Побиті дружини/побиті чоловіки, що є позаді цього?

ТОМУ що насильство в родині вже сталось таке звичайне, то багато з нас бачили його шкоду. Коли подивимось на вашого сусіда або робітника при роботі, то зауважуємо звичайні наслідки родинної бійки — синці і подрапання, яких лише частково можливо закрити темними окулярами, светром з високим коміром або косметикою. Ви цікавитесь знати: ,Який є стан її (або його) одруження? Певно, що вони мусіли кохатись, коли одружились. Отже, що сталось?’

Так, що є позаді такого биття? Хто є винуватий у цьому? Чи ж переважно чоловіки? З яких домашніх обставин розвивається насильство в родині? Чи деякі зовнішні впливи є загальні? У практичний спосіб, що можна зробити в цьому? Давайте обговоримо цю справу.

Який чоловік б’є свою дружину?

Відносно насильства в родині, то бачимо постійний взірець. Люди часто думають, що це простий чоловік — можливо шофер, каналокопач або чоловік, що збирає покидьки або сміття — який заходить до корчми, „напивається” пивом, а тоді хитаючись йде до дому готовий битися. Правда, багато є таких, так, як ми вже бачили з досвіду Канні та Ґлорії.

Але коли ви думаєте, що насильство в родині обмежується лише до таких осіб, то помиляєтеся. „Родинне насильство”, каже стаття „Розвідковий рапорт”, перетинає поперек класи, раси та походження. Воно дуже поширилось і трапляється так часто між людьми вищого середнього класу, як між нижчого”. (Parade, з 16-го жовтня, 1977 р., ст. 18) Биття Дружин: Мовчазна Криза (анг.) пояснює:

„Ті, що працюють з побитими дружинами кажуть, що вони є дружини лікарів, адвокатів, професорів, а навіть священиків. Дослідження д-ра Ґеліса про зловживання дружин показує, що між родинами вищого доходу траплялося найбільше насильства”.— Ст. 7.

Як це, що насильство в родині може і дійсно шкодить усяким родинам? На це є основна причина на яку більшість соціологів не звертають уваги. Знати цю причину, поможе вам бачити корінь справи, без різниці чи ви думаєте про власну родину або про родину близького друга чи родича.

Біблія, що є найдавнішою історією родинного життя, показує, що перше людське одруження було досконале. Коли Адам й Єва одружились, то були без гріха. Їхні думки, вчинки та емоції (хвилювання) були добре зрівноважені. Під таким станом у них не було родинного насильства, чи ж не так? Однак, з часом, вони не послухали Бога і стались недосконалими. Бог передбачував майбутність і сказав жінці про один наслідок їхнього непослуху: „Будеш палко жадати чоловіка свого, а він буде панувати над тобою”. (1 Мойс. 3:16, НС, анг.) Так, більшість жінок так палко жадатимуть чоловіка, що будуть охочі терпіти від зухвалого та жорстокого чоловіка. Тисячоліття історії підкреслюють цей жалюгідний факт. Також, Бог Єгова передбачив, що багато чоловіків, стративши рівновагу через недосконалість, будуть доводити своє керівництво голови до крайности, і будуть бити та знущатись над своїми дружинами. Отже, яка є загальна основа всіх випадків родинного насильства? Людська недосконалість.

Дуже важливим є признати, що ми всі походимо від тієї першої пари і вспадкували людську недосконалість. (Рим. 5:12) Отже, ми всі маємо те лукаве насіння домашнього насильства — заможні, як і вбогі, неписьменні також високо освічені. Але, що спричиняє те насіння вкорінюватись і випускати паростки та розквітатись? Розтроєння, алкоголь, брак комунікації, заздрість та почуття відкидання або небезпечности є тією поживною речовиною для зерна насильства, спричиняючи його пускати коріння і рости. Перш, ніж будемо обговорювати, що можна зробити про це, то подивімся, як декотрі з цих згаданих породжують насильство у багатьох родинах сьогодні.

Розстроєний чоловік — несамовитий чоловік?

Зосереджуючись над тим, що спричинює насильство вдома, один лікар сказав: „Я думаю, що ми мусимо дивитись на биття жінок у змісті дуже розстроєного та напруженого суспільства. Ми живемо у недзвичайній добі дуже тяжкої економічної напруги та безробіття. Неминучо, ці натиски входять в родину”.

Перетворім усе це на щоденні стосунки. Уявіть собі напруженого чоловіка, який вертається додому з роботи. Він можливо ще рано був втомлений перш ніж пішов до роботи, змагався з вуличним рухом або їхав шумливим метро. На роботі з ним повторно сперечались покупці або його роботодавець. Але він мусів замкнути все це розстроєння в собі. Прийшовши нарешті додому, він може зустрічати плачучих дітей або дружину, яка чекає на нього, щоб поскаржитись на когось. І що тепер стається? Часами розстроєння та напруга вибухають буйністю. Боячись, щоб не загубив своєї роботи, чоловік не може накидатись на роботодавця і не може бити затримку вуличного руху, але горе для його дітей та дружини! „Коли чоловік є розстроєний”, сказав один радник в подружніх справах, „то йому не слід плакати. Для нього мужніше пробити стіну кулаком. Лише часом та стіна є його дружина”.

Якщо ви є чоловік, то чи бачите, як легко можна дати волю вашому розстроєнню? Якщо ви є дружина, то чи можете уявити собі чому ваш чоловік так поводиться? Чи ж потрібно якоїсь великої суперечки, щоб так сталось?

В дійсності, іскра, яка може спонукати таке насильство може бути досить мала: Вечеря не є готова на час, дружина каже, що хоче взяти курс в університеті або каже, що не чується добре до статевих зносин. Її напружений та розстроєний чоловік може думати собі, що такі чинники піддають сумнів його владі. Його гнів вибухає насильством.

„Терпеливий у гніві”, каже Приповістка 14:29, „багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту”. Багато чоловіків, які били своїх дружин, пізніше соромливо бачили правдивість тієї приповістки. Коли чоловік дає волю своєму розстроєнню і розгнівавшись б’є дружину або дитину, то з цього переважно приходять інші проблеми. Перше биття часто доводить до другого. Це можна порівняти до тріщини в греблі; тріщина може дуже легко збільшуватись аж поки велика злива жорстокости не затопить одруження.

Два студенти закону розпитували двох жінок, які стались жертвами зловживання, і також публічних начальників, що розглядали цю проблему. А який був їхній висновок?

„Биття дружин не є лише якийсь один нещасний вибух, але хронічний симптом клопоту. [95 процентів] жінок, яких вони розпитували були биті в першому році їхнього одруження, і на протязі років, биття ставались частіші та більш насильні. Коли биття є невгамовані, то з часом можуть закінчитись смертю. . . . Переважно, причина сварки була якась мала неприємність — прискорення глибшого гніву або старого розстроєння”.

Особливо, перший рік одруженого життя є дуже критичний, тому що являються нові натиски. Крім того, тому що одружені мусять пристосовуватись один до одного, то чоловік тепер відчуває більший економічний тягар. Коли дружина завагітніє, то це збільшує натиск і часами це викликає в нього почуття обурення або заздрість, тому що вона тепер має втіху та зайняття чимось, через що вона тепер звертає меншу увагу на нього.

Алкоголь — причина?

Часто трапляється, що алкогольні напої стаються причиною клопоту. Одно дослідження робить висновок: „У 60 процентів випадках насильства, нападаючий завжди був під впливом алкоголю в часі нападу”. Директор кризового центру у Вашінґтоні, Д.К. каже, що так багато, як 80 процентів биття дружин є споріднені з алкогольними напоями.

Але, чи алкогольні напої є дійсною причиною? Може бути, що відповідь на це запитання є НІ! Але в багатьох випадках вони є причиною. Про зв’язок між пиятикою, а биттям дружин, психолог д-р Леноре Вокер зауважує: „Може алкоголь уживається, щоб виправдувати себе, але здається в цьому немає прямої причини та наслідку”. Проте, Біблія помітно каже: „Вино — то насмішник, напій п’янкий — галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий”. (Прип. 20:1) Чи ж ви не зауважили, що алкогольний напій зменшує стриманість, так, що особа стається галаслива і губить контролю? Отже, коли чоловік розстроюється або розгнівається на дружину, починає пити, то йому тоді легше ставатись насильним. Досліджуючи цю проблему, д-р Річард Й. Ґелес каже:

„Для пияка цей час може статись мов ,перерва’, коли він не є відповідальний за свої вчинки. Також алкогольний напій можна вживати за виправдання . . . у родині нема нічого злого, це ,демонський ром’ (алкогольний напій) є винний”.

Чи тут можна щось навчитись відносно вживання алкогольних напоїв?

Комунікація чи кулаки?

Так як можете оцінити, часто коли одружені фізично зловживають один одного, то це тому, що не комунікують між собою. Їм трудно висловлювати свої почуття, включаючи такі сильні, як заздрість, самотність, непевність та страх. „Хоч ми живемо в дуже словесному суспільстві”, каже соціолог Шерод Милер, „то дуже мало з нас навчились, як обговорювати чутливі справи між собою”.

Це є проблема головно між чоловіками. „Головна причина домашнього насильства”, каже Джен Пітерсон від Народного Конґресу Сусідніх Жінок, „є, що чоловіки не вміють комунікувати (розмовляти) з дружинами за винятком фізичних способів”.

Якщо чоловік може навчитися, проте, як висловлювати свої почуття вгамованими словами — не сердитими вибухами або блюзнірством — то це дасть багато кращий плід в його родині, ніж коли б він звертався до насильства. Стародавній цар Соломон сказав: „З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих — насильство”.— Прип. 13:2.

Хоч загальна думка є, що жінки мають більший нахил і можуть краще висловлювати свої почуття словесно, то доказ показує, що багато дружин збільшують проблему комунікації. Родинний радник, Павло Шейнер, зауважує, що часами побиті дружини „намагаються перемоги” і не говорять до чоловіків. Декотрі дружини, він пояснює, кажуть, що мовчать, щоб не сказали щось неправильного, „але чоловік тлумачить це за засіб, щоб перемогти”. Шейнер робить висновок: „Цих двоє людей тепер не розмовляють між собою вже дуже довгий час, не комунікують”. Нам, що вже є одружені, було б добре запитати себе: „Чи ми комунікуємо нормально у нашому подружжю?”

Насильні дружини?

Це звичайно нарікати на чоловіків, що б’ють своїх дружин, але чи ви думаєте, що багато дружин б’ють чоловіків? Чи багато дружин звертаються до насильства, збільшують проблему домашнього насильства? Так!

„Один з найбільш не рапортованих злочинів не є биття дружин”, каже соціолог, Сузана Стайнмец. „Цей злочин є биття чоловіків. . . . Щодо таких малих зловживань фізичної сили, як ляпати, бити, штовхати, то нема великої різниці між чоловіками, а дружинами. Одна причина чому є більше побитих дружин не є, що чоловіки є більш агресивні, вони є сильніші фізично і можуть робити більшу шкоду”.

Ми чуємо менше про побиття чоловіків, бо скільки чоловіків підуть до поліційної станції „або потелефонують”, щоб сказати дужому поліцаєві, „Дружина набила мене”? Однак, багато дружин удаються до поліції! Чоловік може бути менший, старший, слабший, а навіть хворий. А навіть коли є досить сильний обороняти себе, то стримується через благородне почуття рицарства або боїться, що коли стратить самоконтролю, то може серйозно пошкодити своїй дружині.

Декотрі дружини, які дуже нарікають проти насильства своїх чоловіків, відкидають свою власну провину. Наприклад, дружина довідується, що її чоловік поклав гроші до банку на своє ім’я замість на спільний рахунок. Вони сваряться і вона вдарить його. Можливо тижні пізніше вона може статись злочинцем, проклинаючи його або відмовляючи йому статеві зносини, а він, зі злости вдарить її. Правда, це на її тілі можна бачити синяки. Але чи ж вони обоє не є винуваті у насильстві? Пригадайте собі справу Канні про яку ми згадували на 5 сторінці. Насильство дружини може бути мов іскра, яка спричиняє вибух.

Що ж дружині робити, коли її чоловік, який є сильніший від неї, зловживає нею? Трагедія в багатьох випадках є, що вона хапає за що-небудь під її руками — за горщик, вазу, ніж або льодоруб. Обдумайте те, що сталося з Роксаною Ґей, п’ять футів, 2 дюйми росту, яка важила 110 фунтів. Так як описано у газетах з 1977 р., вона повторно кликала поліцію тому, що чоловік дуже жорстоко бив її. Він, на ім’я Бленда Ґей, ростом 6 футів, 5 дюймів, важив 265 фунтів і був футболіст у команді Philadelphia Eagles. Нарешті, під час сварки, ця мала дружина схопила ніж і проколола його в шию. Поліція знайшла його мертвим у калюжі крови.

Що можна зробити?

Ми переглянули кілька речей позаді цієї проблеми побитих дружин та чоловіків. Корінь труднощів є людська недосконалість, і це значить, що ми всі можемо ставатись буйними. Через різні розстроєння, яких зустрічаємо в сучасному житті, це стається дуже можливе. Брак контролі хвилювання, такі, як заздрість або почуття образи, також нахиляє людину до насильства. Часто насильство вдома трапляється через вплив алкогольних напоїв. І ми бачили, що жінки так, як чоловіки є винуваті у насильстві між подружніми.

Хоч розгляд цих причин домашнього насильства є важливим, то нам потрібно щось більше”. Поширення проблеми вимагає, щоб ми брали кроки запобігати або розв’язувати її. Що сказати про ці запитання: Як нам поводитись коли розгніваємось? Чи наші погляди про алкогольні напої, гроші або роботу є втягнені в справу? Коли в нашому домі вже є насильство, то чи розвід не є найкращою відповіддю? Чи Біблія може допомогти людям змінювати їхню особистість та відношення? Слідуючі статті обговорюють такі запитання.

[Вставка на сторінці 8]

„У душогубствах де є включені чоловіки і дружини, то дружина стається жертвою 52 проценти у випадках, а чоловіки 48 процентів”.— Статистика Про Злочин Від Федерального Бюра Дослідження.

[Вставка на сторінці 9]

„Декотрі дружини роздратовують своїх чоловіків. Хоч це не є завжди так, то я відчуваю, що переважно так буває. Я бачила кілька випадків у яких дружина повторно била чоловіка, перш ніж він її вдарив”.— Д-р Маргаріта Фоґел.