Чи доля керує вашим життям?
ЧАСАМИ люди є схильні вірити, що життя й смерть керуються долею. Вони чують про дивні події в житті інших людей, як вони вмирають або переживають під таємничими обставинами. Вони можуть цікавитись: Чи це мало так статись? Чи наші дні є пораховані?
Візьміть, як приклад, катастрофу, коли вночі 25-го липня, 1956 р. великий шведський пасажирський пароплав Стокгольм вдарив носом італійський пароплав Андрея Дорія на відкритому морі. Ніс корабля Стокгольм пробився в каюту № 52 Андрея Дорія, саме під ліжко 14-літньої Лінди Морган, підносячи її вгору. Коли корабель подався назад, то виніс її безпечно, захованою від літаючих уламків позаду сталевого щита на корабель Стокгольм. Андрея Дорія затопився, а Стокгольм залишився на плаву.
Капітан корабля Стокгольм сказав, що Лінда Морган врятувалась через „чудо”. Проте, її восьмилітня сестра, її мати й 46 інших пасажирів померли в тій катастрофі. Чи ж вони померли через те, що „кількість їхніх днів” уже закінчились? Чи маленька Лінда врятувалась через те, що доля ще мала багато днів життя для неї?
Які є наслідки від віри в долю?
Якщо доля справді керує життям усіх людей, то це значить, що через долю тих два кораблі перетяли шлях один одного й вдарились у такий спосіб, щоб відібрати життя точно тим людям на кораблі, яких дні вже закінчились.
Отже, кожна смертельна катастрофа, хвороба або будь-яка причина смерті в світі мусить бути заздалегідь підготовлена й ті, яким дні вже кінчаються, не можуть ніяк уникнути її. Жодні ліки або обережність не будуть корисні. Британський поет з 17-го століття, Яків Шерлі, не помилявся, коли писав: „Проти долі нема броні”.
Подумайте, чи ж це не робило б долю найбільш безжалісним диктатором за всіх? Чи ж такий фаталістичний (який грунтується на невідворотній долі) погляд не знеохочував би віруючих у неї позбавляючи їх їхньої заповзятливості в житті.
Ясно, що коли ця „диктатор-доля” дійсно існує, то мусить бути дуже жорстока й несправедлива. Вона сліпо відмірює всім людям кількість їхніх днів, не звертаючи жодної уваги на бажання людини жити, або зусилля дбати про своє життя. Доля вимагає, щоб людина цілком здавалась на її волю.
Коли б така віра була правдива, то пощо нам уважно водити автомашиною? Навіщо ж нам переставати курити, не впиватись, не зловживати наркотиком? Навіщо ходити до лікаря або мати операцію? Навіщо вчитись плавати? Навіщо — коли ваші дні вже є пораховані й причина смерті заздалегідь підготовлена?
Чи Бог наперед визначає вашу долю?
Декотрі люди вірять у божественне визначення долі. Вони вірять, що Бог заздалегідь знає все те, що має трапитись їм. Отже, вони розсуджують, що кожна подія є заздалегідь визначена, тому що все, що є Богом-визначене мусить сповнитись. Проте, чи ж це дійсно не є таке саме як би заступалось долю Богом? Чи ж це вірування не довело б до таких самих безглуздих наслідків, як вірити в долю?
Боже Слово, Біблія, не навчає такого фаталістичного погляду. Замість цього, вона ясно підтримує основне та розсудливе правило причин і наслідків, кажучи: „Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне”.— Галатів 6:7.
Крім того, Біблія пояснює в дуже реалістичний спосіб, що знаходиться позаду багатьох таємних речей, які деколи трапляються людям. Вона показує, що в цьому є включено два головних чинники, тобто, „час і непередбачений випадок”. (Екклезіястова 9:11, НС, анг.) Пристосуйте це до того, що сталось з Ліндою Морган тієї ночі на кораблі Андрея Дорія й тоді зрозумієте чому це так трапилося їй.
Отже, хто ж тоді керує вашим життям?
Бог дає всім людям волю вибирати. Через Мойсея, Бог нагадував народові Ізраїлеві: „Життя та смерть дав Я перед вами. . . І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє, щоб любити Господа [Єгову, НС, анг.] Бога свого, щоб слухатися голосу Його та щоб линути до Нього”.— 5 Мойсеєва 30:19, 20.
Одного разу хтось запитав Божого Сина, Ісуса Христа, скільки людей спасеться. Протилежно навчанню про долю, яка може доводити до байдужості, Ісус сказав Своїм послідовникам: „Силкуйтеся ввійти тісними ворітьми”. Інакше кажучи, двері до спасіння є відкриті; Бог нікого заздалегідь не осуджує, але людина мусить робити дуже напружені зусилля, щоб дисциплінувати себе й пристосовувати її життя, щоб ввійти тими ворітьми.— Луки 13:24.
Через Свого святого духа, Бог натхнув апостола Петра сказати людям, що вони самі мусили робити, щоб спастись. Петро сказав: „Кожен, хто покличе ім’я Єгови, той спасеться”. Одна з найважливіших передумов спасіння є повернутись до правдивого Бога, Якого ім’я є Єгова, молитись до Нього й поклонятись Йому.— Дії 2:21, НС (анг.).
Зрештою, при кінці Біблії ви можете читати як Бог, через Свого духа, дає всім людям Своє величне запрошення: „Хто хоче, хай воду життя бере дармо!”— Об’явлення 22:17.
Як ці біблійні цитати зображують Бога? Не як безжалісний диктатор, який керує вашим життям заздалегідним визначенням вашої долі, але як милосердний, праведний й люблячий Бог, Який дає вам справедливу нагоду, волю вибирати, й заохочує вас чинити те, що є правильно, щоб отримати спасіння й вічне життя. Він ніколи не робив би цього, коли б знав, що вас уже заздалегідь визначено до якогось способу життя й на смерть.
Ні, доля не керує вашим життям. Ані божественне визначення вашої долі не керує ним. Ваше життя є у ваших власних руках. Останні наслідки залежать від вашого бажання й вибору. Які ж ці наслідки будуть?