Який є погляд Біблії?

Хто це є скеля?

„ТИ ПЕТРО”, сказав Ісус Христос, „і на скелі оцій побудую збір Свій”. (Мат. 16:18, НС) Хто ж це є той на якому будується збір? На це питання можна відповісти, коли перше застановимося над змістом Ісусових слів й іншими писаннями, які говорять про „скелю”.

Син Божий запитав Своїх учнів: „За кого народ уважає Мене, Сина Людського?” Їхня відповідь: „Одні за Івана Хрестителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків”. „А ви за кого Мене маєте?” продовжував Ісус. Петро відповів: „Ти — Христос, Син Бога Живого”. Тоді Ісус сказав: „Блаженний ти, Симоне сину Йонни, бо не тіло й кров тобі оце виявило, але Мій небесний Отець. І кажу Я тобі, що ти Петро, і на цій скелі побудую Я збір Свій, і брами Гадесу не переможуть його. І ключі тобі дам від Царства небесного”.— Мат. 16:13—19, НС.

Зауважте про що тут іде розмова — про тотожність „Сина людського”. Правильно Петро пізнав, що Ісус був „Христос, Син Бога живого”. Тому, що Отець був відкрив це Петрові, очевидно через Свого святого духа, то Син Божий міг сказати, що Симон Петро був „блаженний” або щасливий. Петрове щастя було духовне, показуючи, що він мав добрий стан перед Отцем.

Тоді маємо вислів про скелю, якого Ісус попередив слідуючими словами: „Кажу Я тобі, ти Петро”. Чи це значить, що Син Божий тепер змінив тему про себе і звернув увагу на тотожність Петра? Виглядає, що ні. А чому ні? Бо закінчивши говорити з Петром, Ісус, так як Біблія показує, „наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він — Христос”. (Мат. 16:20) Отже ціле значення того, що тут було дискутовано була тотожність Ісуса, „Сина людського”.

Але, що Ісус мав на думці, коли сказав, „Ти Петро”? „Симон син Йони” не називався Петро спочатку. Це ім’я було дано йому Сином Божим, коли Він покликав його на учня. Івана 1:42, НС каже: „На нього ж споглянувши, промовив Ісус: „Ти — Симон, Син Йонин; будеш званий ти Кифа (переложено Петро)”. Так як Симон Петро правильно пізнав, що Ісус був „Христос, Син Бога живого”, то так само Ісус ототожнив Симона по імені, якого Ісус був дав йому, а саме, „Петро”. Тому, що Петро визнавав таку віру в Ісуса, то ім’я „Петро” (що означає „камінь” або „скеля”, тобто окремий камінь або скеля) було дуже придатне. Це виявило, що Симон висказавши таке переконання був міцний та стійкий, як камінь, тому міг гарно послужити Синові Божому. Ім’я „Петро” правильно ототожнювало хто він був, так само, як вислів „Христос, Син Бога живого” ототожнювало хто Ісус був.

Але Син Божий тоді не сказав, ,і на тобі, Петре, Я побудую Свій збір’. Ні. Він сказав, „І на цій скелі побудую Я збір Свій”. Тому що тема, яка тут дискутувалася була тотожність Ісуса, то „скеля” мусіла бути той, Якого Петро був признав є „Христос, Син Бога живого”.a Іншими словами, Ісус сказав, ,На скелі, яку ти, Петре, визнаєш Я побудую Свій збір’.

Це розуміння також підтримують Ісусові слова, що „брами Гадесу не переможуть” збір. В Об’явленні апостолові Іванові, Син Божий каже: „І маю ключі Я від смерти і від Гадесу”. (Об. 1:18) Бувши побудований на тім, що може визволити своїх членів від Гадесу й смерти, то збір не буде переможений вічним затриманням у Гадесі.

Очевидно, „ключі царства”, яких далося Петрові не могли бути „ключі смерти і Гадесу”. Вони мусіли відноситися до давання особам нагоду входити в царство. Ісусові слова в Луки 11:52 показують, що ці „ключі” є. Він був сказав єврейським релігійним провідникам, які не хотіли користати з царських нагод: „Бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!” Пам’ятаючи, що Петрові далося „ключі”, то цей апостол був той, який, на день свята П’ятдесятниці 33 р. З.Д., відкрив знання зібраним юдеям і єврейським нововірцям, як можна входити в царство небесне, і 36 р. З.Д., також це він відкрив таке важне знання першому поганському наверненому, Корнилійові і його родині, як і його близьким друзям.— Дії 2:14—41; 10:19—48.

Інші частини Біблії постачають більше доказу, що скеля напевно був Христос. Апостол Петро кличе своїх співвіруючих: „Приступайте до Нього [Ісуса Христа], до каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог”. Цих християнів, „немов те каміння живе будуйтеся в дім духовний”. (1 Пет. 2:4, 5) Апостол Павло каже те саме, коли писав до християнів в Ефесії: „Збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос”. (Ефес. 2:20) Відносячись до каменя або скелі з якої ізраїльтяни в двох різних місцях діставали постачання води в чудесний спосіб, Павло писав: „І пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос”.— 1 Кор. 10:4; 2 Мойс. 17:5—7; 4 Мойс. 20:1—11.

Таке з’єднане свідоцтво у Писанні показує, що Ісус, Той, Якого Петро признав бути „Христом, Сином Бога живого”, є та скеля. Це на Ньому будується збір, в якому апостоли, включаючи Петра, служать за другорядних фундаментів.

[Примітка]