Люди були створені жити!
ЦАР Кзерксіс переглядав своє військо перед великою морською битвою Саламіс у 480 р. перед З.Д. Згідно грецьким істориком Геродотом, цей перський монарх плакав, коли дивився на своїх вояків. Чому? “Я думав собі”, сказав цар, “і прийшло мені на думку, яке жалюгідно коротке людське життя є — бо зі всіх цих тисяч мужчин ані один не буде жити сто років відтепер”.
Безперечно так сталося, бо життя людини є відносно коротке. Про це надхнений псальмоспівець сказав: “Дні літ наших — у них сімдесят літ, а при силах — вісімдесят літ, і гордощі їхні — страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо”.— Пс. 90:10.
Тому не дивно, багато вірять, що життя є закоротке. Американська авторка Марія Робертс Райнгарт пояснила справу в цей спосіб: “Трошки праці, трошки спання, трошки любови і все є по всьому”.
Хоч життя людини виглядає таке обмежене і “гордощі їхні є страждання й марнота”, то людина таки тримається життя. По суті, віками люди шукали довгого, навіть вічного життя.
Наприклад: Індійці сказали іспанському дослідникові Понс де Леон, що на острові Біміні було джерело з силою відновити старих до молодого віку. “В дійсності, ці індійці повторяли європейську легенду, яку вони чули від білої людини”, каже The World Booh Encyclopedia.
Понс де Леон поїхав шукати острів Біміні, але опинився в Північній Америці весною 1513 р. З.Д. Хоч він досліджував береги теперішнього штата Флоріда, то він, безперечно, не знайшов і не напився води з міфічного Джерела Молодості.
Однак, чому людина навіть відважується думати про джерело молодості? З огляду цілковитої дійсності людської смерти, то як можуть люди думати про вічне життя?
Причина є, що люди були створені жити. Під божественним надхненням, мудрий цар Соломон сказав: “Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею,— усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця”.— Еккл. 3:10, 11.
Всемогутній Бог, Творець створив людину так, що вона може задумуватися над минулим і майбутнім часом, або про вічність. Нижчі тварини не мають такого поняття. Бог Єгова вставив щось у людський розум і це дає людині поняття про безмежне життя. Люди можуть уявляти собі вічне життя.
Ви можливо відчуваєте, що біологічно вічне життя є неможливе. Проте, Волтер Соліван сказав: “Клітини нашого тіла (крім кількох таких, як клітини мозку) постійно відновляються. Виглядає, що крім випадку або хвороби, цей процес повинен вічно продовжуватися, але якийсь таємний вплив перешкоджає цьому процесові”.— We Are Not Alone; 1964 р., ст. 282.
Д-р Юрій Р. Клементс одного разу сказав: “Одна точка з якою головні науковці погоджуються є, що у тілі не знаходять жодної фізіологічної причини чому людина не могла б жити вічно”. І біолог Вілям Бек сказав: “Я не бачу жодної причини чому смерть, мусить бути неминула”.
Певна річ, це одно говорити про біологічну можливість, а цілком інакше бути певним, що вічне життя не є лише мрія. Але чи ви думаєте, що Творець дав людині поняття безмежного існування без жодного наміру? Певно, Єгова, ‘що любить праведність і правосуддя’ не дав би людині це поняття, коли б людям не було можливо жити вічно”.— Пс. 33:5.
Божий Син, Ісус Христос, сказав: “Це значить вічне життя, щоб вони набирали знання про Тебе, одного правдивого Бога, і того, кого Ти послав, Ісуса Христа”. (Ів. 17:3, НС) Бувши “незлобивий, невинний, відлучений від грішників”, ми можемо бути певні, що Ісус говорив правду. (Євр. 7:26) Він не буде лицемірно давати фальшиву надію.
Якщо б ви прочитали перших п’ять розділів Біблійної Першої книги Мойсея, то знайдете, що першій людській парі не було дано обмежене життя. Перед ними була поставлена надія на вічне життя. Так, люди були створені жити! Але людина не послухала Бога і через це була засуджена на смерть, як грішниця.
Отже, чому люди старіють і вмирають. Тому що так, як сказав апостол Павло: “Через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть”. Але, Павло також сказав: “Дар Божий — вічне життя через Христа Ісуса, Господа нашого”. (Рим. 5:12, 6:23, НС) Як грішник, перший досконалий чоловік Адам позбавив життя для своїх потомків, але смерть вірного досконалого чоловіка Ісуса, постачила потрібний викуп, яким викупилося людство від поневолення до гріха і смерти.— 1 Пет. 1:18, 19; 1 Ів. 2:2.
Сам Ісус дуже ясно пояснив справу, кажучи: “Так бо Бог полюбив світ [людства], що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”. (Ів. 3:16) Багато людей будуть утішатися “вічним життям” саме тут на землі.
Цікаво зауважити, що часопис Детройт Free Press сказав: “Лікар з Балтімор каже, що колись людське життя можна буде продовжити навіки. Чи ви б хотіли жити вічно?” Пишучи відповідь до того питання, часопис показав, що 32.6 процентів сказали, Так. Від 67.4 процентів, що сказали Ні, походили такі вислови: “Я й не хочу подумати, як буду виглядати, коли буду 200 років старий”. “Даючи отримання трьом дітям і дружині на протязі 30 років, то мені мусіли б дати Утопію (місце ідеальної досконалости)”.
Отже, для більшости тих, що мають Божу похвалу, цей “дар” є вічне життя в людській досконалості у земному раю. (Луки 23:43) Молода енергія не лише заступить старий вік, але Бог буде з людством. “Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде”.— Об. 21:3, 4.
Подумайте, як люди раніше старалися віднайти міфічне Джерело Молодості, але лише розчарувалися. Тоді запитайте себе: Чи не варта відложити час і зусилля набирати знання про Божий намір для землі й людини? Справді, що так. Люди були створені жити, і ви можете бути між тими, що будуть утішатися вічним життям.