Оцінюючи духовні потреби
ХОЧ італійський Біяджо й Кем з Камбоджії відмінно різняться, то вони мають щось дуже важливого спільного між собою. Вони обидва зрозуміли, що їхнє життя було дещо безцільне, нездійснене. Вони задовольняли своїм матеріальним потребам, але не духовним. Вони бажали відповідей на такі запитання, як ,Чому в світі є зло?’ і ,Яка ж є ціль мого життя?’
Ісус почав Свою найславнішу проповідь кажучи: „Щасливі є ті, які усвідомлюють свою духовну потребу, тому що Царство небесне належить до них”. (Матвія 5:3, НС) Досвіди Кема й Біяджа є прикладами цього. Коли вони вислухали добру новину про Боже Царство від Свідків Єгови, то радісно віднеслись до неї тому, що душевно вони знали, що ця добра новина задовольнила їхні духовні потреби. Оцінюючи цю „добру новину” вони тепер проповідують її іншим людям. Якщо все врахувати, то що може більше задовольняти ніж допомагати людям задовольняти їхню духовну потребу й розвинути надію на вічне життя? Це оцінювання „доброї новини” дало Біяджеві та Кемові ціль у житті.
На жаль, діти, народжені християнським батькам можуть знати „добру новину” і не оцінювати її. „Приходить час, коли дитина мусить засвоїти ,правду’ ”, сказав один неповнолітній Свідок. „Вона мусить запитати себе: Чи я дійсно вірю в неї”? Декотрі молодики дозволили світові з його наголосом на гонитву за багатством та розкошами засліпити їх до їхніх власних духовних потреб. Але чи це доведе до щасливості? „Світ дуже страхає”, продовжував той молодий Свідок. „Молодь дуже пригнічується. Вона не знає, що зі світом має статись, і не знає чого вона хоче. Але я знаю, що Єгова не допустить до того, щоб обставини розвинулись занадто далеко. Я відчуваю безпечність, яку інші не відчувають”. Чи ж така безпечність і відчуття цілі в житті не є вартнішою ніж тільки ,мати добрий час’? Певно, що Біяджо мав таке відчуття, як також багато інших, які навчились правди про Боже Царство.
Є ще одна користь з того, коли серйозно ставимось до правди. „У мене є правдиві друзі”, сказав цей молодий Свідок. „Мої шкільні друзі не мають такої дружби й мені шкода їх. Навіть по їхніх вечірках вони дійсно не люблять говорити одні з одними хіба ,підіп’ють’ або таки добре сп’яніють”. Щось подібного траплялось Біяджеві перш ніж він став Свідком Єгови. Говорячи про себе, а також інших подібних до нього, він пригадує собі: „Мишлю собі, що ми тільки вечорами були щасливі, коли могли ходити до якогось клубу або діско. По цих місцях музика та світила витворювали недійсну обстановку й відчужували нудьгу та самітність — але тільки на короткий час”.
У Своєму пророцтві про наші часи, Ісус перестеріг, щоб не занедбувати духовні потреби, кажучи: „Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!” — Луки 21:34—36.
Християни, молоді, а також старі, мусять узяти ці слова до серця. Вони повинні запитати себе, Чи я дійсно усвідомлюю свою духовну потребу? Або чи я дозволив чомусь відвернути мою увагу, став ,обтяжений’ розкошами або проблемами цього ладу? Чи Боже Царство є дійсне для мене? Чи я дійсно є духовна особа? Або чи я став байдужим і стараюсь ,служити двом панам’? Це була б жахлива, непотрібна трагедія для когось загубити своє життя тому, що не оцінював своєї духовної потреби!
Чи ви слухаєтесь Ісусової поради, щоб триматись духовно пробудженими, „кожного часу молитись”? Немає сумніву, що Єгова вислухав Кемову щиру молитву в джунглях Камбоджії й зробив розпорядок задовольнити його духовну потребу. Бог і для вас це зробить, але ви мусите просити в Нього!
Так як Біблія показує, „тіло бажає противного духові, а дух противного тілу”. (Галатів 5:17) Отже чим більше задовольняєте тілесним бажанням, то тим трудніше вам буде оцінювати вашу духовну потребу. Чи через розвагу — журнали, яких ви читаєте, фільми на яких ви дивитесь на телебаченні або в театрі — вам трудно оцінювати вашу духовну потребу? Чому ж не постановити відкладати час кожного дня, щоб читати принаймні якусь частину Божого Слова й вдумуватись у нього? Чому ж не замінити той час, якого ви вживаєте дивитись на телебачення читанням здорових християнських видань? Книжка, яка допомогла Біяджеві, Правда, яка веде до вічного життя, є гідна студіювання.
Дійсно, чи християнин, який занедбує духовні справи в цих критичних часах може якось оправдуватись? Якщо такий молодик як Біяджо, заплутаний світом, міг оцінювати свою духовну потребу для цілі в житті, то що ж сказати про молодого християнина, який не оцінює цієї потреби? Чи ж його стан не є подібний до стану, якого Ісус описує в 12-му розділі Луки? Там Ісус говорив притчу відносно Його повернення в нашому часі й сказав: „А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий... Кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть”. (Луки 12:47, 48) Якщо вам дозволено зрозуміти біблійне пророцтво та значення Божого Царства, то чи ж вам не слід брати вищедані слова до серця?
Ісус не казав християнам ,підіймати їхні голови’ тому, що цей розпадаючий лад буде збережений. Це є безглуздо мати таку надію. Краще, Він обіцяв, що Його послідовники спасуться. Біблія дуже ясно каже, що світ, так як ми знаємо його, прямує до знищення в „скорботі... якої не було з первопочину світу аж досі й не буде”.— Матвія 24:21.
Що ви думаєте про сьогоднішній світ? Чи ви бачите, що його вже цілком неможливо виправити і, що він є гідний знищення? Якщо так, то чому ж не поставити себе в ряд для „спасіння”? Ви можете бути подібними до тих людей, яких показалось пророкові Єзекіїлеві в видінні, позначених на спасіння в древньому Єрусалимі, який був прообразом сучасного так званого Християнства. Ті люди „зітхали та стогнали над усіма тими гидотами, що робляться” в тому невірному місті. (Єзекіїля 9:4) Так само сьогодні, Єгова шукає тих осіб, які зітхають через зло, якого вони бачать у „християнських”, а також у нехристиянських суспільствах. Ці люди мусять зрозуміти, що їхні духовні потреби цілком задовольниться тільки в світі над яким Бог буде володарювати, і в якому ,Його воля буде виконуватись на землі, так як на небі’. (Матвія 6:10) Чи ви любили б жити в такому світі? Біяджо і Кем мають цю надію, і вони тепер живуть відповідно їхній надії. Ви теж можете так жити!
[Ілюстрація на сторінці 20]
Приходить час, коли молода особа мусить засвоїти біблійну правду. Вона мусить запитати себе: Чи я дійсно вірю в неї?