ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • g77 8.11 с. 3–4
  • Як довго Ви хотіли б жити?

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Як довго Ви хотіли б жити?
  • Пробудись! — 1977
  • Підзаголовки
  • Подібний матеріал
  • Можливість жити, як довго?
  • Яка є надія з науки?
  • Не є причина піддаватися
  • Що ми знаємо про довжину людського життя?
    Пробудись! — 1971
  • Створена жити вічно
    Пробудись! — 1971
  • Скільки років ви можете жити?
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1993
  • Старший вік може бути корисний
    Пробудись! — 1973
Показати більше
Пробудись! — 1977
g77 8.11 с. 3–4

Як довго Ви хотіли б жити?

КОЛИ все йде добре, то життя є дуже приємне. І можливо, що думка жити вічно подобається вам. Але, тоді труднощі, можливо великі перепони та трагедії, можуть увійти у ваше життя. Однак, навіть під такими обставинами, ви не хочете вмирати.

Факт є, що назагал люди дуже тримаються життя будь-яким коштом. У 1974 р., лише в Сполучених Штатах, хворі на рака витратили сім більйонів доларів у зусиллю спинити того вбивця, щоб далі жити.

Часопис Нью-Йорк Таймс з 22-го липня, 1974 р., рапортував про одного такого пацієнта хворого на рака, лікар, що старався вживати всі можливі способи побороти свою хворобу, але таки помер, коли йому було лише тридцять дев’ять років:

“Є багато інших вмираючих пацієнтів, які, так, як д-р Лайнбах, боролися до останньої хвилини. . . . Їхнє бажання жити є основний людський інстинкт . . . його вдова сказала, що кожний день, який йому вдалося продовжити життя був дуже дорогий для нього. ‘⁠З усіх речей, яких Ґері бажав⁠’, вона сказала, ‘⁠це було життя⁠’. . . . Саме перед його смертю, вона запитала його чи енергія його зусиль за життям була варта. Вона сказала, що він без застереження відповів: ‘⁠Так’ ”.

Коли ми маємо добре здоров’я, то напрям є припускати, що життя є певне. Один журналіст, який мало що не вмер через серйозну недугу пише: “Я не пам’ятаю, коли був такий щасливий найпростішими речами — речі, яких я колись уважав за неважні. Я часами сміюся з себе. Виглядало немов переживав друге дитинство. Я тішуся, коли нап’юся води. Я тішуся фруктами. Я тішуся світлом від сонця. Я піду в сад і дивлюся на дерева. На протязі усіх років в яких я втішався добрим здоров’ям, то я навіть не знав, як дерево дійсно виглядає. І Я люблю слухати як пташки співають — просто всім утішаюся”.

Один вчитель філософії висловив почуття багатьох людей, коли сказав: “Це є несамовите, щоб така гарна річ, як інтелігентне, чутливе життя є вложене в такі швидко-минаючі вразливі тіла”.

Можливість жити, як довго?

Хтось може погоджуватися, що це є розсудливо вірити, що людина повинна жити багато довше, а навіть вічно, але чи це є науково можливо? Дискутуючи відносно “Смерті”, під заголовком “Можливість на Безсмертність”, Енциклопедія Британіка (в анг. мові) (1959 р., Том, 7, ст. 112А) заявляє:

“Можна справедливо сказати, що можливість на безсмертність усіх важних клітинних частинок тіла вже була доказана, або доведжена до такого ступня, що така правдоподібність стає дуже велика, бо відповідно проведжені дослідження доказують, що життя цих клітин у рідині можуть продовжуватися до якої-небудь безмежної міри”.

Безперечно, це є наслідки дослідження з клітинами в лабораторії. Енциклопедія продовжає говорити, що причина смерти не є ясна (тобто смерть через дегенерацію, старий вік). Може бути, що її спричиняє погіршення тілесних клітин. Або причина смерти може бути поступовий розпад зорганізованих “функцій” клітин і їхню нездатність “співпрацювати” всередині цілого організму, замість вимирання особистих клітин, які, коли є знищені, у натуральному процесі, є замінені новими клітинами. Один виняток цій здібності відбудовування знаходимо в нервових клітинах, яких, коли є знищені, є неможливо змінити. Проте, поранена нервова клітина може загоїтися. Навіть розрізаний нерв, коли буде добре зшитий, може відновитися, хоч загоєння нервів є порівняльно помалий процес.

Ґері К. Фрайкман, помічник професор ортопедичної хірургії в Лома Лінда, Каліфорнії, Медичної Школи, де кожного місяця пришивається один або двоє пальців, каже: “Якщо пацієнт загубив більше ніж одного пальця, або великого пальця, то він може відчувати, що він потребує, щоб їх прищепили, щоб далі працювати, або навіть ради косметичних причин або прикраси”.

Фрайкман продовжує: “Під тими обставинами, ми кажемо пацієнтові про 50-процентову можливість пришити пальці назад, але перестігаємо його, що кілька місяців може пройти заки він зможе цілком уживати їх”. Отже, нерви мають силу відновлятися або загоюватися.

Яка є надія з науки?

Медичні дослідники сильно трудилися, щоб віднайти способи відвернути старіння і продовжити життя. Чи ми можемо надіятися на них? Вони можуть помогти трохи. Але немає жодних сильних доказів, які б показали поступ у великому продовженню довжини життя. Продовження пересічного життя за минулих п’ятдесят років, є головно тому, що число смертности немовлят і дітей було зменшене. Пишучи до журналу Bestways, Луї Стамбовські, аптекар, критикує, що людина дозрівши у двадцяти першому році життя, живе лише коло сорок або п’ятдесят років дозрілого життя. Він звертає увагу на цей цікавий факт:

“Виглядає, що кожний ссавець [між тваринами], який живе нормальне життя в його роді, живе шість до сім разів свого дозрілого віку. Кінь доходить зрілості за три роки і вмирає між 18, а 21 роком віку. Собака доходить зрілості за три роки і повинна жити так довго, як кінь. Так само є з мавпою, котом, ведмедем, і т. п. Людина доходить зрілості у 21-ому році. За подібним висновком, вона повинна жити від 120 до 140 років”.

Отже, які надії наука і медицина дають? Журнал Scientific American, підводячи підсумки, сказав:

“Навіть коли б і викорінилися головні причини на смерть у старому віці — серцеву недугу, параліч і рака — то життя продовжиться лише на коло 10 років. Тоді люди будуть жити приблизно до 80 років замість 70 так, як тепер є по розвитих країнах”.

Ці заяви є у згоді з писателем Біблії, Мойсейом, який описав досвід більшости людей, які доживають до старшого віку: “Дні літ наших — у них сімдесят літ, а при силах — вісімдесят літ, і гордощі їхні — страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо”.⁠— Пс. 89 [90]:10.

Не є причина піддаватися

Чи з цих розсудливих фактів виходить, що молода особа не повинна дбати про життя, продовжувати його так довго, як можливо, або що старша людина не повинна покинути ідею робити якусь корисну працю, або додавати до добробуту своїм ближнім? Зовсім ні. Ми можемо набирати відваги зі слів аптекаря Стамбовського:

“Довге життя . . . може бути неоціненної вартости для громади, для народу і цілого світу. Такі особи мають багато дорогоцінного досвіду, якого набирали через роки спроби і помилок, успіхів та невдач. Про це посвідчив Едісон, якого багатий розум був дієвий у вісімдесятому році життя; Ґледстовна вибрали на прем’єра Англії, коли йому було шістдесят років, багато років тому, коли 60-літнього вважали за старця, позиція, яку він тримав аж до 82 років віку. Валтер Дамрош почав кар’єру концертового піаніста у 78-му році віку”.

Отже, є добрі причини вживати життя так добре, як можливо. А як його можна зробити більш потішаючим та корисним? Крім цього, чи є навіть ще краща надія — жити вічно? Ану дослідім цю справу дальше.

[Ілюстрації на сторінці 4]

Кінь доходить зрілості за 3 роки, дозріле життя є 6 разів довше.

Собака доходить зрілості за 3 роки, дозріле життя є 6 разів довше.

Людина доходить зрілості у 21-ому році, але дозріле життя є лише 3 1⁄2 років довше.

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись