Молоді люди питають...

Чому батьки не розуміють мене?

Дороге Товариство Вартової Башти,

Протягом минулих двох років здається в мене виникло тисячі проблем. Я деколи почувалася неначе божеволіла. У мене розвиваються фізичні зміни, і зовсім несподівано батьки не довіряють мені, коли я проводжу час з хлопцями. Коли я провинюся, то мама й тато порівнюють мене до моєї підлої старшої сестри, і це дуже ображає. Я старалась переговорити з ними справу, але вони не розуміли моїх почуттів. Мабуть мушу піти десь на самоту принаймні з рік. Надіюсь, що ви маєте деякі відповіді на мої проблеми.— 16-тилітня дівчина.

МАБУТЬ ви теж палко бажаєте, щоб батьки краще розуміли вас. Бути зрозумілим це звичайне бажання. І коли у вас виникають проблеми, а батьки критикують те що ви любите або думаєте є важливим, то це дуже розстроює. Шістнадцятилітній Роберт, наприклад, вірив, що батькові було трудно зрозуміти чому він любив таку музику. «Батько тільки кричить, виключи!» — каже Роберт. Як же Роберт поводився з цією ситуацією? «Я виключив музику а також батька».

Реакція багатьох молодих людей є подібна цьому. Вони заглиблюються в свої почуття або шукають компанії між їхніми рівними. Біргіт, 19 років віку, із Західної Німеччини каже: «Коли виникають проблеми з батьками, то я прагну пожалітись комусь, комусь який інакше розуміє мене». На нещастя декотрі молоді люди покидають дім. Дослідження проведене Оффером, Островом і Говардом у 1981 р. в якому вони анкетували понад 20 000 неповнолітніх чотирьох країн виявляє, що хоч більшість молодих людей «не мали головних проблем між ними а батьками,— то 26 процентів признали,— я стараюсь не приходити до дому більшість часу». Майже 50 процентів молодих людей які порушили закон так почувались (Юнацький вік — психологічне самозображення, англ.).

Незважаючи на те чи хтось заглиблюється фізично чи емоційно, то на жаль брак розуміння віддаляє юнака від його батьків. Але чи це правда, що молоді люди віддаляються від батьків просто тому, що батьки не розуміють їх?

«Сила» проти «сивини»

Будучи неповнолітнім, то правдоподібно є багато чого ви бажаєте бачити й робити. Ви стоїте на порозі повнолітнього життя й правдоподібно дуже бажаєте задовольнятись якимось привілеєм належачим тільки дорослим. У Приповістей 20:29 каже: «Окраса юнацтва [або жіноцтва] — їхня сила».

Ця новоздобута «сила» може заложити основи на віддалення. Приповістка продовжує й каже: «А пишність старих — сивина». Старші люди, так як ваші батьки, інакше дивляться на життя. Вони можливо розуміють ваші почуття, однак усвідомлюють, що не всі життєві досвіди кінчаються щасливо. Реалізм, якого вони навчились протягом років (можливо з гіркого особистого досвіду) пом’якшив захоплюючий ідеалізм їхніх молодих літ. Через цей розумний досвід — так би мовити, «сивину» — вони не погоджуються з вашим пориванням до деяких справ.

Наприклад, неповнолітній Джім, сказав: «Відносно грошей, батьки [виростаючі під час депресії] є думки, що гроші слід заощаджувати або купувати ними тільки щось потрібного». Його досвідчені батьки турбувались забезпеченням на майбутнє. «Але я теж живу саме тепер,— наполягав Джім.  — Це є важливий вік мого життя. Я любив би багато подорожувати». Так, «сила», віддалила Джіма від «сивини» батьків його.

Це віддалення може бути серйозне в інших справах,— одяг і зачіски, поведінка з особами протилежної статі, наркотики й алкогольні напої, вимога щоб приходити до дому завчасно, дружба, а навіть домашні манери й завдання. Вас можливо мучать «молодечі пожадливості» тоді як ви стараєтесь додержуватися правильних норм (2 Тимофія 2:22). Це може стати емоційною перешкодою вам. Ви мабуть прагнете більшої незалежності, однак стримуєтесь відчуваючи потребу керівництва від ваших батьків. Вищезгадане дослідження відкрило, що 63 проценти анкетованих молодих людей заявляють, що «Коли батьки мої вимогливі, то я вірю що вони є правильні, незважаючи на моє почуття гніву».

Отже, є багато складних причин через які молоді люди віддаляються від батьків. Однак, таке віддалення можливо перебороти! На першому місці необхідно взаєморозумітися.

Чи я розумію батьків моїх?

«Коли я був молодший, то звичайно вірив що мати була досконалою без моїх слабкостей й почуттів»,— каже Джон, пригадуючи собі батьків своїх перед їхнім розлученням. Тепер його мати старалась утримувати сім діточок.

«Усе більше й більше мати питала нас що їй робити в різних справах,— продовжує Джон.— Сталось одного дня на її обличчі я помітив збентеження. Що сталось, я подумав. Мати дійсно не знає що робити. Я зрозумів, що в неї не було всіх відповідей. З того часу я почав більше співчувати їй, знаючи що вона була нормальною так як всі інші люди». Джонова неповнолітня сестра, Ейприл, додала: «Я бачила, як мама плакала через розстроєння але старалась доглядати всього потрібного. Я зрозуміла, що в нас розвинулась неправильна точка зору. Вона не могла виконувати все сама, і щоб ніколи не помилятись. Ми приблизились до неї усвідомлюючи, що в неї теж були тілесні почуття».

У цих молодих людях розвинулось співчуття, яке сприяло добрій родині. «Якщо, Господи [Єгово, НС], будеш зважати на беззаконня,— хто встоїть, Владико?» (Псалом 130:3). Ніхто не міг би встояти! Ні ви, ані ваші батьки. «Усі,— каже в 1 Петра 3:8,— будьте однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі».

Пам’ятайте, ваші батьки можуть почуватись дуже ненадійні в спроможності правильно виховувати вас. Їх можуть завалювати моральні небезпеки й спокуси, яких ви спіткаєте, й вони мабуть надмірно реагують. Як ви старієтесь, то вони можливо почуваються непотрібними, або що ви не любите й не розумієте їх.

У ваших батьків можуть бути деякі фізичні, фінансові а навіть емоційні труднощі яких ви повністю не усвідомлюєте. Наприклад, батько можливо ненавидить своєї роботи, але маючи обов’язок утримувати родину, він придушує свої почуття. Коли дитина каже: «Я зненавидів школу,— то замість співчувати, він може відповідати,— що з вами діти? Ви добре забезпечені!» Але чи ж ваше співчуття не полегшило б справу?

«Я ніколи не думаю про проблеми моїх батьків, бо маю свої власні»,— пояснив один підліток. Чи ви не любите, коли хтось слухає вас, і співчуває вам? Ви тоді почуваєте себе гідними. Ваші батьки подібно почуваються. «Усе те, чого хочете, щоб люди вам чинили,— навчав Ісус Христос,— то так само чиніть ви й їм» (Матвія 7:12, НС).

Звичайно, це легше сказати ніж зробити, але ця порада з Біблії дуже допоможе вам: «Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших» (Филип’ян 2:4). Як?

«Особисто цікавтеся»

«Запитайте вашу матір про її споріднення з її матір’ю, про які нагоди вона мала або не мала, коли була вашого віку, або що вона могла або не могла вибирати, коли виростала»,— написала редакторка Аврора Мекей в газеті Тін (англ.). «Є можливість, що коли вона усвідомить ваше зацікавлення її почуттями й причинами на них, то сама буде більше усвідомлювати ваші». Те саме є правда про батьків.

Правда, ви не маєте контролю над тим, що ваші батьки говорять, кажуть або роблять, але можете контролювати свою власну реакцію. Стараючись дивитись на тиски й проблеми з точки зору інших, і усвідомлюючи, що ми всі помиляємось, тоді розвинете уміння проникати у суть справи. «Розум людини припинює гнів її, а величність її — перейти над провиною» (Приповістей 19:11).

Якщо ваші батьки нечутливі, то запитайте себе запитання поміщені в рамках на цій сторінці. Такий аналіз допоможе вам «перейти над провиною» й прощати за брак розуміння. Це буде «величність» з вашого боку й сприятиме взаєморозумінню — на вашу власну радість, як також ваших батьків.

[Вставка на сторінці 14]

«Працювати разом при домашній роботі допомагає в процесі виростання — батькам, як також дітям... Співдіяння у веденні домашніх справ, родини можуть багато навчитись про успішні людські споріднення саме дома» (Співдіюча сім’я [англ.], автор Елінор Берман).

[Рамка на сторінці 15]

Якщо ваша мати або батько нечутливі, то запитайте себе: Чи вони — 

● Не почувають себе добре, або чи котрийсь з батьків розтурбований, у тривозі?

● Чи я якимсь вчинком або словом образив їх? (Приповістей 12:18).

● Бояться, що я потраплю в якесь нещастя, і чи може бути, що їхні побоювання правильні?

● Не розуміють, що я мав на думці?

[Ілюстрація на сторінці 13]

Чи ваші батьки розуміють вас?