Свідки Єгови збираються в Польщі

● Чотири конвенції в чотирьох містах

● Відвідуючі делегати з 16 країн

● Усіх присутніх було 94 134

● Усіх, які охрестились — 3140

ДЕСЯТКИ тисяч делегатів почали з’їжджатись. Автомобілями, замовленими автобусами, спеціальними поїздами й головними авіалініями, делегати з’їжджались до Варшави, Познані, Катовіце, і Вроцлаві в серпні 1985 року. Це були делегати на „Дотримуючи Вірність” конвенцію Свідків Єгови.

Свідки тих міст у Польщі були готові привітати делегатів. Головно це можна було бачити на міжнародному аеропорті в Варшаві, до якого делегати з’їжджались з Західної Європи, Азії, Північної Америки та інших країн. Вони привітували своїх гостей широкими усміхами й стисканням рук, декотрих тісними обіймами й багатьма поцілунками. Між присутніми були перекладачі, які допомагали їм розмовлятись, але щирість привітів перемогли всі перепони мов. У декотрих випадках у руки жінок втискали букети квітів, а діти шанобливо привітували гостей вклоном і щасливим „Алло!” польською мовою.

Проте, такі радісні привіти тільки завершували тижні тяжкої праці. Одержавши дозвіл проводити конвенції, ласкаво даний польською владою, Свідки Єгови почали старанно приготовлятись.

Заздалегідні приготовлення

Для тисячів відвідуючих делегатів треба було постарати приміщення. Тільки на конвенцію в Варшаві треба було пошукати 11 000 приміщень. Також було потрібно стадіонів у яких збиратись на конвенції. Стадіони знайшлись, у Варшаві й Вроцлаві від 16 до 18 серпня, а в Познані й Катовіцах від 23 до 25 серпня. Але знаходити стадіони було тільки частиною праці. Кілька газет описували як Свідки приготовляли ті стадіони на конвенції. В одному рапорті було сказано:

„Протягом п’ятьох тижнів Свідки Єгови напружено приготовлялись і ремонтували Сілезький стадіон [Хожув, Катовіцький район]. Грузовиками вивезли із стадіону кілька тонн сміття й ще так раз спалили на місці. Високу траву пожали, а засіяну навколо стадіону покосили. Місце табору, закидане сміттям, знову привели до порядку. Сидіння для глядачів на стадіоні, які тягнулися б лінією на 35 кілометрів [22 милі] були ремонтовані й помиті. Пофарбували 78 000 сидінь. . . Сім туалетів були зовсім побиті. Вікна побиті. Двері позривані. Водопровідні крани вирвані, канави цілком заповнені брудом. . . Можна сказати, що Свідки Єгови були дар Божий адміністраторам Сілезького стадіону, а головно тому, що в вересні планували футбольний матч між Польщею а Бельгією”.

Дійсно 10 500 Свідків-добровольців виконали вищезгадану працю. Вони також пофарбували всі поруччя й огорожі, почистили й пофарбували понищені туалети, і устаткували в них 132 туалетів, які механічно очищуються водою. Непотрібно було стояти в черзі, а навіть для жінок! Про цю працю приготовлення на конвенцію в Катовіце, в іншому новинковому рапорті було сказано: „Підраховують, що Свідки виконали 12 мільйонів злотих [80 000 доларів СШ грішми] вартості працї”. Три інших стадіони подібно ремонтували.

Вражені спостерігачі

Спостерігачі Свідків багато висловлювались. Один державний службовець сказав: „Ви все дуже точно організували. Де ж ви навчились так організувати?” Один адміністратор стадіону сказав: „Я вже 25 років працюю на цьому стадіоні, але ще ніколи не бачив такого порядку”. Інший керівник стадіону сказав: „Чому ви так добросовісно працюєте? Ми любили б мати таких робітників як ви!” Керівник іншого стадіону сказав: „Я ніколи не думав, що цей стадіон було можливо привести до такого порядку, але ви виконали цю працю”. Один вражений спостерігач вигукнув: „З вас випромінюється щось незвичайного!”

Коли конвенція на стадіоні в Варшаві закінчилась, то один екскурсовод сказав групі молодих людей, які оглядали стадіон: „Цей стадіон уже давно був занедбаний й брудний. Недавно Свідки Єгови найняли його на свою релігійну конвенцію. Дивіться, що вони тут виконали! Як все змінилось! Вони працюють добровільно. Вони безплатно працюють!”

Та сама програма по цілому світі

В основному програма на конвенції була така сама як у інших країнах, крім того, що була дещо скорочена, бо конвенції в Польщі були тільки два дні з половиною замість три з половиною. Чотири члени Урядового Тіла Свідків Єгови — А. Д. Шродер, М. Г. Геншель, Т. Джарес, і Д. Сідлік — виступали з промовами на кожній з чотирьох конвенцій. Їхні промови були перекладені польською мовою. Делегати з різних країн передавали привіти й короткі звістки, які були перекладені польською мовою з англійської, французької, німецької, і шведської. Присутні дуже раділи з цього.

Делегат з Данії похвалив здатність польських промовців і спеціально згадав драму про Йова: „Хоч ми не розуміли мови, то драма про Йова справила велике враження на нас. Її дуже добре виконано. Тому що ми були добре обізнані з діями, то розуміли зміст переданий, без тягару подробиць дискусії трьох ,друзів’; ми могли зовсім зосереджувати нашу увагу на обстановку й почуття. Ми бачили й чули, що Йов дійсно був хворий, що він страждав від великих своїх болів, і ми могли чути, як неприємно тих трьох так званих друзів поводились з ним. Багато на стадіоні явно плакали”.

На кожній конвенції, прочитували привіти від Свідків Єгови різних країн і до цих відносились гучними оплесками.

Цікаві місця

Багато делегатів з інших країн використали цю нагоду відвідувати цікаві місця в Польщі. Декотрі відвідували місце народження Фредріка Шопена й Марії Кюрі в Варшаві. Інші відвідали туристське місто Закопане, з його домами типу шале й яскравими крамничими центрами, і їхали ліфтом на вершини мальовничих гір. Подорожуючи автомобілями до цих та інших прекрасних місцевостей, делегати бачили гарні місця сільського польського населення під час жнив, поля в яких родини працювали разом — молоді з старими, чоловіки з жінками — всі разом.

Спеціально цікавим був колишній нацистський концтабір в Освенцімі (Аушвіць). Джозеф, колишній в’язень Аушвіцу супроводжував одну групу Свідків у табір. Звичайно, оглядати табір викликало великі почуття занепокоєння, а також пригнічення. Там можна було бачити шибениці, мур над яким розстрілювали багато в’язнів, печі в яких спалювали трупи, багато фотографій — ввесь той час ви питаєте себе чи все це дійсно може бути правдою. Це не значить, що ви сумніваєтесь, але жах цього табору робить усе це неймовірним! Там на виду були трикутники різного кольору, якими ототожнювали різні категорії в’язнів — тільки одна категорія для релігійних причин, Дослідники Біблії (Свідки Єгови) носили бузковий трикутник.

Джозеф, наш екскурсовод розказував нам своє переживання й від цього ми почувались духовно піднесені. Він брав участь у політиці, але його батьки були Свідками Єгови. Батько Джозефа помер, і Свідки поховали його. На похорон посходилось дуже багато людей й любов, яку він відчув між Свідками справила на нього велике враження. Він покинув свої політичні діяльності, але не став Свідком. Незабаром пізніше, Джозефа, його матір і сестру взяли до Аушвіца.

Його матір спалили. Сестру зрештою випустили на волю із зруйнованим здоров’ям. Джозефа відіслали до табору в Німеччині. Там він зустрівся із Свідком Єгови, який говорив йому про Біблію, й він став Свідком Єгови. По суті, він був одним з учасників огидного маршу смерті. (Цей марш образно описується в статті „Невинність виживає концтабір”, у Вартовій Башті [анг.] 1 вересня 1945 року.)

Як Джозеф водив нас оглядати Аушвіць, то показав нам кімнату в якій він був ув’язнений, кімнату в якій його матір була ув’язнена, і піч у якій її спалили. Але його відношення до цього було гарним прикладом для всіх присутніх. Він не почував жовчності. Це було місце в якому невинність до Бога перемогла, в якому померло багато Свідків вірні до Єгови. Оглядати концтабір з Джозефом було таке саме як би ходити на службу з ревним Свідком у якій території люди не хочуть слухати звістки. Один Свідок нашої групи купив поштові листівки від продавця. Джозеф запитав: „Чи ви дали їй свідчення?” „Ні”. Він негайно вернувся, щоб проповідувати їй. Певно, оглядати Аушвіць-концтабір у якому чинили такі страшенні жорстокості може дуже пригнічувати, але мати Джозефа за екскурсовода зробило це оглядання дуже підбадьорюючим досвідом.

Виражене оцінювання

Свідки Єгови оцінювали нагоду збиратись на ці конвенції в Польщі. Польські начальники й завідувачі стадіонів поводились з ними в дусі співробітництва й сердечно. Це збільшило успіх і приємність оказії. Також, у кожному місті в якому конвенція відбувалась, головні газети поміщали інформацію про конвенцію, також передавали багато інформації по радіо й телевізії.

Те що справило незвичайне враження на делегатів була гостинність Свідків у Польщі. Їхня радість і запопадливість поширювались по всіх конвенціях. Вони ділились обідами з відвідуючими делегатами. Вони запрошували делегатів до своїх домів. Вони готували їм обіди з спеціальних польських страв. Делегати з інших країн довго пам’ятатимуть їхні сердечні усміхи, обійми й поцілунки.

Люблячі почуття Свідків у Польщі мабуть найкраще зображуються наступним виразом представленим по закінченні останньої промови на конвенції в Катовіцах і Варшаві. Вираження цього почуття було перекладено англійською й німецькою мовами й делегати визнали його гучними оплесками.

Дорогі брати й сестри з принаймні 16 країн світу!

Ви дуже трудились і пожертвували, щоб поділитись з нами нашою радістю. Тільки правдиві друзі будуть так трудитись.

Більшість вас не розуміли промовлених слів на конвенції, але незважаючи на це ми певні, що ви були пройняті духом цієї конвенції.

Ми є з’єднані нашим поклонінням Великому Богові, Єгові, і нашою любов’ю до Нього та одні до одних.

Ми всі проповідуємо ту саму звістку — добру новину Царства. Просимо вас, скажіть нашим друзям, що ми справді любимо ціле товариство братів і що ми постановили держатись нашої невинності до Бога Єгови аж до самого кінця.

Так як промовець уже згадав у його закінчуючій промові, ми дуже раді, що ви передасте нашу любов братам ваших рідних країн.

Ми дуже радіємо й є вдячні бути з’єднані з вами, як ті хто дотримує свою невинність у всесвітньому братерстві.

Ми дуже вдячні вам усім.

У неділю 29 вересня, польська радіомовна корпорація передала 30 хвилин програми про конвенції, включаючи захоплене співання пісні Царства „Дивіться на військо Єгови”. Справді, ця серія конвенцій в Польщі рішуче відповіла на запитання в 1 Мойсеєвій 18:14: „Чи для Господа [Єгови, НС] є річ занадто трудна?”

[Рамка на сторінці 13]

Конвенція в Варшаві, 16—18 сепрня

Найбільше число присутніх, 27 271.

Число, які охрестились, 879.

Конвенція в Вроцлаві, 16—18 сепрня

Найбільше число присутніх, 16 003.

Число, які охрестились, 545.

Конвенція в Познані, 23—25 серпня

Найбільше число присутніх, 19 305.

Число, які охрестились, 715.

Конвенція в Катовіцах, 23—25 серпня

Найбільше число присутніх, 31 555.

Число, які охрестились, 1001.

Підсумок чотирьох конвенцій

Найбільше число присутніх, 94 134.

Число, які охрестились, 3140.

[Рамка на сторінці 14]

МИ НІКОЛИ НЕ ЗАБУДЕМО

Ми ніколи не забудемо ваших відвідин Польщі,

Брати й сестри з багатьох країн.

Трапеза Єгови дуже багата й рясна,

Ми стоїмо як один щасливий народ.

Цього ми ніколи не забудемо.

Правда, ви не розуміли нашої мови,

Але любов знайшла спосіб сказати,

„Ми любимо вас”.

Цього ми ніколи не забудемо.

Колись, коли настане Новий Лад,

Ми пригадаємо собі цей час із слізьми,

Пам’ятаючи, як сердечно ми привітались,

Цього, дорогі брати, ми ніколи не забудемо.

— Склав польський Свідок.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Зачищаючи коло стадіону в Познані.

[Ілюстрації на сторінках 10, 11]

Вид стадіону згори — місце конвенції в Варшаві 1985 року.

Хрещення на конвенції в Варшаві.

[Ілюстрації на сторінці 12]

Делегати з Японії та інших країн на конвенціях.

Алберт Шродер промовляє до 18 200 присутніх на КС Варта стадіоні в Познані, Польщі.