Чому Бог дозволяє переслідування Своїх слуг?
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ Божих слуг становить стародавню історію. Авель, син перших людей, помер страшною смертю від рук свого брата Каїна. (1 Мойс. 4:8; 1 Ів. 3:11, 12) Відтоді багато інших переносили люте переслідування. Чому Бог дозволяє це?
Біблійний запис розмови про вірного Йова кидає багато світла на цю справу. Там читаємо: „І сказав Господь [Єгова] до Сатани: ,Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає’. І відповів Сатана Господеві [Єгові] й сказав: ,Чи ж Йов дармо боїться Бога? Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю. Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його — чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?’”— Йова 1:8—11.
Тут Сатана заявляв, що Йов служив Всевишньому лише з самолюбних причин. Ворог твердив, що коли б відібрати ці матеріальні користі, то Йов докажеться невірний. Дійсно, Сатана заявляє те саме відносно всіх вірних слуг Єгови. Це твердження також стягає докір на Боже святе ім’я. А як? Бо натякає, що володіння Єгови є нижчої якости, що ніхто не буде коритися Йому хіба ради самолюбних користей.
Ось тому, так, як було з Йовом, Бог Єгова не охороняв Своїх слуг від переслідування. Це дало їм можливість доказати їхню несамолюбну любов до Нього і їхнє щире бажання оправдати ім’я їхнього небесного Отця від всякого докору. По суті, вони рахують це привілейом страждати за праведність і так оправдувати Боже святе ім’я, доказуючи, що твердження Сатани є неправдиве.
Переслідування, якого Всемогутній дозволяє на Своїх слуг також послужило іншій благородній цілі. Це можна бачити зі слів написані до християнських євреїв. „Ви ще не змагались до крови, борючись проти гріха, і забули нагадування, що говорить до вас, як синів: „Мій сину, не нехтуй Господньої кари (дисципліни), і не знемагай, коли Він докоряє тобі (направляє тебе). Бо Господь [Єгова], кого любить, того Він карає (дисциплінує), і б’є (карає) кожного сина, якого приймає!’ Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам”.— Євр. 12:4—7.
Християнські євреї, до яких ці слова були написані, ще не зустріли великої проби, в якій треба було віддати їхнє життя. Одначе, менші переслідування, очевидно, знеохочували деяких продовжати боротьбу проти гріха, який довів би до ослаблення віри й відступлення від науки Христової. Тому, їм треба було пригадати, що велике переслідування було дисципліною або наукою від Єгови. Хоч дуже болюче, то переслідування, якого Всемогутній дозволяв, було добре для Його духовних дітей. Християнським євреям було сказано: „Усяка кара (дисципліна) в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности”.— Євр. 12:11.
Ті християнські євреї були вибрані стати співспадкоємцями з Господом Ісусом Христом:. Як спадкоємці, вони будуть мати участь із Ним служити за царів і священиків людству. (Об. 5:9, 10) Отже, коли будуть вірно зносити переслідування і не відступати від віри, то будуть удосконалені для своєї позиції на небесах.
Це можна бачити з того, що сталося з самим Ісусом Христом. Він завжди корився Своєму небесному Отцю. Незважаючи на це, коли Він був на землі, то Він навчився покори під дуже несприятливими обставинами. Він постраждав дуже сильно і помер ганебною смертю на мученницькому дереві. А чому? Одна причина є, щоб удосконалити Його для посади первосвященика. Книга до Євреїв 4:15 заявляє: „Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного у всьому, подібно до нас, окрім гріха”.
Подібно, Ісусові співцарі-священики, яким дозволилося постраждати, можуть мати справу умірковано з „недосвіченими та заблудженими”, так як мали робити недосконалі Аронські священики стародавнього Ізраїля. (Євр. 5:2) Безперечно, що саме страждання не кваліфікує їх до тієї посади. Швидше, це вірність під тиском рішає, чи вони будуть гідні набути чудової нагороди небесного життя, як Ісусові співцарі священики.
Переслідування переносять не лише ці спадкоємці Царства. В дійсності, кожен, хто не погоджується з світськими способами, відношеннями та вчинками, стягне на себе ненависть світу. (Ів. 17:14) Цим способом випробовується сердечну відданість і постанову чи Бог Єгова зможе вживати когось виконувати те, що Він бажає. Отже, те, що слуги Єгови переносять у формі переслідування привчає їх для майбутності. Наприклад, Боже царство в руках Ісуса Христа буде мати земних представників, „володарів”. Ці „володарі” будуть особи, які докажуться вірні під пробою, і тому докажуться гідні великої відповідальности.— Пс. 45:17.
Отже, коли страждаємо за праведність, то треба пам’ятати, що переслідування не є знак Божого несхвалення. Ні, це доказує, що ми є Його слуги, яких Він дуже любить і яких Він дисциплінує або тренує для Його доброго наміру. Апостол Петро показав, що страждання доказує, що правдиві християни мають Божого духа. Ми читаємо: „Коли ж вас ганьблять за Христове Ім’я, то ви блаженні, бо на вас спочиває дух слави й дух Божий”.— 1 Пет. 4:14.
Писання дуже ясно показують, що є здорові. причини на те, що Єгова дозволяє переслідування Своїх слуг. Найголовніша з цих є, що маємо нагоду постачити незаперечний доказ, що Єгова є гідний нашої любови і покори, і що заява Сатани відносно слуг Всевишнього є фальшива. Крім цього, переслідування дисциплінує або тренує Божих слуг чинити те, що Він в Свойому намірі має для них. Отже, не піддаваймося, коли нас переслідують, але доказуймося вірні під пробою. Лише тоді зможемо бути ,посуд на честь шановної цілі, корисні нашому небесному Отцю, приготовлені на всяке добре діло!’ — 2 Тим. 2:21.