Чи можна зробити щось про марнотратність?
ЯК БИ ви ставились до особи, яка витрачає багато часу і грошей, купувати харч у крамниці, а потім відразу викидає якусь частину того харчу в ящик для сміття? Хоч це могло б дуже здивувати вас, то по суті, багато родин у СШ так марнують крам. Чи ви теж марнуєте його в вашому домі?
Подумайте про це: У Тусоні, Арізоні, місто в якому живе коло 350 000 людей, то професор антропології в місцевому університеті провів дослідження, щоб узнати які пожитки жителі викидали як покидьки. Відкрили, що кожного року викидали коло 9.500 тонн їстівного харчу — яким можна було годувати 4.000 родин щороку! Інше дослідження відкрило, що кожного року жителі одного штату викидали 300 мільйонів доларів вартості металу, скла та паперу придатних для вживання, але більшість яких не перероблювали.
Сполучені Штати, хоч є найбільшим марнотратником, не є єдина країна маюча цю проблему. Інші розвинені країни також є марнотратні. У Федеративній Республіці Німеччини, а також у Великобританії викидають більше як 160 мільйонів тонн покидьків кожного року. І хоч декотрі індустріальні покидьки в Великобританії знову уживаються, то майже жодні домашні покидьки не перероблюються. В японській газеті було сказано, що в тій країні родини викидають 38 000 тонн покидьків щоденно. Такі цифри відбивають сучасне марнотратне відношення людей. Один житель міста Нью-Йорку сказав про це. „Ми є викидне суспільство — нас навчають все викидати”.
Яке ж інакше є це відношення від багатьох піонерів, які розкрили такі країни, як Сполучені Штати! Для них денний порядок був „Рахуй гроші стиха, не зазнаєш лиха”. І правдоподібно таке обережне відношення допомогло багатьом людям Сполучених Штатів потрапити на шлях до відносно матеріального багатства. Чому ж цьому відношенні змінюватись сьогодні? І чи ми, особисто, можемо щось зробити про марнотратність?
На крилах достатку
Це цікаво подумати, як достаток, якого здійснили ті ощадливі піонери розмножили товариство марнотратників. Як Сполучені Штати почали розвиватись, і люди відкрили достатнє майно тієї країни, то почали розвивати індустрії для виробів потреб для життя. Проте, мало-помалу, постачилось людям їхні основні потреби, і фабриканти взялись виробляти речі для розкішного способу життя.
І ті фабриканти знали, що коли будуть виробляти міцні та тривалі вироби так як технологія дозволяла, то з часом цими речами насичать ринок, і покупці не будуть так часто купувати. Отже декотрі фабриканти почали виробляти низькоякісний товар, але покупці взнали це й перестали купувати від них. Що ж індустрії тепер будуть робити, щоб запевнити ріст?
Відповідь знаходилась у вбудованому застаріванні (товар, який виходить з ужитку, з моди) і натискаючому оголошенні. Агентури реклам допомогли багатьом компаніям узнати, що замість виробляти низькоякісний товар, то вони можуть змінювати його навіть якщо тільки поверхово. Це переконає покупців, що їхні старі фабрикати вже не були корисні або бажані.
Вони вже вийшли з ужитку, стали старомодні! Таким чином агентури реклам почали принаджувати загальну публіку, запевняючи її, що все те, якого вони тепер посідають можна замінити чимсь багато кращим. Людям казали, що вони скористають матеріально, що їх будуть поважати та схвалювати, і що в них будуть кращі умови життя, коли вони викинуть старий товар а куплять новий. Незабаром маси людей повірили цьому, і хоч цим забезпечилось ріст індустрії, то таки розвинулось теперішнє марнотратне відношення. Крім того, зявились інші серйозні проблеми, які впливають на якість нашого життя.
Забруднення, вичерпання і незгоди
1. Перша проблема було страшенне забруднення. Усіх викинених речей мусилось десь позбуватись, і незабаром покидьки закидали людину.
Декотрі думали, що коли будуть закопувати покидьки, то незабаром вони розпадуться на природні елементи. Але фабриканти виробляли все більше та більше таких незнищенних матеріалів, як пластичні вироби та високоякісні сплави металів, які не розпадаються так скоро як декотрі старіші. Людину знову спіткав виклик про те, що робити зі всіма тими покидьками.
Декотрі країни стараються переробляти ці покидьки. Але в цьому був обмежений успіх, основно тому, що для фабрикантів уживати нові матеріали є менш коштовним і менш клопітним. Недавно розвинули способи перемінювати покидьки на пальне, але тут також є проблеми.
По-перше, тільки малу частину покидьків можна вживати на пальне; отже покидьки перше потрібно обробляти. Хоч технологією вже видумали спосіб ефективно спалювати покидьки, то багато компаній не мають грошей для потрібного приладдя. Отже незважаючи на зусилля людини в цьому відношенні в нас ще є зростаюча проблема із забрудненням.
2. Марнотратність також турбує тому, що вичерпується земельні багатства. Очевидно, що перероблювати зникаюче матеріальне багатство допоможе в цьому. Але крім раніше згаданих проблем, то мусимо згадати про вичерпання джерел енергії для підтримування процесу виробництва.
Багатства про які тепер найбільш турбуються є нафта й природний газ, основне пальне розвинених країн. Більшість з альтернативів — як-от сонячна й ядерна енергія — є закоштовні або ще непрактичні для вживання. Тепер користуютсья тимчасовими засобами в надії, що видумають якісь нові, але проблема є неминуча, якщо люди не змінять своє відношення до марнотратства.
3. Третя й можливо менш відома проблема, яка виникнула з марнотратного відношення людей є напруження споріднення між матеріально більш заможними країнами, а тими, які ще розвиваються. Розвиваючіся країни все більше й більше нарікають на те, що одержують мало допомоги для їхніх нужденних населень.
Тимчасом, більше заможні країни вирізують їхню худобу, нищать урожай і не продають харчів так, що ці псуються для того, щоб затримати стійкість цін. Розвиваючіся країни з’єднались разом, щоб представляти те, що багато звуть Третій Світ. І в деяких випадках ці країни відчувають потребу підбурювати одну могутню силу проти другої для того, щоб одержати бажані речі. Це доводить до незгоди.
Що ви можете зробити?
Деякі люди передрікали багато проблем з якими ми тепер мусимо боротись і дуже старались поінформовувати інших людей про майбутність. І частково через їхні зусилля, тепер маємо закони, якими стараються зменшити забруднення й марнотратство по багатьох околицях, і тепер більше турбуються про збереження земних багатств. Все-таки, людські бажання мати найновіші й найкращі речі, незважаючи на те, як це буде впливати на людей інших країн або на майбутні покоління є головною причиною сьогочасного марнотратства. Тому, ми всі повинні старатись перемагати марнотратні напрями, які охоплюють сучасне суспільство.
Наприклад, по багатіших країнах, можуть марнувати так багато як 15 процентів усього харчу, а це значить, що кожного року потрачається мільйони доларів навіть у місті середньої величини (від 300 000 до 400 000 населення). Чи ви можете марнувати менше харчів? Подавати менше харчів до столу й уникати непопулярний харч може помогти. Також можна знову нагрівати залишки й подавати їх на стіл. В університеті південної Каліфорнії „один студент бувши обережним з харчами заощадив так багато як 1.000 доларів на рік”.
Тільки усвідомлювати потребу зберігати дуже помагає. Не думати, що всі наші пожитки вже є до нічого не здатні тільки тому, що видумали щось нового, також буде корисним. Кілька журналів та книжок, які тепер друкуються можуть допомогти людям навчитись як ремонтувати автомашини, доми, меблі та електричні приладдя. Ремонтувати речі є кориснішим ніж купувати нові.
Звичайно ремонтувати деякі речі часом буде більш коштовним ніж купити нові; і мусимо пам’ятати, що речі зношуються. Коли так станеться, то краще купити нову. Також, деколи поліпшують нові моди, щоб поліпшити їхню ефективність. Але часто користуватись тими речами, яких ми вже маємо замість триматись кроком з новішими, буде менше розстроювати життя. І ще важливішим, якщо кожен з нас будемо серйозно ставитись до марнотратства, то ті проблеми, яких ми вже обговорювали зменшаться.
Найкраще розв’язання
Немає сумніву, що багато людей не хочуть покинути своє марнотратство. Вони можуть сперечатись, що сама економія деяких націй залежить від марнотратства між людьми. Це правда, що теперішній політичний й комерційний розпорядок не може дозволити велику зміну. Але чи ж майбутнє здоров’я та щастя людства не є важливішим від увічнення ладу, який поширює пожадливість і марнотратство? Певно, що так! Давайте коротко обговоримо альтернативу — Боже володарювання!
Для того, щоб оцінювати мудрість цього, то тільки мусимо подивитись на земні природні циклі. По-перше, подумайте про водяний цикл. Вода падає на землю і людина користується нею в різні способи. У цьому циклі вода не марнується але струмочки очищують її, вона випаровує і цикл знову повторюється.
Це саме є правда про харч. Складові частини, яких рослина і тварини споживають постійно вертаються назад до землі, щоб постачати для майбутніх поколінь.
І також, Бог дуже ефективно користувався енергією, яку земля вміщує від сонця. Випромінювання енергії не тільки робить землю вигідною для людини, але рослини також користають з неї вирощувати дерево й готувати кам’яне пальне для пізнішого вживання людиною. Тільки Творець землі може підтримувати стан, який так добре постачає для людства.
По суті, Бог обіцяв, що незабаром Він „знищить тих, хто нищить землю”. (Об’явлення 11:18) Викоріненням тих, які вперто вибирають бути марнотратними, і привчаючи тих, які приймають Його володарювання, то Він заснує чисте суспільство без забруднення й марнотратства. Те суспільство буде існувати під володарюванням Його Царства.— Матвія 6:9, 10; Даниїла 2:44.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Збуватись покидьків є зростаюча проблема