти з пияками та порушниками вуличного руху.

Зміни в економії також впливають на всякі види праці, включаючи й поліційну роботу. У 1930-му десятиріччю в Нью-Йорку було 17.000 поліцаїв, а тепер там є більше як 30.000. Велике збільшення? Ні! Тому що тепер працюють менше годин, дістають більші вакації і вимагають надурочної платні, то тепер вимагається п’ять чоловіків виконувати роботу трьох або чотирьох працюючих у 1930-му десятиріччі. Капітан поліції в Нью-Йорку, В. Роге робить заключення: “Тепер по вулицях не служить більше поліції від того часу, хоч суспільство стало багато складніше”.

Так, злочин тепер став такою ‘частиною суспільства, що цілий лад кримінального правосуддя, складаючись із поліції, суддів і в’язниць не може нічого порадити; кожне “є лише мала частина цілого стану”.

Роля індівідуальної особи

Кожний фактор над якими ми досі застановлялися поможе нам зрозуміти чому злочин збільшується. Він став спадком цього ладу, ‘вплетений в суспільство’. Але треба пам’ятати, що в останньому аналізі це особи чинять злочин.

Отже проблема є головно моральна. Жидівський філософ Віл Герберґ зауважив одного разу:

“Наша моральна криза складається головно не з широкого нарушення прийнятих моральних рівнів — чи була якась доба вільна від нього? — але у відкиненню тих самих моральних рівнів”.

Злочин є частиною наслідків ‘відкинення моральних рівнів’.

Який поліцай, суд або законодавче тіло може цілком відвернути людину від злочину, коли вона дійсно хоче поповнити його? Твір Злочин у Америці (анг. мові) каже: “Банкіри дуже рідко коли обграбовують банки. , . . Убогі не встановляють цін. . . . Але всі, що можуть учинити злочин знаходять свій власний спосіб”.

Що “кожний знаходить свій власний спосіб” також стається ясно з того, що сказав директор Федерального Бюра Дослідження П. Ґрей:

“Чиновники, які часами компрометують принцип або публічне довір’я за подарунки і ласку, крамарі, які фальшиво збільшують видатки і зменшують доходовий податок, стали б приголомшені коли б хтось сказав, що вони не є відповідальні та закон-дотримуючі горожани. . . .

“Робітники, які ідуть пити по роботі до корчми або йдуть на невідповідні забави, ті, що купують товар дешевше “під деякими” обставинами, але добре знають, що він є викраджений, додають до решти злочину в нашій громаді — хоч були б вражені коли б назвати їх злодіями”.

‘Кожний знайшов свій власний спосіб’ чинити злочин, коли в 1969 р. поліція пішла на страйк у Монтреалі, Канада. Один спостерігач каже:

“Я не говорю про хуліганів і кримінальників, я кажу, що звичайні люди чинили злочин, якого вони ніколи не вчинили б, коли б на вулиці стояв поліцай. Я бачив як автомобілі їхали через червоне світло. Шофери їздили по неправильній стороні вулиці, “знаючи, що нема нікого, щоб зловити їх” ”.

Так як ми вже бачили є багато різних причин позаді сучасної кримінальної кризи. Але є ще інші причини про які ви можливо не є свідомі, причини, що особливо відносяться до нашого часу. Біблія пояснює їх.

Основні причини

Саме перед своєю смертю Ісус Христос дав “знак”, щоб зазначити ‘кінець цього ладу’. Його слова, разом із шостим розділом Об’явлення, передсказують всесвітню війну, голод і хвороби в одному “поколінні”. Від 1914 р. ми живемо в тому ‘часі кінця цього ладу’.

Одначе, Ісус передсказав в той самий час, що “через збільшення беззаконня, любов багатьох охолоне”. Ісус знав до чого людська вроджена схильність грішити і відношення її серця доведуть у цьому часі — надмірного “беззаконня”. Злочин, який здається просякає кожну клітину сучасного суспільства, робить твердими багатьох. Любов до Бога і Його високих рівнів охолоджується. Наслідком цього приходить більше “беззаконня”.— Мат. 24:3—12, 34; 2 Тим. 3:1—5.

Тому що Біблія так докладно передсказала те, що ми сьогодні бачимо, то ми можемо довіряти тому, що вона каже про ще одну причину позаді сьогоднішнього збільшення в злочині. Та річ є невидима духовна особа — Сатана Диявол. Біблія передсказала, що Сатана буде скинений з неба в тому часі. З яким наслідком? “Горе землі та морю, до вас бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має”. Тому що його час уже є короткий, то він дальше погіршує сьогоднішнього беззаконного духа.— Об. 12:12.

Але, як нам хоронити себе від злочину тепер в цьому часі, перед кінцем “цього ладу?”

[Ілюстрація на сторінці 7]

Через релігійне лицемірство багато відкидають біблійну моральність

[Ілюстрація на сторінці 8]

КРИМІНАЛЬНИКИ МОЖУТЬ КРАСТИ, АЛЕ ЧИ ВИ КУПУЄТЕ ТЕ, ЩО ВОНИ КРАДУТЬ?