Чи ви розумієте значення того, що бачите?

„ГРОШІ справедливим способом, якщо можете; якщо не можете, то будь-яким способом, гроші”. Так писав славетний римський поет Горацій. Його слова придатно описують, тепер краще як тоді, відношення багатьох людей по цілому світі.

Чи ви не погоджуєтесь, що є мало чого люди не будуть робити за гроші? Нехай декотрі недавні події послужать як приклад. „Грошолюбство” може спричиняти людей поводитись як нижчеподано:

БРЕХАТИ Й ШАХРУВАТИ.

„Кілька вчителів по школах Північної Рейн-Вестфалії (Німеччина) правдоподібно незабаром будуть покликані відповісти на обвинувачення про обман. . . На протязі років вони нагромадили досить багато грошей за невиконані понадурочні години праці . . . також за роботу виконану протягом неіснуючих днів, як-от 30-го лютого й 31-го червня . . . за виконану працю під час відпустки через хворобу”.— Франкенпост, 11-го червня, 1979 р.

ПРИЙНЯТТЯ ПІДКУПУ.

„Президент міланської (Італія) футбольної команди, народні чемпіони, і 13 гравців з кількох команд були ув’язнені й обвинувачені за те, що приймали підкупи, щоб влаштовувати виграш. . . Скаржуться, що атлети приймали аж до 12 000 доларів підкупу на кожного, щоб програвати ігри”.— Тайм, з 7-го квітня, 1980 р.

ВИКОРИСТУВАННЯ ІНШИХ.

„Кубинські американці, яких родичі живуть на острові посходились до Кій Вест з Огайо, Каліфорнії й Нью-Йорку, тільки знайти, що тисячі доларів їхньої готівки не вистачали, щоб заплатити надмірні ціни. Корабельні капітани вимагали 1.000 доларів або й більше, щоб перевезти кожного біженця; найняти судно, яким ловлять креветок, коштувало так багато як 50 000 доларів”.— Тайм, з 12-го травня, 1980 р.

ЗНИЩЕННЯ МАЙНА.

У Сполучених Штатах „щороку є більше як 100 000 навмисно підпалених вогнів, а це є 400 процентове збільшення від 1967 р. . . . вираховують, що 40 процентів підпалу в країні є економічно спонукане”.— Тайм, 31-го жовтня, 1977 р.

КРАДІЖ.

„Батьки, друзі, сусіди й знайомі вважали всіх п’ятеро бути ,добре вихованими, інтелігентними й послужливими молодими чоловіками’. . . Однак уже протягом кількох днів, не тільки вся німецька поліція, але також міжнародна поліцейська організація, шукають цих чотирьох хлопців. Причина: Їх підозрівають про озброєне грабування п’яти магазинів самообслуговування . . . і втекли з чеками й готівкою вартості 2.4 мільйони д-марок [1.3 мільйони доларів, СШ] . . . Спонука . . . згідно з поліцейським дослідженням була явна, чиста пожадливість”.— Вісбаден Кур’єр, 19/20-го липня, 1980 р.

ВИКРАДАННЯ ЛЮДЕЙ.

„Так недавно як у 1950-му десятилітті Ернест Сіліг, кримінолог і пенолог (вчитель науки про покарання й тюрми) , написав у своєму Ліяхбух дер кримінологі: ,Викрадання людей для цілі вимагання з них викупу, переважно у звичайний, майже спортивний бандитський спосіб, яким користуються в Сполучених Штатах, ледве є можливий тут в Європі’. Але до 1958 р. цей злочин з чужою назвою ,викрадання’ виступив на сцену в Німеччині. . . До п’ятьох років від викрадання мільйонера-власника магазину самообслуговування Тіо Альбрехта (1971 р.) у федеративній Республіці, було 15 таких випадків викрадання, 6 тільки в 1976 р. Кримінальники вимагали всього разом 40 412 000 Д-марок [22.5 мільйона доларів, СШ] викупу”.— Штерн, 6-го січня, 1977 р.

ДУШОГУБСТВО.

„Після трьох днів обдумання, присяжні в Кремсі, Нижчій Австрії, знайшли [чоловіка, 31-рік віку] винуватого за те, що він задушив свою дружину й тещу. . . Районний прокурор сказав, що обвинувачений діяв холоднокровно й заради фінансової пожадливості, сподіваючись успадкувати майно тих жертв після подвійного душогубства”.— Франкфуртер альгемайне Цайтунг, 27-го червня, 1980 р.

Чи це є виняткові випадки? Ви можете знайти подібні статі у вашій газеті.

Поширюється — чому?

Пожадливість уже довгий час була знана, так як показують ті слова римського поета. Але сьогодні вона набирає величезного розмаху. Ніколи в історії жодне покоління людей не мало так багато матеріальних речей та вигод. Ніколи в історії оголошення ще не були такі успішні переконувати людей, що ці речі є „абсолютно потрібні” для щастя. Гроші, вимога для купування, чимраз більше стають мірилом щастя.

Звичайно, не всі, що працюють, щоб заробляти гроші є „грошолюбами”. (Порівняйте 1 Тимофія 3:2, 3.) Але багато людей є. Декотрі люблять гроші через те, що вони можуть купити, включаючи вони надіються, щастя. Але інші люди захоплюються грішми з більшим запалом. По суті, автор книжки Паперова Економія каже, що для „більшості з нас . . . гроші не є засіб для здійснення мети, . . вони є пристрасть”. Це можливо допомагає пояснити чому злочин, спонуканий пожадливістю, поширюється, чому популярність телевізорних програм, на яких роздають дарунки не зменшується й чому, навіть в обличчі інфляції й безробіття, щоденно витрачають несказані суми грошей на приватні і також державні лотереї, а також у залах для азартних ігор.

Біблія перестерігає, що „в останніх днях” люди будуть „грошолюбами” або, так як є буквально перекладено з грецької мови, „любителями срібла”. (2 Тимофія 3:1, 2) Але ми мусимо любити щось інше крім срібло, якщо хочемо пережити „останні дні” теперішнього лукавого ладу. Приповістей 3:13—18 пояснює: „Блаженна людина, що мудрість знайшла, і людина, що розум одержала, бо ліпше надбання її від надбання срібла, і від щирого золота та ліпший прибуток її, . . Вона дерево життя для тих, хто тримається міцно її”.

Будьте спостережливі й щоденно будете бачити доказ, що „грошолюбство” тепер уже досягнуло найвищого рівня. (Порівняйте 1 Тимофія 6:9, 10.) І в тому самому разі набирайте божественної мудрості й проникливості студіюванням Біблії й тоді зрозумієте, що цей доказ дійсно значить: що надто матеріалістичне, на грошах-орієнтоване суспільство є в його „останніх днях”, якого незабаром заступить Божий новий лад. Там любов Бога й любов ближнього назавжди заступить місце „грошолюбства”.