Чи ми знаємо, що було оригінально сказано в Біблії?
ЦИМИ днями люди дуже часто зітхають від тягару новинкових рапортів, не тільки через їхній зміст, але теж тому що їх дуже багато. Дуже мало людей можуть розуміти й добре обдумати всі ці рапорти. І, не маючі спроможності перевіряти точність таких рапортів, декотрі люди не довіряють тому, що чують і бачать. Але, загалом кажучи, люди читають і номінально вірять ці рапорти. Вони діють з ними й згідно з цим планують своє життя.
Але, щодо Біблії, люди оправдують своє недовір’я. Часто вони питають: „Навіщо ж мені планувати моє життя за вимогами в Біблії? Як мені бути певним, що її ,новинкові рапорти’, так як твердять, походять від Бога, дійсно є від Нього? І, якщо так, то як нам знати, що після всіх цих століть — нам передано їх незміненими?”
Достовірність книги, яка може постійно змінювати характерні риси людини — так як багато людей вірять Біблія повинна робити — слід уважно дослідити. Біблія сама заохочує нас провести таку перевірку. Один письменник Біблії висловив це так: „Улюблені,— не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з’явилося в світ”.— 1 Івана 4:1.
Але людина мусить чесно й щиро зробити таке дослідження. Вона мусить приймати знайдені правдиві дані в Біблії навіть коли вони суперечать їхнім колишнім поглядам і опініям. Але, чи дійсно можливо дослідити й доказати правильність Біблії?
Правильність Біблії підтверджена
Хоч Біблія є дуже давня Книга, то варте уваги є те, що багато старих біблійних рукописів підтверджують її. Дійсно по бібліотеках і приватних колекціях по цілому світі є тисячі цих давньописаних рукописів. Вони доказують, що сьогоднішня Біблія витримала руйнування часом і була правильно переписана та передана аж до нашого часу.
Це можна легко перевірити. Наприклад, давноіснуючий інститут для досліджень тексту Нового Завіту в Німеччині зробив досяжним для наукового досліду близько 95 процентів з коло 5300 рукописних копій Святого Християнського Письма, на мікрофільмі або в ілюстрованому форматі. Таким то чином зацікавленому відвідувачеві, будь він непрофесійний чи науковий, можна показати, під досвідченим керівництвом, як точно було передано біблійний текст аж до нашого 20-го століття. Було не більше як 25 років між писанням оригінального Святого Християнського Грецького Письма а переписуванням найдавніших папірусних рукописів.
Отже, Біблія була найвірніше переписана від якого-небудь іншого стародавнього писання. У своїй книжці Дас бух дер Бюхер (Книга Книг), на сторінці 3, Карл Рінгсгавсен пише так:
„Юлій Цезар написав свій твір, Коментарі про гальську війну, у 52 році до Христа. Найдавніші збережені рукописані копії писались у дев’ятому столітті після Христа. Грецький філософ Платон жив від 427 до 347 рр. до Христа; найдавніша копія його філософських творів датується в 895 році після Христа. Найдавніші рукописи писались майже тисячу років або й більше по писанні оригінальних існуючих стародавніх книг”.
І відносно кількості збережених копій тієї ери, книжка З самого початку Біблії каже: „У порівнянні з біблійними рукописами, класичних є дуже мало. Жодна інша давня книга не є так добре засвідчена, як Біблія”.
Біблія в порівнянні з сучасними писаннями
Як Біблія порівнюється з більш сучасними писаннями? Цікаво зауважити, що ніхто не є певний про дійсний зміст оригінального тексту навіть більш сучасних творів, яких автори вже повмирали. Відносно творів таких німецьких письменників як Гете, Шіллера, Гюльдерліна, і багатьох інших існують так звані критичні, або виправні видання. Це значить, що науково старались відновлювати оригінальний текст. Часто умільці на цьому полі не можуть погодитись котра з цих версій є найбільш схожою на оригінальну.
Навіть політика часто втягається в справу. По смерті Мао Цзедуна, люди довгий час чекали на п’ятий том його творів. Китайські умільці були з думки, що причиною цього забарення була внутрішня політична нестійкість державного керівництва, яке не могло погодитись над тим, які слова слід приймати, як писання Мао. Коли, зрештою було видано п’ятий том, то багато умільців сумнівались його вірогідності.
Чому Біблія є такою інакшою
Яка інакша є Біблія від цих більш сучасних людських творів! Хоч давніша, то нічого не може порівнятись з точністю її тексту. Як це сталось? Як це було можливо передати інформацію в Біблії протягом багато довшого часу, однак так точно, що немає жодного сумніву про вірогідність теперішнього тексту?
По-перше, більшість переписувачів Біблії, або їхніх помічників, дуже шанували її та її Божественного Автора. Масорети (група єврейських дослідників Біблії між шостим а десятим століттями н.е.), кажуть, дуже старанно рахували кожну літеру біблійного тексту, щоб не зробити помилки або не пропустити ані одної літери з Святого Письма. Може бути, що в цей достовірний спосіб переписували Біблію давно до того часу, щоб не зробити помилки. Може бути, що Ісус мав на думці цей звичай переписувачів, коли сказав у Своїй Нагірній Проповіді: „Доки небо й земля не минеться,— ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все”.— Матвія 5:18.
Ця старанність переписувачів дуже докладно переписувати біблійний текст пояснює чому Кумранські рукописи (Мертвого моря рукописи) з першого й другого століттів до н.е., поміщаючі, між іншим, цілу книгу Ісаї, є майже точно такі самі, як наш теперішній текст.
По-друге, більшість учених і переписувачів цікавились тільки переписуванням — переданням святого тексту — а не, щоб набути собі пошани. По суті, часто ці чоловіки пожертвовували особисту пошану, майно, здоров’я, а навіть саме життя, щоб запевнити правильний перепис рукописів або, щоб текст передати вченим, які будуть уживати їхні переписи зберегти біблійний текст.
Наприклад, Константин фон Тішендорф, був готовий рискнути небезпеки життя в пустині й подорож пустинею, в половині 19 століття для того, щоб забезпечити один з найбільш достовірних рукописів Біблії в 4 столітті. Він знайшов той рукопис у кошику для паперів у монастирі св. Катирін на горі Сінай.
По-третє, багато осіб, які дуже цікавились точним переданням біблійного тексту дуже любили Боже Слово. Так як письменник Псалмів, вони дуже любили Боже Слово й раділи нагодою зробити біблійний текст досяжним для інших людей.— Псалом 1:1, 2.
По-четверте, і найважливіше, мусимо пам’ятати, що Божественний Автор Біблії натхнув оригінальне писання Святого Письма. Він допомагав письменникам Біблії записувати те, що буде збуджувати в людині найглибші хвилювання, і яке допомагатиме їй „направляти все.” (2 Тимофія 3:16, 17) Отже, це логічно вірити, що Він буде наглядати, щоб Його Слово було вірно переписане аж до нашого дня.
Чи ви любили б більше навчитись про тих чоловіків, яких Бог уживав записувати цю вірогідну інформацію? У майбутньому номері Пробудись! буде стаття про тих письменників Біблії.
[Ілюстрація/Рамка на сторінці 13]
Частина Біблії гебраїки Штутгартенсії, 3 Мойсеєва 11:42, в якій єврейська літера вав є побільшена, щоб вирізнятись, як середня літера П’ятикнижжя.
Частина Алеппо Кодексу з Псалма 80:14 (в англійській Біблії вірш 13), показує де єврейська літера ‛Аʹйїн є підвішена, щоб показати, що це є середня літера Псалмів.
[Рамка]
Спроможність вирішувати де знаходиться середня літера показує, що Масорети рахували всі літери цілого тексту П’ятикнижжя написаного Мойсеєм і Псалмів. Це показує, що переписувачі дуже уважно й точно передали нам Біблію.