Прогрес науки

Багато людей сьогодні вірять, що наука вже зробила Біблію старомодною. Як же студентам Біблії дивитись на поступи науки? І як науковим особам слід дивитись на Біблію? Чи мусить бути конфлікт між цими двома джерелами знання?

„ЧЕРЕЗ швидкий поступ правдивої науки, то я деколи жалію, що я так рано народився. Неможливо уявити собі Ступінь до якого Сила Людини над Матерією ще може розвинутись на протязі тисячу років”.

Ці слова промовив американський політичний діяч Бенджамін Франклін двісті років тому. У нього були великі надії на прогрес, якого наука зробить. Але немає сумніву, що він сам дуже здивувався б коли б побачив який великий поступ наука зробила на протязі двох століть від його часу.

Сьогодні наука — або пристосування науки — стала частиною нашого життя. Хто-небудь, який приймає аспірин, або має операцію, їде автобусом або літаком, говорить по телефону, дивиться на телебачення, або спускає відхідну воду для оброблення міським відділом санітації, користає з наукового прогресу.

Наука навіть змінила спосіб, яким ми дивимось на світові обставини. Колись, харч був тільки харч. Сьогодні розглядають різні харчі, щоб вирішити зміст калорій в ньому, мічених мінералів і вітамінів. До минулої світової війни, то комп’ютери були тільки науковою вигадкою. Тепер діти в школі навчаються програмувати їх. І більшість нас уже привикли до ідеї, що речовина складається з маленьких атомів, а атоми з дуже дрібненьких, дуже дієвих частинок; або що земля рухається навколо сонця, яке є частиною величезної галактики називаючись Молочний Шлях, яка є тільки одна з незліченних більйонів галактик у просторі. Від часу Бенджаміна Франкліна, науковці поступово доповнювали подробиці цього образу.

У передових країнах, наука досягнула такі великі успіхи, що багато людей бачать її бути найкращою надією людини на майбутність. Доктор Макс Перутз, якому нагородили Нобельську премію відчував, що в науці знаходились найкращі відповіді до проблем людини. Він сказав: „Священик умовляє покірних людей зносити їхню трудну долю, політичний діяч заохочує їх бунтуватись проти неї, а науковець видумує спосіб, щоб ним цілком усунути цю трудну долю”. Недавно гуманістичний маніфест відкинув Біблію, як джерело правди і твердив: „Ми віримо, що наука, хоч недосконала, таки є найбільш вірогідний спосіб зрозуміти світ”. Проте, тоді як наука справді є видатним джерелом знання, то вона таки має хиби.