Незвичайна дичина в небезпеці

Від „Пробудись!” кореспондента у Папуї Новій Гвінеї

ЧИ Б ви хотіли поїхати з нами на чарівну поїздку подивитися на тропічну дичину в Папуї Новій Гвінеї? Ви б хотіли? Добре! Але, перше було б добре довідатися щось про цю країну.

Розташована на північ від Австралії і на південь від екватора, Папуа Нова Гвінея є група островів, яких дослідники і місіонери назвали дикі та небезпечні. Для охоронців природних багатств, ця місцевість є первісна і захоплююча. Однак, деякі роди незвичайної дичини у цій околиці знаходяться тепер в небезпеці.

В тропічних лісах цих островів знаходимо відокремлені середовища різних родів яскраво забарвлених райських птахів. На острові Нова Британія, вулканічні джерела з гарячої води постачають природні засоби вигрівати яйця незвичайних великоногих меґапоудів (великі птахи). По низьких тропічних лісах Папуї, незвичайні великокрилі метелики літають поміж дерева вкриті повзучою рослиною.

На протязі століть темношкірі племена озброєні луками та стрілами підкрадалися тут до цієї здобичі. Вони стріляють і накладають дотепні капкани, щоб ловити птахи і тварини, яких вони вживають для їжі, торгувати і для особистого прикрашення.

Подорожуючи по густих тропічних лісах, вас здивує, що тут зовсім немає таких хижаків, як тигрів або леопардів. І вийшовши з ліса в село, ви зауважите, що тут також немає таких в’ючних тварин, як коней та ослів.

Тваринне життя в небезпеці

По тропічних лісах не побачите небезпек тваринному життю. Проте, охоронці природного багатства кажуть, що коли негайно не будуть брати запобіжних кроків, то з побільшенням людського населення і прискоренням індустріального розвитку, з часом дике тваринне життя цілком зникне. Тому тут звернулися за допомогою до світового Фонду зберігати тваринне життя, щоб допомогти зробити вчасні запобіжні засоби в цій розвиваючій країні.

Головні небезпеки тваринному життю у Папуї Новій Гвінеї є (1) зникаючі місця для розмноження, (2) полювання і (3) забруднення. Сподіваються, що до 1985 р. місцеве населення цієї країни подвоїться. З цього приходять збільшаючі натиски, щоб вирубувати ліси для господарства та індустрії. Також, більший попит існує за шкірами тварин і пташиним пір’ям, які займають дуже важну частину в економії та громадських звичаях між сільськими мешканцями. Рушниці заступають луки та стріли і становлять дійсну небезпеку для багато привабливих птахів і тварин.

Можливо найбільша причина на зникаючі місця поширення тваринного життя є збільшення технології разом з економічним розвитком. Відокремлені, лісові околиці, яких до недавна вірили бути недоторкані людиною тепер сталися околицями великої лісорозробки, також по них шукають мінерали і розвивають величезні проекти видовбувати мідь, і таким чином забруднюють сусідні річки. В додаток, величезні гідроелектричні заводи будуть постачати електрику для великої індустрії, а вона буде забруднювати землю, воду та атмосферу. Так, сотки тисяч акрів у яких множиться дичина і тваринне життя є призначені на знищення, через вирізання лісів або розбиття екологічної рівноваги.

Райські птахи

З цією інформацією, ми тепер є приготовлені взяти нашу поїздку в гірські тропічні ліси, дім райських птахів. Обережно виходячи з битого шляху, поговорім про деяких членів цього пташинного роду називаючись Paradisaeidae. Такого прекрасно кольорового пір’я та поведінки в часі залицяння не побачите між жодними іншими родами пташок. З сорок двох знаних родів, 36 знаходяться виключно в Папуї Новій Гвінеї. Декотрі з краще знаних родів називаються Раґґіяна, сині, чудові, дванадцятидрітні, і пишні — всі райські птахи. Між іншим, у притулках, райського птаха можна навчити говорити так, як папугу.

Відомий орнітолог (спеціаліст, що досліджує птахи) Е. Тома Ґіллард написав дуже яскравий опис про райські птахи. Він пише, залежачи від роду, ці птахи є прикрашені пір’ям зложені мереживими візерунками, або у формі спідниць, батогів, пелерини, скручених дротів подібні до емаллю, або розшираючого віяла. Деякі мають хвости подібні до шаблі з латками райдужого пір’я. Ці птахи також мають ще інші прикрашення — дзюби зелено-нефритового і опалового (молочно-голубуватого) кольору з яскравою шкірою і горіхоподібними борідками. Чарівне танцювання цих пташок уподібнює їх більше до прикраси ніж живого птаха.

Рід, знаний, як величний райський птах є розміром голуба. Коли залицяються, то самець роз’являє свого дзюба широко так, що його ясножовтявий рот витворює чудову протилежність до його чорного пір’я, яскраво-зеленої голови і райдужно-темної багрової та зеленої латки на грудях. Цей птах має два чубки чорного пір’я при основі свого дзюба.

Шш! Будьте дуже тихо. Чи бачите те високе дерево? Це дерево виставки райського птаха. Подивіться на ту галузку. Чи бачите того розкішного птаха? Подивіться, як він танцює на галузці, щоб спаруватися з самицею. Раптом, він зупиняється і стоїть непохитно, виставляючи своє довге, подібне до мережива пір’я.

Інші роди мають свої власні чарівні танці. Деякі звисаються попід галуззя їхніх виставочних деревах і перемінюються у гойдаючі мерехтливі маси. Деякі самці танцюють на землі, змінно діючи, то крутяться, то зупиняються, так, що їхнє кругле пір’я є подібне до спідниці балерини.

Без сумніву, що ви будете жалувати, що тисячі цих незвичайних птахів не виживуть природну довжину свого життя. Чи це дивує вас? Чи бажаєте знати чому?

Це тому, що місцеві мешканці дуже оцінюють шкіру і пір’я цих пташок. Коли ухвалили і застосували охоронні закони, то майже цілком припинили комерційну торгівлю їхнім пір’ям. Проте, там продовжається велике полювання. Це тому, що члени цього гористого племена вживають пір’я для прикрашення свого церемонійного головного убору.

У недавніх роках цих племен заохочували сходитися щороку по селах Ґорока і Маунт Гаґен. Там можна бачити, як вони танцюють на своїх святах, що називаються „Sing Sing”. На таких оказіях ставлять велике значення на костюми, і вживають дуже багато пір’я райських птиць прикрашати голови танцюристів, які змагаються одні проти других.

Такі вистави можуть впливати на місцеву кількість райських птахів, бо тубільці ідуть на все, щоб здобути цей гарний одяг самця. Навіть тепер, відвідувач вже дуже рідко коли побачить цього чудового самця райських птахів, хіба подивиться на їхні пір’я на головних уборах тубільців.

У селі можна зауважити, як люди високо оцінюють пір’я цих райських птахів. Власники уважно кладуть його у бамбукові трубки. Приготовляючись до племінних танців молодий чоловік бере кілька годин на вбрання. Тоді, раптом, він виступає на поле танців під мерехтливою короною придатною для імператора. Його корона поміщає пір’я з дюжини або і більше самців райського птаха з шістьох або більше родів. Коли 50 чоловіків прилучаються разом у танці, то коливаюче пір’я на головних уборах дає вигляд, що вони є у вогні.

Меґапоуд птах

Тепер наша поїздка бере нас дві години літаком до північного острова Нової Британії. Незабаром, ми прибуваємо до околиці Мис Госкинс з його сірчастими та гарячими джерелами. Тут незвичайний рід меґапоуд, або лісовий птах, що належить до роду дичини називаючись Megapodius freycinet несуть свої яйця. Між іншим, слово меґапоуд значить „великі ноги”.

Яку похмуру та пустинну околицю бачимо перед собою! Тут паруючі гейзера (джерела) б’ють струменем гарячу воду, а глибокі ями відбивають звуки кип’ячого болота. Так, тут є величезна кількість підземного жару огрівати інкубаційні тунелі, зроблені птахами меґапоуд. На краю цих гарячих джерел бачимо ліс в якому меґапоуд птахи паруються.

Подивіться на ту смугляву пташку, подібна до курки, яка роздрапує теплу землю під тим деревом. Подивіться, як вона риє своїми великими пазурами і ногами глибоко у вулканічногорячу землю. Вона буде рити шість або сім тунелів близько разом коло чотири фути (1.2 метрів) глибокі. Тоді, у кожному тунелі вона несе коло десять яєць. Остаточно, вона засипає тунель землею і лишає, щоб яйця вигрівалися. Тут кінчається її роля виховувати пташенят.

Що ж, тоді, стається, з цими пташенятами? Бачимо ще одну незвичайну рису меґапоуд птаха. Від шість до дев’ять тижнів пташенятка вигріваються, вилуплюються і вириваються з землі і втікають у низькорослі дерева. Вони вже є добре розвиті, покриті пір’ям і до двадцять чотирьох годин будуть літати. Так, коли пташенята вилуплюються з яєць, то вже можуть добре доглядати себе!

Охоронці тваринного життя і дичини журяться, що з часом ці незвичайні птахи цілком зникнуть. А чому? Тому що компанії купили право зрубувати дерева лісів на лісоматеріял. Тому що ці ліси є житлом для такої дичини, то вирубування багато лісів ставить цей цікавий рід у небезпеку.

Великокрилі метелики

Тепер, на останню частину нашої поїздки, ми поїдемо подивитися на винятковий рід крилатого метелика називаючись Ornithoptera alexandrae. Ми полетіли до тропічної гущавини навколо села Попондета у східній Папуї.

Так, крилатий метелик справді є незвичайно гарне створіння. Він дістав своє ім’я від величини і повільного биття своїх крил. Він також дуже спритно і плавно пливе в повітрі. По суті, alexandrae є найбільший рід метеликів у світі. Крила деяких самиць є десять дюймів (25 сантиметрів) широкі. Цей метелик знаходиться виключно в цих лісах.

Проходжуючися стежкою у цьому гарячому, вогкому тропічному лісі, то роздивляйтеся добре. Ось там! Подивіться, як той великий метелик плавно пливе в повітрі поміж деревами. Подивіться, як він інстинктивно злітає, щоб відпочити на тій повзючій рослині називаючись Dutchman’s pipe. Ця рослина є дуже потрібна для розмноження цього метелика. Гусінь, яка вигрівається з яєць страшно з’їдає листя цієї рослини. Тоді, гусениця розвивається у блискучі лялечки метелики, які звисають з листя. Зрештою, виходить ще одно покоління гарних alexandrae метеликів.

Ось маємо великого самця. Його крила є коло вісім дюймів (20 сантиметрів) широкі. Зауважте гарний взірець, як його широкі, чорні жили розділюють великі латки синього, зеленого та жовтого кольору. Тіло цієї комахи є чорне та жовте, з чубками червоного волосу саме під головою. Як приємно дивитися на нього!

Через його величину, красу та рідкість, то заможні збирачі кругом світу дуже високо оцінюють його. Вони є готові платити тубільцям високу ціну за добрі метелики. Результат цього є, хоч його охороняють законом і порушників дуже карають, то незаконне збирання і таємне торгування продовжається. Проте, це більше загроза від знищення житла через вирубування лісів для сільського господарства, що кладе цих незвичайних живих прикрас у небезпеку зникнення.

Тут кінчається наша поїздка до дичини. Надіємось, що вона вам також принесла задоволення. Правдоподібно ви, так як і я, турбуєтеся, що така незвичайна дичина є в небезпеці. Але будьте певні, що Величний Творець цих чудових птахів та метеликів незабаром сповнить Свою обітницю відновити рай на землі. Тоді, різні роди дичини будуть жити безпечно по своїх природних місцях проживання.

[Ілюстрація на сторінці 14]

Райський птах

[Ілюстрація на сторінці 15]

Меґапоуд