Контрабандист наркотиків шукає задоволення

Я ПОДАВСЯ на шестигодинну подорож по нерівності Латинської Америки. Раннє сонце обіцяло ще один гарячий день. Навіть так, то сумка, 20-кілограмів ваги завдавала мені мало незручності.a Я вже багато разів робив це. Ідучи по моєму сліду було моїх 18 cargadores (носильники), кожен з своїм дорогоцінним вантажом. Що ж були ці дорогоцінності? Листя кока (чагарник Південної Америки й його листя), для вибору кокаїну.

Проштовхуючись крізь густі зарості, я роздумував про мою здібність як контрабандист. Несподівано, постріли розбили мої мрії! Страх охопив мене, „Прикордонники вже напевно зловлять нас!” Проте, я уникнув їх. Іншим з моєї групи не пощастило. Трьох заарештували й вони сподіються ув’язнення, четвертого поранили й він пізніше помер.

Навіщо ж я піддавав своє життя небезпеці через контрабандні наркотики? Щоб уникнути убогість. Я був одна з 12-ох дітей, скромного теслі. Коли мені було років шість, то батькове здоров’я погіршилося через тягар постачати потреби такій великій родині. Економічно, наше становище погіршилось від поганого до ще гіршого.

Чотири роки пізніше я працював на полях недалеко нашого дому. Зарплата була мала, а дні — безконечні. Я загубив рахунок скільки разів матір доглядала моїх синяків на колінах і моїх поранених рук. Як я прагнув доброго життя, бути щасливим і вільним від нужди!

За шістнадцять років мені пощастило. Мій зять був контрабандистом наркотиків, і запропонував мені, щоб я працював з ним. Запаморочливо я передбачував можливості. „Такий здібний ходак як я”, я думав собі, „може розбагатіти”.

З досвіду я незабаром ознайомився з роботою. Я з деякими друзями почали винаходжувати різні проходи крізь лісисті пагорки. Ми вибрали різні місця для переходу ріки вбрід, яка становила кордон. Це буде спантеличувати прикордонників, оскільки ми завжди переходили в інакшому місці. Звичайно ми приходили саме на час тоді коли приїздив заздалегідь-замовлений вантажний автомобіль. Але й тут ми завжди знаходились у небезпеці арешту. Три рази мене мало не зловили.

Спочатку моєї кар’єри як контрабандист наркотиків, я познайомився з молодою жінкою й ми почали жити без шлюбу. Хоч я відчував трохи прихильності до неї, то ніколи не думав обмежувати свою свободу законним одруженням. Навіть після того як нам народилось двоє дітей, то моє відношення не змінилось. Вона постійно журилась про моє здоров’я й безпечність.

Ганебно, я пригадую собі як кілька разів я вертався до дому сп’янілий й починав сварку доводячу до бійки. Який же себелюбний я став! Манія, щоб збагатіти засліплювала мене.

У тому часі за в’язку кока листя 20 кілограмів ваги платили 125 доларів (США) на чужому ринку. Робітник у моєму селі заробляв тільки 1 долара (США) на день, тоді як я марнував тисячі песо на надмірно щедрі обіди та коханки. З цього я відчував бути трохи видатним, але чи я дійсно був задоволений?

То під час тих неспокійних днів, я відповів на плескання рук (те саме що сигнал дверного дзвінка по інших країнах). При моїй передній брамі стояв чужий відвідувач. Після короткої розмови він лишив мені примірник журналу Пробудись! На протязі слідуючих місяців я вертався до дому з моїх подорожей й знаходив більше тих примірників. На якийсь час я ігнорував їх, аж поки не побачив один, якого не міг не прочитати. Я мушу віднайти того gringo з Пробудись!

Я недовго шукав. Рольф Гранквіст, Свідок Єгови був розпочав біблійну студію з моїми двома братами й я зараз запросив себе на наступні засідання. З Біблії вони дискутували про різні теми. Ці студії освіжали й я запросив Свідка, щоб він студіював з моєю родиною в моєму домі.

До нас послали іншого Свідка, місцевого пекаря. Як звичайно, моє перше питання було про торгування контрабандою кока. „Що Біблія говорить про це?” я запитав. Ласкаво, але рішучо, він наводив причини чому це не задовольняло Бога. З віршів яких він цитував був 1 Івана 4:20 (,Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може Бога любити, якого не бачить’). Звістка звучила ясно: це було б лицемірно казати, що людина любить Бога тоді як працює„ щоб шкодити своєму ближньому.

Я задумався про це. Справді, що моє діло не задовольняло Бога, але чому ж священик не казав мені цього? Він знав, що я, як також інші, займались контрабандою наркотиків.

Я примирився з дійсностями. Моє здоров’я погіршувало, як також родинна спорідненість, і я не був задоволений. По-простому я запитав себе, „Чи я дійсно можу покинути контрабанду?” Недавно, я глибше втягнувся зробивши розпорядок обробляти кока на кокаїну. Але я зміцнявся моїм рішенням служити Єгові, й сказав моїм партнерам, що буду залишати контрабанду. Вони стали приголомшені й розгнівались. Але я непохитно дотримував свого рішення — не буду більше торгувати наркотиками!

Як моє знання збільшувалось, то я відчував, що проблеми, які вплутували моє життя почали розв’язуватись. Я читав до Євреїв 13:4: „Нехай буде в усіх чесний шлюб та ложе непорочне, а блудників та перелюбів судитиме Бог”. Отже, я брав кроки, щоб узаконити нашу нешлюбну спорідненість. Я простудіював розділ про „Будуючи щасливе родинне життя” у книжці Правда, яка веде до вічного життя. Пристосування тієї інформації збільшило пошану між мною а дружиною, і наші сини виростали в більше спокійній та любій обстановці. До Євреїв 10:25 радить „не кидаймо збору свого”. Пристосування тієї поради сприяло на духовність нашої родини. У січні 1976 р., я присвятив своє життя Єгові.

Проповідування збільшило членство Свідків Єгови. Місцевий священик, який ніколи не засуджував контрабанду, тепер обурювався через те, що Свідки Єгови навчали людей добру новину про Боже Царство. Кожної неділі в його радіопередачі, він лаяв Свідків. Його зусилля несподівано принесло йому протилежні наслідки. Увага, яку він звертав на нашу роботу сприяла на те, що протягом наступних чотирьох років у нас було 200 процентове побільшення.

Через збільшену любов між мною а дружиною, і знаючи, що я вже розбив усі зв’язки з контрабандою, то це збудило велике зацікавлення між моїми родичами. Спершу, декотрі тільки спостерігали, сподіваючись раннього припинення моїх реформ. Як ми продовжували робити поступ у житті згідно з біблійними принципами, то їхня допитливість обернулась у зацікавлення. Як ми тішились коли два моїх брати з їхніми дружинам стали Свідками Єгови! Я теж маю додаткову радість служити як надзиратель нашого місцевого збору.

Недавно тому я пригадував собі усі кутки й закутки мого життя. Спогади колишнього життя перебігали мої думки як я боровся з трудною місцевістю, і добре-навантаженим в’ючним конем при моєму боці. Недалеко позаду мене були мої два товариші, які теж підганяли коні. Чи бажання швидких прибутків контрабандою знову перемогли мене? Зовсім ні. Навантажені в’ючні тварини не носили ані одного листочка кока! Замість кока, я з моїми друзями, носили Біблії й підручники для біблійних студій призначені хліборобам, живучим у пагористій країні.— Внесок.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 15]

Страх охопив мене, „Прикордонники вже напевно зловлять нас!”

[Вставка на сторінці 16]

Це було б лицемірно казати, що людина любить Бога тоді як працює, щоб шкодити своєму ближньому

[Вставка на сторінці 17]

Я непохитно дотримав свого рішення — не буду більше торгувати наркотиками!

[Ілюстрація на сторінці 16]

Від перевозки контрабандного кокавого листя, до перевозки біблійної літератури

[Ілюстрація на сторінці 17]

Перевозити це контрабандою . . . чи проповідувати це

Кокаве листя