,Ознаки з неба’ — причиною на смуток?

„До року 2000 у космосі можуть розмістити дуже ефективну зброю, зброя, якою можуть атакувати супутники й міжпланетні станції, а також цілі тут на Землі”.

ТАК то минулого року висловився президент Академії астронавтики (теорія міжпланетних польотів). Це не є тільки якась поголоска про ядерну зброю. Одна з великих світових держав уже успішно випробувала заходи, щоб ними протидіяти супутникам.

У промові 23 березня 1983-го року, президент Сполучених Штатів запропонував міжпланетно-базовану зброю, як засіб оборони. Це значить запускати на орбіту кілька супутників — супутники, які будуть викривати ракети ворога, маючі спроможність нищити їх. Офіційно це запропонування називають Почин стратегічної оборони, але йому дали кличку „Зоряні війни”.

Один науковий журнал описує це запропонування бути „великою надією на майбутність”, план який „применшить страшенну загрозу від ядерної зброї”. Інший журнал, Природа, сказав: „Розвиток системи ,Зоряної війни’ дуже применшує можливість зниження ядерної зброї; якщо ваш ворог обороняє себе щитом, то вам потрібно більше стріл”. Подібно, стаття в журналі Сайєнтифик американ говорить про „раптове зниження глобальної безпеки” здійснене ядерною ерою подає думку, що „коли б нації застосовували міжпланетну зброю”, то це ще більше знищить „рівень безпеки”.

Сумовиті сподівання передсказані

Біблія передбачала ненадійність нашого покоління, коли сказала, що люди „будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться”. (Луки 21:26) Чимало є того від чого люди „мертвіють від страху” для майбутності Землі.

Наприклад, артіль п’ятьох науковців недавно писала про тему „Кліматичні наслідки ядерної війни” і сказала: „Недавнє відкриття нашої артілі, затверджують працівники в Європі, СШ і в СРСР і подають думку, що наслідки великої ядерної війни правдоподібно будуть багато гірші й далекосяжні від того, що ми колись вірили. Результатом такої війни, великі округи землі втілила б довготривала темрява, наднормально низька температура, буйні бурі, густий й отруйний туман і наполегливе випадіння радіоактивних опадів... Позосталі люди вмирали б з голоду навіть по місцевостях далеко від центру конфлікту... Також було б багато інших жахливих наслідків”.— Сайєнтифик американ, серпня 1984 р.

Ці глобальні наслідки ядерної війни звичайно називають ядерна зима. І не дивно, що мешканці південної півкулі дуже лякаються незважаючи на те, що живуть далеко від території великих націй. У редакторській статті, під заголовком „Армагеддон”, медичний журнал Південної Африки сказав: „Через дуже дійсну можливість глобальної термоядерної війни, всі інші загрози людському здоров’ю зникають на ніщо... В якому-небудь, а навіть обмеженому вживанні ядерної зброї, це зовсім зруйнувало б сьогоднішні медичні обслуги... Цьогочасно, мабуть більше усвідомлюють небезпеки ядерної катастрофи від якого-небудь іншого часу”.

Сумовиті сподіванки масового знищення не обмежуються тільки до загрози від ядерної війни. Природні космічні нещастя, в якій-небудь формі, часто стають темою книжок та журналів. Можливість, що якесь величезне тіло вдарить об Землю була темою недавнього турботного фільму, Метеор. Ще більш сучасно, одна африканська газета запитала: „Яке безпечне є людське життя від знищення заблуканим астероїдом [мала планета] або кометою?” Також кажуть, що велика зоря випромінююча багато радіоактивних опадів теж може знищити Землю.

Чи ж нам ставати ненадійними через такі здогади? І що сказати про дійсну загрозу від ядерної війни та її наслідків? Чи є якась основа вірити, що Земля й людське життя на ній позостанеться?

Причини на життєрадісність

Передбачення такого масового знищення часто грунтуються на переконанні, що коли б і був Творець, то в Нього немає спроможності охороняти Його всесвіт. Але чи ж це є здорове міркування? Відносно спроможності Всемогутнього Бога, біблійний псалмописьменник був натхнений написати: „Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліть Його, усі зорі ясні! Хваліте Його, небеса із небес... бо Він наказав,— і створились вони, Він їх поставив на вічні віки, дав наказа,— і не переступлять його”.— Псалом 148:3—6.

Але, ви можливо питаєте, ,Як же Біблія запевняє, що Земля, теж, стоятиме навіки?’ Зауважте: „Землю Ти [Бог] вгрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась”. (Псалом 104:5) Тому то в Біблії маємо божественну обіцянку: „А покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим! Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній”. (Псалом 37:11, 29) Ісус Христос цитував з 37-го Псалма, і таким чином показав, що Він Сам вірив у вічну майбутність для людини на землі.— Матвія 5:5.

Ісус навіть передбачив той рід, який бачитиме сповнення Божих обіцянок. Передбачивши цьогочасні ,великі ознаки з неба’, Він сказав, що голод, пошесті, землетруси, беззаконня та інші нещастя становитимуть ознаку останніх днів цього ладу. (Луки 21:10, 11; Матвія 24:6—12) Хтось може робити висновок, що це справді є причиною на смуток. Але послухайте того, що Ісус далі каже: „Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови,— бо зближається ваше визволення... Як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько”.— Луки 21:28—31.

Але яка ж причина на життєрадісність? Ісус знав, що взагалі Його правдиві послідовники не мусять мертвіти від „страху й чекання того, що йде на ввесь світ”. (Луки 21:26) Краще, з довір’ям вони можуть піднімати їхні голови, тому що визволення від погрози всіх тих нещасть уже близько. Таке визволення ніколи не може здійснитись людиною створеними політичними урядами. Воно здійсниться втручанням „Царства Божого”. Тому то Ісус навчив Своїх послідовників молитися: „Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”.— Матвія 6:9, 10.

Але ви можливо бажаєте знати: ,Коли ж прийде це обіцяне визволення?’ Ісус сказав про той рід, який буде перший побачити ,великі ознаки на небі’: „Поправді кажу вам, не перейде цей рід, аж усе оце станеться”. Це значить, що декотрі з тих людей, які жили в 1914 році, і які бачили ті „ознаки” ще будуть жити, коли Боже Царство візьме в свої руки керівництво всіх земних справ.— Луки 21:32.

Чи ви будете між позосталими?

Ви можете пережити цю еру страхіття, тому що Ісус сказав: „Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!” (Луки 21:36) Так, ви можете „уникнути всього того”. Але як?

По-перше, ви мусите навчитись Божої волі й наміру. Це значить, що ви мусите серйозно читати й вивчатись Біблії. З цього ви одержите чудові благословення, так як Ісус сказав: „Щасливі ті, що усвідомлюють їхню духовну потребу”. Подумайте, чи є якась більша причина на щастя від запевненої надії на вічне життя? Ісус сказав у молитві до Бога: „Це значить життя вічне, набирати знання про Тебе, Єдиного правдивого Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа”.— Матвія 5:3, НС; Івана 17:3, НС.

Але біблійне знання само собою не вистачає людині, щоб пережити цю еру страхіття. Ісус сказав: „Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!” Так, потрібно берегти, або застосовувати в житті принципи Божого Слова. Інакше кажучи, ми мусимо виконувати Божу волю. Біблія обіцяє: „Хто Божу волю виконує, той повік пробуває”.— Луки 11:28; 1 Івана 2:17.

Свідки Єгови, які доручили вам цей журнал були б раді допомогти вам. Вони були б раді показати вам, як ви можете студіювати Біблію в вашому власному домі. Це життєдайне знання може довести вас до вічного життя в Раю на землі. (Псалом 37:29) Авжеж є причина чекати майбутності з життєрадістю.

[Ілюстрації на сторінці 6]

Яка є ваша майбутність — Спалена земля? Чи Рай?

[Ілюстрації на сторінці 8]

Ісус навчав, що ,покірні вспадкують землю’