Вони знайшли його — цілеспрямоване життя!
БІЯДЖО є італієць, у двадцятих роках свого життя. Коли йому було сімнадцять років, він почав подорожувати по Європі. „Я зупиняв автомашини й таким чином переїжджав з одного місця на друге”, він каже, „і мій дім був тільки спальний мішок на плечах. Свобода була дуже важлива річ для мене й я почував себе дійсно вільний!” Але ненадовго.
„Вертаючись до дому, я помирав з нудьги. Я бажав знати чи це було можливо проживати більш цілеспрямоване життя. Поза родиною в мене не було друзів, ніхто не чекав мого повернення, і ніхто не сподівався, щоб я робив щось. Часто, дивлячись на людей ходячих вулицями, я бажав знати як вони поліпшували своє життя. Іноді я впивався, звичайно коли був одинокий й самотній.
„Марність, яку я відчував заганяла декотрих молодих людей до наркоманії, а також самогубства. Одного разу в Амстердамі, якраз тоді коли я мав увійти в одно місце в якому продавалось багато наркотику, то молодий чоловік кинувся з балкону в моменті пригнічення, і відразу забився. Він мало не вдарив мене.
„Я почав розуміти, що ті самі лиха, яких ми молоді відкинули в ,ладі’ були й між нами присутні. Між нами теж був опортунізм, розбрат, або егоїзм, і між собою ми тільки витворили такий самий лад як старий. Наприклад, молоді чоловіки, які відверто визнавали себе бути з довершеної моральності спонукували своїх подруг до проституції, щоб вони заробляли їм гроші.
„Ми осуджували установу, але дійсно не хотіли нічого робити відносно неї. Чому ж ні? Ми не бажали добиватись кращої майбутності, бо не могли бачити нічого вартого в ній. Я ставав усе більше й більше себелюбний. Коли мені було 20 років то я вже почував себе старим.
„Одного вечора в домі мого приятеля я натрапив на книжку про Біблію. Книжка була ,Правда, яка веде до вічного життя’, видана Товариством Вартової Башти. Я прочитав кілька розділів...”
З тієї книжки Біяджо довідався, що оригінально Бог мав на меті, щоб людство жило разом у мирі та любові. Він навчився, що ми не можемо винити Бога за всесвітню пожадливість і пригноблення, які так дуже турбують чесних людей сьогодні.— 5 Мойсеєва 32:4, 5.
Але якщо Бог не є відповідальний за теперішні світові обставини, то хто ж є? „Розділ, ,Чи є злі духи?’ переконав мене, що це Сатана, духовне створіння, яке вже давно тому збунтувалось проти Бога, панує над цим цілим ладом”, Біяджо пригадує собі. По суті, Біблія каже, що Сатана є „богом цього ладу” або „злий бог світу цього”. (2 Коринтян 4:4, НС; Сьогоднішній англійський Переклад) Не дивно, що світ відбиває такого самолюбного й жорстокого духа!
Але є й добра новина. „Я довідався, що Біблія говорить про ті речі за якими я завжди тужив”, каже Біяджо. „Вона обіцяє Новий Лад без війн, хвороб, старіння й смерті”. Так як мільйони інших людей, які вже читали книжку Правда, яка веде до вічного життя, Біяджо дуже тішився довідатись, що Біблія багато говорить про майбутність нашої землі. Вона не є тільки книгою про ,потойбічне’. Чи ж Біблія не каже, що „покірні вспадкують землю”? (Псалом 37:11) Якщо Бог не цікавиться поліпшити обставини на землі, то чому ж Ісус наказав Своїм учням молитись: „Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”?— Матвія 6:10.
Розохотившись тим, що він навчився, Біяджо встановив контакт з Свідками Єгови, і з ним зробили розпорядок, щоб регулярно студіювати Біблію. „Від самого початку, вірш у Івана 8:32 дуже подобався мені”, він сказав. „Там є сказано: ,Правда визволить вас’. Я почав розуміти значення правдивої свободи”. Тепер Біяджо зрозумів чому його „невимушений” стиль життя не задовольняв його. „Ввесь цей час я дійсно був поневолений”, він каже, „хоч старався врятувати себе”.
„Я почав приходити на зібрання Свідків і вони дружньо прийняли мене на їхніх біблійних студіях. Молоді особи, яких я зустрів на цих зібраннях були інакші від тих з якими я був знайомий. Вони були щасливі, приємні, шанобливі. Всі мали почуття особистої гідності й любили одні одних. Це були речі, яких я завжди бажав, щоб люди практикували!”
Багато молодих осіб, таких як Біяджо, мріють про кращий світ. Може бути, що ви теж мрієте про нього. Якщо б можливо переконати вас, що такий світ не є тільки мрія, але щось певне, то яке почуття ви б мали? Чи ж ви були б спонукані розказувати ту „добру новину” іншим людям? Біяджо став спонуканий робити це. „Я перестав курити, став більш охайним, і сказав своїй подрузі, що ми вже не могли жити неморально і сподіватись Божого схвалення”, він пригадує. „Я сам собою зрозумів, що мусив добровільно змінитись”. Біяджо хотів укваліфікуватись, щоб охреститись на Свідка Єгови. Чому? Тому що Свідки Єгови допомогли йому знайти надію на майбутність і цілеспрямоване життя. Біяджо хотів приєднатись до Свідків Єгови, щоб ділитись з людьми тим, що сам знайшов. Сьогодні він з його дружиною є спеціальні піонери, повночасні проповідники „доброї новини”.
„Дійсна свобода не значить тільки задовольняти своє бажання”, він каже. „Я знаю це з досвіду. Інші люди теж мусять знати це. Найкращий спосіб показувати любов до наших ближніх є поширювати це знання й допомагати людям знаходити корисний спосіб життя”.
Навчитись правди про Боже Царство дало Біяджеві надію на майбутність. Природне бажання ділитись тією надією з іншими людьми — це дійсно є корисний спосіб, яким вживати своє життя.
Кем шукає цілеспрямованості в житті
„Ще за молодого віку, я став успішним письменником у моїй рідній Камбоджії”, каже Кем. „Я добився престижу, успіху, роботи з доброю зарплатою — все, що молоді люди бажають. Все-таки я не бачив жодної цілі в житті. Дійсно, я написав роман — ,Життя немає цілі’.
„Мене виховано на рішучого буддиста, але я втратив віру в ту релігію. Покинувши буддизм я повернувся до філософії, але незабаром узнав, що для кожного філософа був ,антифілософ’. У що ж мені вірити? Час від часу я питав себе — яка ж є ціль мого життя?
„У 1970 роках у Камбоджії вибухнула цивільна війна. Я дивився як страчували людей. Я бачив масові гроби, як також ріки та озера повні трупів і дійсно червоні від крові. Дві тисячі років камбоджської традиції зникли майже за одну ніч. Жоден камбоджець не міг би повірити цьому!
„Власті шукали мене. Отже, разом з іншими біженцями, я втік у джунглі, в надії, що втечу до Таїланду. Під час тієї втечі я багато роздумував про існування Бога. Яке ж чудове та складне творення є! Чомусь це не задовольняло віддавати честь за це тільки випадкові або сліпим природним силам. Чому ж не віддати честь мудрому Творцеві?
„Я довгий час обмірковував те запитання. Потім, перший раз у моєму житті, я сердечно помолився. І перший раз я чітко зрозумів, що мусить бути Творець. Але який же був Його намір для людини? Чому ж Він дозволяє такі страждання й лиха, яких я бачив у своїй власній країні? У котрій релігії поклоняються правдивому Богові? Я виразуно зрозумів, що коли успішно докінчу свою подорож, то буду мусив шукати відповідей на ці запитання, які матимуть перше місце в моєму житті. Після 10-ох днів ми прибули до Таїланду цілком стомлені й напівмертві з голоду.
„У Таїландському таборі для біженців я одержав Біблію в моїй рідній мові й довідався з неї, що Бог, Який відкрив Себе древнім євреям, теж був Богом християн. З Біблії я довідався, що Він має особисте ім’я, Єгова. Я хотів краще познайомитись з цим Богом.
„Після п’ятьох місяців у Таїланді я вибрався до Австрії. Одного дня я знайшов запрошення на зібрання в Залі Царства Свідків Єгови. Я вже знав Єгову, але хто ж були Його свідки? Про що ж вони свідкують? З недовір’ям і цікавістю, я відвідав їхній Зал Царства.
„Тому що я ще не навчився німецької мови, то не розумів усієї промови, але збагнув, що навчався доброї новини про Боже Царство. За допомогою Царства Єгови, земля має перемінитись на Рай, в якому вже не будуть проливати сліз, не буде смутку й страждання й в якому Бог ,зробить усе нове’. (Об’явлення 21:3—5) Точно, це було те, що я сподівався від могутнього та праведного Бога! Але чому ж Єгова не створив такого світу давно тому?
„Свідки почали регулярно дискутувати зі мною про Біблію, відповідаючи на мої запитання”, каже Кем. Під час тих дискусій він навчився, що Бог створив світ без болю, страждання та лиха. На ці стихії, які спонукали Кема задумуватись про цілеспрямованість життя, не було місця в Божому оригінальному намірі. Ці проблеми почались тоді, коли людство відкинуло володарювання Єгови. Маємо легкозрозумілий доказ, що людська жалюгідна історія бунту й відчуження від Бога незабаром минеться.
„Я дуже тішився тому, що знайшов релігію, яка доказувала своє переконання з Біблії, не вимагаючи сліпої віри”, Кем тепер каже. „І як я любив би ділитись доброю новиною про Боже Царство з моїми горем-ураженими людьми в Камбоджії! Тому що це тепер неможливо зробити, то я таки проголошую ,добру новину’ моїм співгромадянам в Австрії. Який же привілей це є бути Божим співпрацівником і мати участь у цій життя-зберігаючій роботі! Тепер я можу сказати, бувши сповнений радості, що життя дійсно має ціль!”
[Вставка на сторінці 16]
„Марність, яку я відчував заганяла декотрих молодих людей до наркоманії, а навіть самогубства”
[Вставка на сторінці 17]
Якщо Бог не є відповідальний за теперішні світові обставини, то хто ж є?
[Вставка на сторінці 18]
Кем довідався, що Бог перемінить цю землю в Рай в якому не буде страждання