Чи ви є готові приймати прогрес?

ХТО не любить робити прогресу? Хто не любить діставати визнання? Хто не оціняє коли дістане вищу позицію на роботі, або в якійсь групі або громаді? Поступ є бажаний не лише через славу, честь або видатність, які приходять із ним, але часто з поступом приходить і матеріальний прибуток, роблячи його ще більш бажаним.

Але як слово перестороги, не дуже спішіться з поступом. Бо з поступом майже завжди приходить більші тягарі. Часто треба вчитися нових речей, разом із більшими відповідальностями та роботою. Дуже часто, поступ разить здоров’я, родинне життя, або дуже перешкоджає поклонінню Творцеві. Також пам’ятайте, що чим вищу позицію ви отримаєте, то тим більша конкуренція витворюючи великий риск, що хтось здібніший або честолюбний може заступити ваше місце. Добре було сказано, що “неспокійно лежить голова, що носить корону”.

Якщо б ви отримали визнання через поступ, то будьте обережні, щоб воно не пішло вам до голови, бо можете пошкодити собі та іншим. Часами хтось може бути трохи заздрісний і якщо ви є дуже задоволені вашим успіхом та покажете це, то можете напружити споріднення з іншими. Пам’ятайте, що вам буде ще далі потрібна співпраця з іншими якщо ви хочете бути успішні у вашій новій позиції. Через горде, зарозуміле відношення, іншим буде трудно переборювати власну гордість, а покірне і скромне відношення заохотить співпрацю інших.

Вам поможе коли ви добре роздумаєте цю справу. Якщо ви маєте перевагу над іншими, то було б добре запитати себе, до якої міри генетика має вплив на ваш успіх, що ви народилися з добрим розумом і здоровим тілом. Ви також могли мати успіхи через те, що були благословлені добрими і мудрими родичами, отже мали нагоду набути освіту і розвити добрий розсудок, яких то нагод можливо інші не мали. І це не все. Чи ж ваш поступ не міг бути через кращі обставини, яких деякі називають “щастя”?

В дійсності, поступ повинен мати покірливий вплив на особу. Чоловік, який очевидно знав як приймати поступ, є англійський поет сер Іван Бетжемен. Про його досягнення є сказано: “Його поезія була звичайна і проста. Його теми включають дитячі спогадки, родини середньої класи, любов, смерть, смуток, і певна річ, природу. Це в жовтні 1972 р., його призначили на придворного поета Великої Британії, найбільша честь, що він, як англійський поет міг дістати. Коли його запитали як він реагував на таку славу, він відповів: “До такого призначення моя реакція була в трьох ступнях. Перше здивовання, тоді почуття покірности, а тоді задоволення”. Він продовжав: “Це є дійсна честь, а особливо, коли подумаю про таких попередників, як Тенісон і Вордсворт. Але я не кажу, що моя поезія є така добра як їхня”.

Хоч цей чоловік є найславніший поет в Англії, то кажуть, що він не вихваляє себе; його поезії стали найславніші. Але, так як він сам признає, його успіх як поета походить головно від щасливих обставин, хоч він признає, що має добре “вухо до музики й ясно є, що люди люблять римовану і ритмічну поезію”.

Від цього поета також можна навчитися, щоб не бути нетерпеливим до поступу. Коли його призначили, то йому вже було шістдесят сім років. Він мав багато досвіду, отже міг скромно прийняти таку честь. Особа без досвіду може дуже легко стати гордою через поступ і пошкодити собі та іншим. З цієї причини можна бачити чому апостол Павло радив, щоб новака, новонаверненого чоловіка, не призначали на надзирателя християнського збору. Таке призначення може відкрити його до пастки гордости.— 1 Тим. 3:6, 7.

Коли ви отримаєте повищення в посаді, то небезпека існує, що ви можете стати гордим, факт на якого Бог звернув увагу в інструкціях, які дав Своїм людям коли вони просили царя. Про вибраного царювати в Ізраїлі було наказано: “І станеться, як буде він сидіти на троні царства свого, то напише собі відписа цього Закону з книги. . . . І буде вона з ним, і буде він читати в ній усі дні свого життя, щоб . . . не гордувало серце його своїми братами”. Правдоподібно ви ніколи не будете царем, але той самий принцип можна і вам застосовувати. Коли отримаєте повищення в посаді, то ніколи не думайте, що ви є кращі від тих, що працюють і поклоняються разом із вами.— 5 Мойс. 17:18—20.

У стародавньому Ізраїлі був цар, який показав нам як поступати правильно. Це був Соломон, син царя Давида. Через його скромність і покірність він показав, що він міг прийняти вищу позицію. Коли він став царем, Бог появився йому у сні й сказав: “Проси, що Я маю дати тобі!” Що за пропозиція! Коли б таку пропозицію запропонували б вам, то що ви просили б? Майно, славу, довге життя? Соломон не хотів жодних із цих. Те, що було на його думці була велика праця керівництва над його підданцями. Він добре знав, що не мав ні досвіду, ні мудрости. Отже він відповів: “Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?”— 1 Цар. 3:5, 9.

Це прохання дуже подобалося Богові Єгові так, що Він відповів Соломонові (безперечно через ангела): “За те, що просив ти цю річ”, а не чогось самолюбного, “Я даю тобі серце мудре та розумне”. І Соломон доказався бути наймудрішим царем за всіх, який коли сидів на людському престолі.— 1 Цар. 3:11—28; 4:29—34.

Крім гордости, також треба бути уважним, якщо ви отримаєте вищу посаду, щоб не вживати нової посади або позиції для самолюбного прибутку. Мудро Мойсеєві радилося, що коли буде призначати судів, то щоб вибирав “мужів здібних, богобоязливих, мужів справедливих, що ненавидять зиск”. (2 Мойс. 18:21) Як мало осіб на високих релігійних, політичних, судових та комерційних посадах сьогодні ненавидять несправедливий дохід!

Чи ви отримали вищу позицію? Покажіть себе гідні такого підвищення залишаючись скромними і покірними, не зловживаючи своєї сили і не дозволяючи несправедливому прибуткові спокушати вас. Щоденне читання Божого Слова поможе вам набути таких благородних наслідків.