Поза досяжністю науки

„ТОМУ що науці сьогодні надають особливого значення, то в цьому є небезпека,.. це є безглуздя заперечувати, що поза відкриттям науки немає жодної дійсності”. Ці перестерігаючі слова Ванневара Буша, якого іноді називають батько сучасного комп’ютера, є вчасні. Наука не має всіх відповідей. Але поза досяжністю науки знаходяться істотні правди. Що є ці правди?

Наука й Бог

Довгочасний біохімік у Нью-Йоркському Колумбія університеті, Ервін Чаргаф, одного разу сказав, що „природна наука не є для того, щоб нею досліджувати нез’ясоване; [також] її обов’язок не є вирішувати існування чи неіснування Бога”. Чи це правда?

Ну, Альберт Ейнштейн, найкраще відомий науковий теоретик цього століття, був спонуканий говорити про „духа [який] виявляється в законах Всесвіту — дух багато вищий від духа людини”. І більш сучасно, Фред Гойл, видатний британський астроном, кажуть навернувся від невіри і повірив в існування творчої сили, коли підрахував, що математично це неможливо для життя випадково появитись у всесвіті.

Ці приклади до малої міри пояснюють правду біблійної заяви: „Його [Божі] невидимі риси ясно видно від створіння світу тому, що їх усвідомлюється всім створеним”. (Римлян 1:20, НС) Проте, Шаргаф говорив правду, коли сказав, що наука є обмежена в тім, що вона може навчити нас про Бога. Ні Ейнштейн, ні Гойл не могли пізнати з науки більш від того, що мусить існувати організуючий Бог. Ми мусимо звернутись до Біблії, щоб навчитись хто той Бог є, і які є Його наміри. Все таке знання є правда поза досяжністю науки.

Наука й майбутність

Також, наука не може передбачати майбутності. Вона навіть не може передбачати наслідків свого власного відкриття. Наприклад, коли винайшли інсектисид ДДТ, то надіялись, що ця нова зброя назавжди розв’яже проблему з шкідливими комахами. Вона буде охороною для рослин і буде стримувати поширення тих комах, які розносять такі хвороби як малярія. Проте, в німецькій газеті Франкфуртський алгемайне цайтунг є сказано, що це „благословення для людства... яке і в сні не снилось досягнення хімії” пізніше стало „дещо сумнівне благословення... Переможний марш ДДТ (інсектисид) по Німеччині вже закінчився”. І не тільки в Німеччині, але також по багатьох інших країнах де заборонили вживати його. Наука не знала заздалегідь як ці погані наслідки будуть впливати на інші види життя, а навіть на людину.

Також, пам’ятайте Альфреда Нобеля, по якого імені назвали Нобельську мирну нагороду. Він був мирна людина, однак винайшов динаміт. Чому? Він написав до свого друга: „Я любив би винайти речовину або машину з такою страшенною силою масового знищення, щоб назавжди зробити війну неможливою”. Дві світові війни після смерті Нобеля доказали, що його винахід не мав надійних наслідків.

Альберт Ейнштейн також надіявся, що розвиток атомної бомби, заснований головно на його теоріях, назавжди викорінить небезпеку війни. Однак, ще донині відбуваються люті війни, і цивілізація сидить неначе на ядерній пороховій барильці, боячись що хтось підпалить запал. Кажуть, що саме перед його смертю Ейнштейн сказав: „Якби я був знав, то був би став слюсарем”.

На жаль, це іронічно, що наука, яка поліпшила життя багатьом мільйонам людей, також дала людині засіб, яким вона може знищити себе. Якби науковці тільки могли передбачати майбутність! Як звичайно, вони не можуть зробити цього, але Біблія передбачає її.

Біблія й майбутність

Подумайте тільки про кілька минулих прикладів, показуючих, що Біблія акуратно передбачила те, що мало статись у майбутньому. В книзі Даниїла, частина Біблії написана на протязі Вавілонської Імперії в шостому столітті до нашої ери, було записане пророцтво, яке передрікало, що Персія, а потім Греція стануть наступними світовими силами після Вавілону. Потім пророцтво передбачило, що велика Грецька Імперія буде поділена на чотири менші частини, і переконливо описувала дуже могутню Римську Імперію, яка настане після. (Даниїла 7:1—8; 8:3—8, 20—22) Все сталось так як було пророковано.

Цікаве передрікання майбутності також можна бачити відносно міста Тир, на півночі від Ізраїля. Єзекіїль пророкував, що Навуходоносор знищить те місто й подав ці подробиці про його останню долю: „І вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю... а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду... і велика вода тебе вкриє”. (Єзекіїля 26:4, 12, 19) Чи все це сталось?

Так, сталось. Якийсь час після того як він знищив Єрусалим, цар Навуходоносор подався на Тир і завоював його. Проте, місто не зникло цілком. Його мешканці втекли на острів у відкритому морі, який то острів вони укріпили. Потім, майже триста років пізніше, Олександр Великий оточив те, що тоді вже називалось острівне місто Тир. Щоб його військо могло атакувати острів, то він взяв руїни стародавнього міста на континенті й поскидав їх у море, щоб збудувати дамбу до острівного міста. Отже, чудово те пророцтво сповнилось до дійсних подробиць. Порох древнього міста Тиру вимели геть, а каміння, дерев’яні вироби й сам порох поскидали в воду.

Ще більш чудовими є пророцтва відносно Ісуса Христа. Біблія передбачила, не тільки час Його появлення як Месія, але також все те, що Він буде робити, а навіть смерть, якою Він помре. Ціле Ісусове життя сповнило пророцтва записані сотки років заздалегідь.— Даниїла 9:24—27; Ісаї 53:3—9; 61:1, 2.

Навіть сьогодні, студенти Біблії можуть бачити чудові сповнення пророцтв у теперішніх політичних розвитках. (Дивіться, наприклад, до Матвія 24:7—15 і Луки 21:25—28.) І коли вони читають Павлові слова в третьому розділі Другого Послання до Тимофія, від першого до п’ятого вірша, то там бачать акуратний опис псуючої моральної обстановки цього світу. Крім того, Біблія також пророкує майбутні обставини.

Вона передрікає разюче розв’язання теперішньої світової політичної кризи. Говорячи про сьогоднішніх конкуруючих світових провідників, вона каже: „А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки”.— Даниїла 2:44.

Є багато причин чому ми повинні довіряти тій обітниці, а це тому, що аж донині, всі пророцтва в Біблії вже сповнились. Але подумайте про те, що вони натякають. Це значить, що Боже Царство незабаром постачить над землею тільки один уряд, заступаючи ним сьогоднішні націоналістичні, воюючі уряди. Яку ж різницю це зробить!

По-перше, політичні провідники вже не будуть більше користуватись науковим прогресом, щоб нищити. Також, це Царство буде виконувати такі самі могутні діла, яких Ісус виконував тоді, коли був на землі. Наука може випалювати катаракти (помутніння очного кришталика), але вона не може відновлювати зір сліпонародженому. Але Ісус робив це. (Івана 9:1—12) Наука може виробляти штучні руки та ноги, але не може відновлювати всохлу руку або ногу. Ісус робив це. (Матвія 12:10—13) Наука дуже поліпшила породи врожаю збільшуючи його кількість, але Ісус нагодував більше як п’ять тисяч людей п’ятьма хлібами й двома рибами. (Матвія 14:15—21) Наука також може відновлювати життя потопаючому чоловікові або жертві інфаркту (змертвіння серцевого м’яза) — якщо завчасно прийдуть на порятунок. Але Ісус воскрешив одного чоловіка, який вже чотири дні був мертвий!— Івана 11:39, 43, 44.

Можливо ще більш чудовим був вплив Ісусового навчання на людей. Буйний переслідувач Саул став довготерпеливим апостолом Павлом. Поривчастий рибалка Петро став дозрілим, відповідальним апостолом. Неморальні люди ставали моральними. Родини ставали більш люблячі. Особисті члени ворожих націй ставали братами у вірі. Такі зміни є поза спроможністю науки.

Отже, тоді як у різні способи, наука може зробити життя приємнішим, то скільки більше можна вчинити Божою силою. І під Божим Царством зазнається повністю вплив цієї сили. Біблія обіцяє: „Він [Бог] витре кожну сльозу з очей їхніх, і смерті вже більше не буде, ані жалоби, ані плачу, ані болю вже більше не буде. Бо все колишнє минулося”.— Об’явлення 21:4, НС.

Ні, людина не повернеться до переднаукової ери. Краще, звільнена від шкідливих напрямів, яких наука не може усунути — але, які Бог усуне — людина зможе користуватись, для її вічної користі, всім корисним науковим знанням, колишнім, теперішнім і майбутнім. Ми є вдячні за те, що наука відкрила для людства. Але ми є ще більше вдячні за правду поза досяжністю науки, яку Бог зробив досяжною на вічну користь тим, які шукають її.

[Вставка на сторінці 10]

Відносно його участі в розвитку атомної бомби, то кажуть, що Ейнштейн сказав: „Якби я тільки був знав, то був би став слюсарем”

[Рамка на сторінці 11]

Тут є деякі запитання поза досяжністю науки:

● Хто є Бог і Який Він є?

● Які є Божі наміри?

● Що знаходиться в майбутності?

● Який є найкращий спосіб поводитись з нашими сусідами?

● Які є найкращі риси для нас мати?

● Як ми можемо розвинути їх?

Щасливо, Біблія відповідає на такі запитання, які зрештою є важливіші від запитань на які наука відповідає, як-от „З чого матерія складається?” і „Як далеко сонце є від землі?”