Упередження — проблемою всіх людей
„ПРИЙДІТЬ завтра”, сказав можливий роботодавець. „Я певна, що ми зможемо дати вам роботу”. Івонна відложила телефонну трубку, певна що матиме роботу. Праця в канцелярії буде гарною зміною від домашньої роботи при якій вона працювала ще від закінчення коледжу.
Прийшовши на нову роботу наступного дня, Івонна вишукала ту жінку з якою вона говорила по телефону й представила себе. Але коли жінка знову вчула Івоннове „дивне” прізвище, цим разом пов’язуючи його з її очевидними азіатськими рисами обличчя, у неї одвисла щелепа. „Вона нервово виявила свою нерішучість”, пригадує Івонна, „і зрештою сказала, що для мене там немає роботи”. Але Івонна знала через яку причину вона тепер буде знову шукати роботи: расове упередження.
Чия проблема?
Зрозуміло, більшість з нас почуваємось ніяково, коли говориться про упередження. Дуже мало тем є такі дискусійні — або хвилюючі. Все-таки, неможливо ігнорувати або відкидати упередження неначе це не була наша проблема. Упередження впливає майже на всі людські споріднення. Давні міфи чоловічого шовінізму присудили багато жінок до малої зарплати й дуже малих нагод на роботу. Релігійне упередження запалюють насильство в Ірландії. Франкомовні канадці стикаються з англійськими співгромадянами. В Індії, хоч систему касти (привілейований клас) вже оголошено незаконною, то індуси, замкнені в якійсь касті, не ходять по тій самій стороні вулиці з „відокремленими”. Різні суспільні рівні в Європі засновані на багатстві й традиційному престижі розділюють вищі класи від звичайних людей. Навіть по таких країнах, як Бразілія, в якій чорні живуть спокійно з білими, декотрі спостерігачі зауважують приховану расову ворожість.
Перебільшення культурної пихи розділює людей навіть тієї самої раси, так як показують досвіди Калу й Дюпе. Хоч Калу й Дюпе місцеві нігерці, то мати Дюпе (з плем’я йоруби) заборонила їй виходити заміж за когось з ібо племени. Батько Калу теж відкинув Дюпе кажучи: „Якщо одружишся з дівчиною йоруба племени, то я зрікаюсь тебе”.
Отже, упередження не тільки справою раси або конфлікту між чорними й білими. Здається, це всесвітня реакція до різних мов, культур і суспільних рівнів. І чи упередження вибухає насильством, або чи його ледве стримано, то таки має болісні наслідки: убогість, непокій, втрата людської поваги до своїх жертв, і муки провинності та неспокійного сумління для більшості його порушників. Де є упередження, то там і страх, непевність і журба. Вхід у декотрі місцевості заборонено через расове напруження. Можливі дружби отруюються непотрібним недовір’ям і непорозумінням.
Отже, упередження — дійсно є „проблемою всіх людей”. Але звідкіля ж походить упередження? Чому найкращі зусилля людини, щоб викоренити його не вдались? Для того, щоб трохи зрозуміти ці запитання, подивімся на дуже поширене упередження: расове.