Що ми знаємо про довжину людського життя?
ДЛЯ більшости людей лише теперішня довжина людського життя є знаний факт. Вони відчувають, що така довжина не повинна дивувати нас і що вона не може бути піддана зміні. “Це завжди було так і далі буде так”, вони кажуть. Вони не претендують знати причину на старіння і слабість та смерть. Але вони є певні, що відносно цього не можна нічого зробити.
Але, що ви думаєте про це? Чи ви вже колись хоч трохи розсліджували цю справу? Чи людське життя завжди було таке коротке? Чи це є правда, що воно є змінне, і чи це є “ненауково” думати іначе?
Наприклад, чи ви знали, що науковці медичного світу ще не є певні чому люди старіються і вмирають? Книжка Science Year на 1967 р. каже, що на чотириденному зібранню геронтологів (спеціялісти, які досліджують старіння), погодилися, що “Процес старіння ще є в більшості великою таємницею. ‘Ми не маємо жодного поняття, що властиво спричинює старіння’, сказав д-р Натан В. Шок із Балтімор Ситі шпиталю, Балтімор, Меріленд”.
Це не значить, що немає теорій про старіння. Їх є багато. Більшість із них пояснюють, що старіння приходить коли клітини вмирають. За найновішими теоріями, то в розвиваючих роках тіло виробляє більше клітин від тих, що вмирають. У дорослій особі, обчисляють, що кожної хвилини вмирає коло три тисячі мільйонів клітин і в тому самому часі, їх зараз майже заступають нові. Доказ показує, що рівновага між смертю старих клітин та народженням нових розбивається. Вірять, що коли тіло виробляє менше клітин, то тому воно починає псуватися — тратить мускульний тон, приходить повільнення протидій, відчуття губиться, кості стають крихкі, шкіра морщиться, і найбільш серйозним, органи починають псуватися — це ми кажемо є старіння.
Тому, стаття в журналі Science Digest з лютого 1969 р., каже: “Загальний занепад клітин є знаками роз’їдаючих хворіб і наслідки старшого віку, згідно з д-ром Гавердом Й. Кюртіс із Брукгейвен Народної Лабораторії в Антон, Н.Й.’’
А коли починається старіння? Д-р Шок, після десятьох років дослідження, каже в тій самій статті, що “старіння починається тоді коли ріст перестає”, себто, коли людина доживе до вісімнадцяти або двадцяти років віку. А що ж тоді? Стаття продовжає: “Майже всі функції починають повільно розпадатися. Коли доживеться до 30 років віку, вони починають багато швидше розпадатися нормою, яка тягнеться до самої смерті. Попросто сказати, ми досягаємо вершок в 20 років віку, а після 30 років розпад є багато швидший”. На підставі його дослідження, д-р Шок також вірить, що причина на старіння є смерть клітин.
Проблема є в тому, що науковці ще не знають чому людські клітини після якогось часу, не виробляють нових клітин і таким чином не підтримують потреби тіла.
Як довго людина може жити?
Деякі люди, так як ми знаємо, живуть до сто років або й більше. У сучасних часах людина, яка жила найдовше, якої вік загально признають є акуратний, згідно з Енциклопедією Британіка (анг. видання 1968 р., у статті про довжину людського життя) був Пієр Жовберт, який народився 15-го липня 1701 р., a помер 16-го листопада 1814, проживши 113 років і 124 днів.
Чи ви вірите, що це є найдовший вік, якого людина може прожити? Наприклад, Біблія каже, що “Мойсей був віку ста й двадцяти літ, коли він помер, та не затемнилось око його, і вологість його не зменшилась”. (5 Мойс. 34:7) Можливо ви будете казати, що це можливо, тому що різниця тут є лише коло шість і дві третини років.
Але, що сказати про Мойсейового предка Авраама, який, згідно з біблійною історією дожив до “сто літ, і сімдесят п’ять літ”? (1 Мойс. 25:7, 8) А що сказати про Авраамового предка Сема, який 1 Мойсея 11:10, 11 показує жив п’ять сотень років, або про прапра-діда Метушалаха, якого дні перед великим потопом були “дев’ять сотень літ і шістдесят і дев’ять літ, та й помер він”? (1 Мойс. 5:25-27) Чи ви поставите межу десь між цими особами і будете казати, що ці інші віки не є “наукові” або “розсудливі”?
Перед тим як дасте відповідь на ці питання, зверніть свою увагу на наступне:
У статті, яку ми наводили раніше, Енциклопедія Британіка (анг.) з 1968 р., показує, що пересічний вік до якого люди тепер живуть, а вік до якого вони можуть жити є зовсім дві інші справи. Як довго людина може жити? Енциклопедія каже, що довжина життя до якого людство може жити є “теоретичне число, якого точної цінности неможливо вирішити з існуючого знання. Ми припускаємо, що довжина життя людської раси повинна бути багато довша, але аж поки не віднайдемо, що саме у протоплазмі обмежує можливу довжину людського життя, то та довжина далі буде залишатися незнаною”.
Чи це дивує вас? Стаття далі каже: “Спочатку, ця заява виглядає нерозумна. Певно, що жодна людина не може жити довше як 1.000 років. Хоч усі можуть погоджуватися, що можливість людині жити 1.000 років здається неймовірною, то нема жодного наукового доказу, щоб показати, що така правдоподібність є, або не є правдива”.
Отже, хтось може відкидати як неправду вік Метушалаха, навіть насміхатися з цього. Але вони не можуть зробити це на правдивих наукових підставах, бо правдива наука признає, що вона не знає певних або точних обмежень довжини людського життя.
А який є найдовший вік ви думаєте хтось може жити? Припустім, що ви вірите, що людина може жити 120 років. То чи ви будете вперто відкидати можливість, що вона може жити 120 років і одну хвилину? І якщо будете погоджуватися, що хтось може прожити одну хвилину довше, то чому не прийняти 120 років і один день — один тиждень, місяць, рік, і так далі?
Д-р Гаролд Ф. Дорн, який був голова Відділу для Біометричного Досліджування у Народному Інституті серцевих недуг від 1960 до 1963 р., ужив такий самий приклад, коли говорив про довжину людського життя в творі про який ми вище згадали. З огляду всіх доказів, його заключення є: “Отже, засновано на існуючому знанні про довжину життя, ми не можемо призначити якогось точного числа на довжину людського життя”.
Яка надія від медичної науки на довше життя?
Яку надію подають медичні науковці та дослідники довжини життя на майбутність? Чи вони сподіваються, що незабаром людина буде, так як черепаха, жити довше як сто років? Чи вони дають якусь здорову надію для вас втішатися таким довшим життям? Якщо ні, то чи є яка надія з інших джерел?
Science Year з 1967 р. каже: “Оптимістичні лікарі чекають 21-го століття, коли багато теперішні клопоти можливо будуть розв’язані. Однак, більшість науковців не вірять, що теперішнє життя буде багато довше від загальновідомих сімдесят років”.
Правда, що де-не-де роблять надзвичайні передбачення по газетах або журналах говорячи про великі поступи, яких деякі науковці сподіваються. Але від жодних джерел нема здорового доказу про поступ у збільшенню довжини людського життя. Так як сказав журнал Scientific American із березня 1968 року:
“Навіть якщо б і не було головних причин на смерть у старому віці — серцевих хворіб і рака — то довжина життя не збільшиться більше як на 10 років. Тоді воно може бути коло 80 років замість теперішніх 70, до якого віку доживають люди по розвитих країнах”.
Чи це значить, що на довше життя немає ніякої надії? Що покоління мужчин і жінок усе будуть вимирати, а такі дерева як бук, дуб і секвоя будуть продовжати жити? Чи є якесь джерело інформації, що дає певну основу вірити інакше?
Вірогідне джерело надії
Так, ми маємо таке джерело. І це є джерело, яке не лише показує нам фундаментальну причину старіння й смерти, але також показує як людське життя може, і дійсно буде багато довше від якої-небудь земної рослини або тварини. Воно є те саме джерело, яке призначає вік до якого людина сподівається дожити, про який науковці говорять. Це джерело є Біблія, яка каже в Псалмі 90:10: “Дні літ наших — у них сімдесят літ, а при силах — вісімдесят літ, і гордощі їхні — страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо”.
Ви можете сказати: “Таж це лише потверджує короткість людського життя”. Правда, та Псалом, написаний тисячі років тому, показує, що стан не дуже змінився у довжині людського життя. Але там не сказано, що життя завжди було таке коротке, що люди ніколи не жили більше як сімдесят або вісімдесят років, або що вони не будуть жити довше. По суті, це Біблія містить історію дев’ятьох мужчин, які жили перед потопом за Ноєвих днів, і ця історія показує, що переважно люди тоді жили 847 років.— 1 Мойс. 5:1-31.
Взагалі науковці признають, що вони не знають чого людина старіється. А Біблія просто пояснює цю причину. Вона показує, що людина старіється і вмирає через успадкований гріх і недосконалість, яких їй передали її перші родичі Адам і Єва. З цієї причини апостол Павло писав: “Тому то, як через одного чоловіка [Адама] ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть всіх людей через те, що вони всі згрішили”.— Рим. 5:12.
Творець так пристосував людину, що її життя залежить від деяких речей. Вона мусить вдихати повітря, пити воду, їсти їжу. Без цих речей людина помре. Але тут включалося не лише ці матеріяльні потреби. Людське життя також залежало від її доброго споріднення з її Творцем. Божий Син наводив із Єврейського писання і сказав, “не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих [Єгови]”. (Мат. 4:4) Перший чоловік мав Божий ясний закон, але нарушив його і цим зіпсував споріднення людства з Богом. Через цей поганий вчинок він став недосконалий, а недосконалість принесла йому остаточно смерть. Коли перша людська пара почала родити дітей, то через закон спадковости вони передали своїм дітям цей успадкований грішний стан і його недосконалість.— Пс. 51:7.
Науковці признають, що ‘науково’ вони не можуть визначити певних обмежень довжини людського життя. Біблія показує, що та довжина була необмежена, що Бог поінформував першу пару, що так довго як вони будуть вірні Йому, то вони не помруть. (1 Мойс. 2:16, 17) Це через поламання споріднення з Богом їхньою неслухняністю, вони стягнули хвороби, страждання, старіння і смерть на все людство, включаючи й нас. Від того часу людство постійно слабло і життя вкоротилося від пересічних кількох сотень перед Потопом до теперішніх сімдесят або вісімдесят років.
Таке біблійне пояснення значить, що без гріха людина не буде старітися, не буде хворіти і не буде мати смертельних хворіб. Отже відібрання цього гріха і відновлення правильного споріднення з Богом заведе вічне життя. По суті, Біблія дає таку “надію на вічне життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог”, так як апостол Павло писав у Тита 1:2. Коли Ісус Христос був на землі він сказав: “Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком, щоб мали”. (Ів. 10:10) Він не обмежував тієї надії до подостатку життя на небі, бо він навчив своїх послідовників молитися до свого Отця: “Нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”.— Мат. 6:10.
Чи така надія на вічне життя на землі не є дійсна для вас? Однак у вашому власному тілі ви маєте доказ, що люди були створені жити без старіння і смерти. Застановіться над цим доказом тепер і побачте як він потверджує розсудливість надії, яку Біблія дає.