Як поборювати занепад духу

НА ПРОТЯЗІ двадцять один років одна жінка в Бруклині, Нью-Йорку, п’ятдесят три роки віку була прикута до ліжка параліжом. Інша матір дивилася як її п’ятилітня донька поступово слабла і нарешті вмерла від люкімії. Інші родичі занепадають духом через збільшаюче бунтівницьке відношення своїх дітей. Тисячей інших звільняють з роботи.

Як життєві тиски збільшуються, то здається, що причини на занепад духа множаться. Чи не всі ми часами зустрічали знеохочуючий стан? Що можна зробити, щоб побороти занепад духу або знеохочення?

Дивіться поза себе

Правдива відповідь є пізнати, що готове джерело допомоги існує поза вами. Можливо ви ще ніколи серйозно не задумувалися над цим, але звернути увагу на те, що Біблія каже в такій справі, буде дійсно корисно. Вона заохочує: “Свого тягара поклади ти на Господа [Єгову], і тебе Він підтримає”.— Пс. 55:22 [54 (55):23].

Тут маємо правдиве джерело сили і заохочення! Бог дбає і може дати нам допомогу. Але нам треба користати з Його допомоги. Подумайте як це можна зробити.

Ви можливо знеохотилися через те, що хтось знехтував вас. Ви можете бути пригніченим і жалувати себе. Але, які будуть наслідки від цього? Ви правдоподібно будете ще більше знеохочені. З другого боку, ви можете запитати, яка є Божа порада?

Відповідь не прийде в якийсь таємничий спосіб. Бог Єгова надхнув Своє написане Слово нам на провід. І воно радить нам: “Завжди дбайте про добро один для одного й для всіх”. (1 Сол. 5:15) Отже, замість мати почуття образи і жалувати себе, то треба робити щось позитивного, щоб піднести духа і заохотити себе. Але що саме?

Основний принцип Божого Слова дає ключ, кажучи: “Блаженніше давати, ніж брати”. (Дії 20:35) Спробуйте давати. Замість завжди думати тільки про себе, шукайте способи, щоб зробити якесь добро комусь іншому. Багато осіб, що наслідували цю Богом-дану пораду могли побороти знеохочення. Вони навіть знайшли правдиву радість у житті, незважаючи на серйозні проблеми з здоров’ям. Подумайте про ту спаралізовану жінку про яку було вищезгадано.

На початку 1950-го року невдала операція спаралізувала цю жінку. Таке переживання могло дуже негативно вплинути на її духовний стан і вона могла перестати цікавитись життям. Але це не сталося. Вона дуже цікавиться різними справами. Вона дуже багато читає, і є добре поінформована про світові події, і розказує іншим про те, що навчається. По суті, крім того, що вона тримає зв’язок зі знайомими, вона записує імена осіб, що страждають від якогось нещастя і тоді пише або телефонує до них.

Недавно ця жінка задзвонила до родичів, яких донька була замордована, і вони були глибоко вдячні, що вона турбувалася їхнім нещастям. Також на телевізії вона побачила пацієнта, який був хворий на рака. Записавши місто в якому він мешкав, вона пізніше зателефонувала і потішила його думками обіцяного полегшення від слабостей під праведним володінням Божого Царського уряду.— Мат. 6:9, 10; Об. 21:3, 4.

Ця жінка пояснює: “Я є така зайнята, що майже ніколи не знеохочуюся. Є так багато речей про які можна читати і студіювати, що мені навіть бракує часу, щоб поділитися з іншими про все те, що навчилася. Я є така вдячна Богові за Його певну обітницю нового ладу. Понад усе, ця надія дає дійсну радість моєму життю”.— 2 Пет. 3:13.

Якщо ми, також, будемо шукати Божої допомоги, і будемо старатися підкріплювати інших, а навіть членів наших власних родин, то знеохочення не буде разити наше життя. Матір тієї маленької п’ятилітньої дівчинки, яка захворіла на люкімію, розказувала своїй донці про життя під Божим новим порядком. Яке полегшення і заохочення це пізніше дало їй! Матір пише:

“Вона жила всього три місяці після перших ознак її недуги. Її люкімія була в кістках. Хоч ми старалися скривати її від неї, то вона була дуже розумка і жвава. . . . Вона сказала: ‘Я знаю, що моє перебування в гробі не буде довге. Воно буде немов добрий сон і я пробуджуся в новому порядку Бога Єгови і тоді зможу бавитися з тваринками, і всіх злих людей вже не буде’.

“Ви не можете уявити собі, яке полегшення ми відчули, коли бачили таку віру. Ранком перед її смертю, вона сказала: ‘Не плач, мамо. Я буду шукати тебе в Новому Порядку’. . . . Яке дороге життя є, і який гарний та чудовий наш Великий Бог є, Який дав нам таку чудову надію на воскресення!”

Коли загубиться працю

Сьогодні, особливо втрата роботи, стається головним джерелом занепаду духа або знеохочення. Багато батьків бояться, що не зможуть навіть годувати і одягати своїх родин. Але якщо ви втратили працю, то тільки сидіти вдома і журитися не поліпшить стан. Якщо роботодавці бюра не мають роботи, то плануйте свою власну. Подумайте: Чи є можливість пошукати якоїсь іншої роботи від вашого фаху? Чи ви можете якимось способом послуговувати людям — можливо чистити, малювати, доглядати город, лагодити, або робити щось іншого? Коли поговорите з приятелями про такі можливості, то вони зможуть порадити вас. Правда, ваша платня може бути менша від тієї до якої ви вже привикли, але чи головна річ не є постачати потреби життя? — 1 Тим. 6:6—8.

Ісус Христос навчив Своїх послідовників молитися: “Хліба нашого насущного сьогодні (на цей день) дай нам”. І перестерігав: “Не журіться про завтрішній день”. (Мат. 6:11, 34) Чи ви застосовуєте ці принципи у вашому житті? Особи, які навчилися бути вдячні, що мають досить на сьогоднішній день, замість журитися про майбутність, знаходять більше задоволення в житті. Крім цього, ті, що не надіються основно на матеріальні речі сподіваючись, що вони дадуть їм щастя, але будують своє життя навколо доброго споріднення з Богом, мають причину на упевненість, бо Бог говорить: “Я тебе не покину”.— Євр. 13:5, 6.

Проблеми з дітьми

Що родичі можуть робити коли знеохотяться через бунтівниче відношення своїх дітей? У такому разі, шукання проводу від Єгови заохотить і дасть надію. Боже Слово говорить, що погане товариство є головне джерело злочину. Отже тому, щоб протидіяти проти поганого впливу, воно заохочує родичів, не тільки ‘вкладати закон’ своїм дітям, але відкладати час і говорити їм про Бога Єгову та Його праведні вимоги. Чи ви робите це? — 1 Кор. 15:33; 5 Мойс. 6:1, 4—9.

Щоб зробити це треба дійсного зусилля. Це не є справа тільки наказувати їм, ‘робіть це!’ або, ‘не робіть цього’. Треба наперед подумати, що будете говорити їм і як. Родинний зв’язок поліпшується, коли родичі заохочують своїх дітей висловлювати їхні погляди замість відразу критикувати їх. Переважно це витворює кращу атмосферу в родині.

Але навіть якщо, незважаючи на ваше зусилля, дитина таки ходить поганим шляхом, то не знеохочуйтеся. Пам’ятайте Біблійну історію про блудного сина, який тимчасово відкинув провід свого батька, пізніше покаявся і вернувся додому. Так уже було багато разів.— Луки 15:11—32.

Без різниці, яку проблему ви зустрічаєте, ніколи не забувайте молитися, просячи проводу і допомоги від Бога Єгови. Бо це є правда: “Тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному”.— Пс. 55:23.