Розділ 2

Чому батьки не розуміють мене?

КОЖНОМУ хочеться, щоб його розуміли. Тому тобі може бути прикро, якщо батьки не цікавляться тим, що ти любиш і вважаєш важливим, або ставляться до цього критично.

Шістнадцятирічний Ростислав думає, що батько не розуміє музики, яку він любить слухати. «Тато тільки те й робить, що кричить: «Вимкни це!» Я звичайно вимикаю музику, але після цього мені не хочеться його бачити»,— каже Ростик. Подібно багато підлітків, коли їм здається, що батьки не розуміють їх, замикаються у власному світі. Одне широкомасштабне дослідження, проведене серед молоді, виявило, що 26 відсотків підлітків «намагаються якомога менше бувати вдома».

У багатьох сім’ях утворилася велика прірва між батьками і дітьми. Чому склалася така ситуація?

«Сила» і «сивина»

У Приповістей 20:29 говориться: «Окраса юнацтва — їхня сила». Однак молодеча «сила» може бути причиною різних конфліктів з батьками. Далі у приповістці сказано: «А пишність старих — сивина». Можливо, твої батьки і не мають буквальної «сивини», проте вони старші за тебе і тому інакше сприймають життя. Батьки усвідомлюють, що не все в житті щасливо закінчується. Мабуть, через власні розчарування вони позбулися юнацького максималізму. З роками вони набули мудрість, символічну «сивину», тож не поділяють твого захоплення певними справами.

Юнак, на ім’я Євген, каже: «Мої батьки, котрі виростали у час економічної кризи, вважають, що гроші слід заощаджувати, а коли й витрачати, то лише на необхідні речі. Але я живу в інший час... Мені хочеться багато подорожувати». Авжеж, між молодечою «силою» та «сивиною» батьків може лежати велика прірва. У багатьох родинах виникає чимало суперечок щодо одягу та зовнішнього вигляду, поведінки з особами протилежної статі та вживання наркотиків й алкоголю, а також стосовно часу, коли потрібно повертатися додому, вибору друзів та виконання хатніх обов’язків. Однак через прірву між поколіннями можливо перекинути місток. Але перед тим, як сподіватися розуміння від батьків, сам спробуй зрозуміти їх.

Батьки такі ж люди

«У дитинстві я вважав маму взірцем. Я думав, що вона не має слабкостей та почуттів, таких, як у мене»,— говорить Іван. Коли батьки Івана розлучилися, його мати залишилася сама із сімома дітьми. Аня, сестра Івана, розповідає: «Я пам’ятаю, як мама плакала від власного безсилля, бо не встигала всього. Тоді я зрозуміла, що ми неправильно ставилися до неї. Вона не може робити завжди все вчасно й правильно. Ми побачили, що вона така ж людина, як і ми, з такими ж почуттями».

Усвідомивши, що батьки є звичайними людьми і мають почуття, подібні до твоїх, ти почнеш набагато ліпше їх розуміти. Наприклад, вони можуть сумніватися, чи правильно тебе виховують. Або, переймаючись численними небезпеками і спокусами, які оточують тебе, батьки у деяких ситуаціях можуть надто гостро реагувати. Можливо, вони борються з фізичними, фінансовими чи емоційними труднощами. Уяви, що батько дуже не любить свою роботу, але ніколи не нарікає з цього приводу. Тож, коли дитина говорить: «Ненавиджу школу», не дивно, що замість поспівчувати їй, він кидає: «Не вигадуй! Мені б твої проблеми».

Цікався іншими

Як же ти можеш дізнатися, що відчувають твої батьки? «Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших» (Филип’ян 2:4). Спробуй розпитати маму, якою вона була у підлітковому віці. Які у неї були почуття, цілі? «Дуже імовірно,— говориться в журналі «Підліток» (англ.),— коли мама побачить, що ти цікавишся нею і розумієш причини деяких її почуттів, то вона спробує зрозуміти твої». Те саме, без сумніву, стосується і батька.

Якщо виникає суперечка, не поспішай звинувачувати батьків у бездушності. Запитай себе: «Можливо, батьки погано почуваються або переживають за щось? Чи не образив я їх якимось необережним вчинком або словом? А може, вони просто не зрозуміли, що я мав на увазі?» (Приповістей 12:18). Такий вияв розуміння стане добрим початком для того, щоб поліпшити стосунки в сім’ї. А потім починай працювати над тим, щоб батьки зрозуміли тебе! Однак багато підлітків лише ускладнюють батькам це завдання. Як?

Подвійне життя

Власне таке життя вела сімнадцятирічна Віка, таємно зустрічаючись з хлопцем проти волі своїх батьків. Вона була впевнена, що батьки не зрозуміють її почуттів до хлопця. Звичайно, її стосунки з батьками стали холоднішими. «Ми завдавали одне одному прикрощів,— каже Віка.— Мені не хотілося приходити додому». Вона вирішила вийти заміж, щоб тільки піти з дому!

Багато молодих людей також ведуть подвійне життя,— вони потайки роблять те, що їм забороняють,— а потім нарікають, що батьки «не розуміють їх»! На щастя, Віці допомогла одна старша християнка, котра сказала їй: «Віко, подумай про своїх батьків... Вони виростили тебе. Якщо тобі важко уживатися з ними, то як ти зможеш жити зі своїм однолітком, який не віддав тобі 17 років любові?»

Віка чесно проаналізувала свою поведінку. Незабаром вона зрозуміла, що правда на боці батьків і що її серце помилялося. Вона порвала зі своїм хлопцем і почала налагоджувати стосунки з батьками. Якщо ти теж ведеш подвійне життя, то чи не час відкритися батькам? (Дивися вставку «Як розповісти батькам?»).

Виділяй час для розмов

«Мені ще ніколи не було так добре з татом! — сказав Іван після подорожі з батьком.— Ніколи не був з ним разом аж шість годин. Точніше шість годин в один бік і ще шість годин у другий. Навіть радіо не вмикали. Ми розмовляли. Ми ніби заново познайомилися один з одним. З ним набагато цікавіше, ніж я думав. Після тої подорожі ми стали друзями». Чому б і тобі не почати так само щиро розмовляти з мамою чи татом?

Розвинути стосунки з батьками допоможе також дружба з іншими дорослими. Віка згадує: «Я взагалі не товаришувала зі старшими від себе людьми. Але я вирішила залишатися поряд з батьками, коли вони спілкуватимуться з іншими дорослими. З часом я подружилася з ровесниками своїх батьків, і це розширило мій світогляд. Мені стало легше розмовляти з власними батьками. Атмосфера вдома разюче змінилася на краще».

Якщо підтримувати стосунки лише з ровесниками, то можна стати вузькоглядною людиною. Аби цього уникнути, необхідно спілкуватися також з тими, у кого багатий життєвий досвід (Приповістей 13:20).

Ділися своїми почуттями

«Простота мого серця — слова мої, і висловлять ясно знання мої уста»,— сказав молодий Елігу (Йова 33:3). Чи саме так ти розмовляєш зі своїми батьками, коли ваші погляди розходяться щодо вибору одягу та музики, а також часу повернення додому?

Молодий Григорій вважав свою маму абсолютно нерозсудливою людиною. Вихід із напруженої ситуації він бачив у тому, щоб якомога менше бувати вдома. Але потім він вирішив послухатися поради християнських старійшин. Хлопець пригадує: «Я почав розповідати мамі про свої почуття. Я казав їй, чому мені хотілося робити те чи інше, оскільки перестав вважати, що вона сама про все повинна здогадатися. Часто я виливав їй серце і пояснював, що не хотів зробити нічого злого, а також як мені погано від того, що вона ставиться до мене, наче до маленького. Тоді вона почала розуміти мене, і з часом все поліпшилося».

Ти теж побачиш, що, ‘висловлюючись ясно’, можна залагодити багато непорозумінь.

Як зарадити незгоді

А втім, це не означає, що твої батьки одразу ж погодяться з твоєю думкою. Тому-то навчись стримуватися. «Глупак увесь свій гнів виявляє, а мудрий назад його стримує» (Приповістей 29:11). Спокійно пояснюй свою думку. У розмові не відходь від теми і не висловлюй заперечень, на зразок: «Всі так роблять!».

Іноді твої батьки все ж таки казатимуть «ні». Проте це не означає, що вони не розуміють тебе. Можливо, вони просто хочуть запобігти нещастю. «Моя мати поводиться зі мною суворо,— визнає одна 16-річна дівчина.— Мені неприємно, коли вона не дозволяє чогось або говорить, що я мушу бути вдома о певній годині. Але насправді вона любить мене... дбає про мене».

Почуття безпеки та сердечності, яке приносить у родину взаєморозуміння, неможливо передати словами. Воно робить домівку надійним пристановищем у часи страждань. Але для цього кожному необхідно докласти зусиль.

Запитання для обговорення

◻ Чому між батьками і дітьми часто виникають конфлікти?

◻ Як може змінитися твоє ставлення до батьків, коли ти спробуєш їх зрозуміти?

◻ Як ти можеш навчитися ліпше розуміти своїх батьків?

◻ Чому через подвійне життя можуть зіпсуватися твої стосунки з батьками?

◻ Чому варто розповідати батькам про свої серйозні проблеми? Як це зробити?

◻ Як ти можеш допомогти батькам ліпше розуміти тебе?

[Вставка на сторінці 22]

«Коли мама побачить, що ти цікавишся нею і розумієш причини деяких її почуттів, то вона спробує зрозуміти твої» (журнал «Підліток», англ.).

[Рамка/Ілюстрація на сторінках 20, 21]

Як розповісти батькам?

Зізнаватися батькам у неправильному вчинку досить неприємно. Віталій каже: «Я завжди відчував, що батьки довіряють мені, і тому зволікав з розмовою, бо не хотів завдати їм болю».

Підлітки, котрі приховують свої провини, часто страждають від докорів сумління (Римлян 2:15). Їхні провини можуть стати «тяжким тягарем», який годі нести (Псалом 38:5). Намагаючись викрутитися, вони, як правило, починають обманювати батьків і таким чином додають до здійснених гріхів нові. Через це руйнуються їхні взаємини з Богом.

Біблія говорить: «Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний» (Приповістей 28:13). Як сказала 19-річна Люба: «Єгова все одно бачить всі наші вчинки».

Якщо ти серйозно провинився, звернись у молитві до Єгови і, благаючи прощення, покайся у своєму гріху (Псалом 62:9). Потім розкажи про все батькам (Приповістей 23:26). У них є життєвий досвід, тому вони можуть допомогти тобі виправити помилки і більше їх не повторювати. «Дійсно ліпше поговорити з ними,— каже 18-річний Тарас.— Тоді відчуєш велике полегшення». Але, як розповісти батькам?

Біблія говорить про «слово, проказане часу свого». (Приповістей 25:11; порівняй Екклезіяста 3:1, 7). Який же час вибрати? Тарас продовжує: «Я чекаю до вечері, а тоді кажу татові, що хочу поговорити з ним». Хлопець, котрий виховувався без батька, вибирав інший час: «Зазвичай я розмовляю з мамою перед сном, тоді вона більш схильна до розмов. А коли приходить додому з роботи, то переважно дуже знервована».

Наприклад, можна сказати щось подібне: «Тату, мамо, мені треба з вами поговорити». А що, коли здається, що зараз батькам не до тебе? Можна сказати: «Я знаю, що ви не маєте часу, але для мене це дуже важливо. Чи могли б ми порозмовляти?» Потім ти можеш запитати: «Чи робили ви коли-небудь щось таке, про що потім було соромно розповідати?»

Тепер треба зробити найважче — розповісти батькам про саму провину. Будь покірний і ‘говори правду’, не применшуючи серйозності своєї помилки і не намагаючись приховати неприємні подробиці. (Ефесян 4:25; порівняй Луки 15:21). Говори зрозумілою для батьків мовою і не використовуй виразів, які зрозумілі тільки молоді.

Звичайно, твої слова можуть прикро вразити та засмутити батьків. Тож не дивуйся і не обурюйся, якщо на тебе впаде злива докорів! Якби ти зважав на їхні попередження, то, мабуть, не опинився б у такій ситуації. Тому зберігай спокій (Приповістей 17:27). Слухай батьків і відповідай на їхні запитання, хоч би яким тоном вони їх ставили.

Без сумніву, твої щирі зусилля виправити становище справлять на них глибоке враження. (Порівняй 2 Коринтян 7:11). А втім, будь готовим прийняти заслужене покарання. «Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!» (Євреїв 12:11). Пам’ятай також і про те, що ти ще не раз потребуватимеш допомоги та зрілої поради своїх батьків. Старайся завжди розповідати їм про незначні труднощі, і тоді, коли виникнуть серйозні проблеми, ти зможеш розповісти їм все без страху.

[Ілюстрація]

Вибери час, коли батьки схильні до розмов.