Посланці миру в Східній Європі
ГЛУХІ чули! В’язні здобували свободу! Поліція залишилася майже без роботи! Про що ми говоримо? Ми говоримо про те, що відбувалося на недавніх міжнародних конгресах Свідків Єгови у Східній Європі протягом липня й серпня минулого року.
Програма конгресів називалася «Посланці Божого миру», і багато людей пересвідчились, що попри клопоти, заподіяні кліром у Румуніїa, Свідки Єгови таки мають мир, який походить від знання Бога та Ісуса Христа (Ісаї 26:2, 3, Хоменко; Филип’ян 4:7).
Конгреси проходили у Празі (Чехія), Будапешті (Угорщина), Варшаві й Лодзі (Польща), Таллінні (Естонія) і Брашові та Клужі-Напоці (Румунія).
Делегації прибули з багатьох країн, вони надали конгресам справжнього міжнародного духу. У Празі були великі групи делегатів з Німеччини, Польщі, Сполучених Штатів Америки та Японії. Чеський філіал Товариства Вартової башти повідомив: «Ми надзвичайно збадьорилися такою кількістю вірних поклонників Бога Єгови з інших країн. Приміром, більшість японських делегатів були піонерами, а охайний одяг та акуратність видимо прикрасили їхній сектор стадіону. Ми також відчули сердечність польських делегатів, вдячність словацьких братів, щедрість німців і широкі душі американців. Усі вони залишили хороший приклад».
Як ці конгреси вплинули на новачків? Один 85-річний учений, письменник і мовознавець, прибув на конгрес, незважаючи на діабет та хворі ноги. Він навчався Біблії приблизно шість місяців за допомогою підручника «Знання». Під час програми він зосереджувався не на мовознавчих і граматичних аспектах промов, а на іншому. «Надзвичайно! — вигукнув він.— Ваша любов і люб’язність промовляють гучніше слів» (Івана 13:34, 35; 1 Коринтян 13:1—8).
Чужоземні гості Праги чудово проводили час: вони відвідували історичні визначні місця й неформально свідчили при кожній нагоді. У замку на півдні Праги одна жінка-Свідок з Америки, дружина правника, стояла на верху замкової башти і вручала буклети чеською мовою усім, хто піднімався вверх по сходах. Інші роздали буклети, коли зустріли групу школярок, що відвідували старий єврейський цвинтар. І, звісна річ, отримали літературу всі професійні екскурсоводи та водії автобусів (1 Петра 3:15).
Одна екскурсовод висловила своє враження про Свідків та їхню поведінку, написавши так: «У своєму житті я ще не зустрічала стільки дружніх і сердечних людей. Хоч я й католичка, однак зачарувалася вашим духовним настроєм. Усі ви вселили у мене маленьку надію, що ще не все втрачено. Я хочу подякувати вам за вашу доброзичливість. Нехай Бог благословить вас!»
Хоча й у п’ятницю в Празі лив дощ, родини не залишали відкритий стадіон, а споживали духовний харч, що його подавали місцеві й чужоземні промовці. Там було багато дрібних дітей, і щоб уникнути в проходах між рядами небажаних пригод, за стадіоном було відведено спеціальне місце для дитячих візків.
На конгресі у Празі було понад 22 000 присутніх і 432 новоприсвячених Свідки охрещено, в тому числі два на інвалідних візках та ще п’ять калік.
Глухі «чують» у Будапешті
Обабіч річки Дунаю розкинулось чудове місто Будапешт, там у липні відбувався міжнародний конгрес. Найбільша кількість присутніх була 23 893 чоловіки, в тому числі 3341 делегат з 11 країн, не враховуючи Угорщини.
Під тентом поблизу сцени ціла програма перекладалась для глухих людей, їх було близько 100. Коли вітали усіх делегатів, мови яких не були угорською, з особливими словами вітання звернулися до глухих: «Не забудьмо згадати одну мову, на котру тлумачитиметься ціла програма,— мову жестів. Ми дуже раді, що з нами також глухонімі».
Ділячись правдою з іншими
На цих конгресах було випущено нову біблійну літературу, в тому числі книжку «Секрет сімейного щастя». Після одержання цієї публікації французькі делегати сіли в автобус, щоб повернутися до готелю. По дорозі вони побачили наречених з гостями. Брати попросили водія зупинити автобус. Один Свідок вийшов і дав нареченим примірник нової книжки угорською мовою. Вони з вдячністю взяли його й одразу почали переглядати. Це, либонь, був один із перших примірників, які вручили людям!
Католик, комуніст і врешті Свідок
На цьому конгресі охрестилося 510 чоловік — більше 2 відсотків присутніх. Троє із цих нових Свідків усе ще у в’язниці, вони відсиджують терміни за злочини, здійснені до того, як вони навчилися біблійної правди. Місцеві брати регулярно відвідують їх і провадять біблійні вивчення з іншими. В одній в’язниці у Будапешті з в’язнями провадиться близько 50 біблійних вивчень.
Чоловік, що виховувався у католицькій школі бенедиктинців, втратив віру в католицьку церкву й у 20-річному віці став членом комуністичної партії. Згодом він пішов до армії і вислужився на лейтенанта. Будучи членом народної міліції, в університеті він викладав марксизм-ленінізм. Його заінтригувало комуністичне гасло «свобода, братство, рівність». А втім, надуживання тими, хто при владі, гаслом «уряд для народу» змусило його переглянути комунізм. У нього з’явилось відчуття, що чогось бракує. Зрештою він пішов у відставку. Коли Свідки постукали в його двері, він був готовий їх слухати. Він каже: «Коли я вперше відвідав Зал Царства, то переконався, що нарешті знайшов правдиве братство. Мене оточувала любов правдивих послідовників Христа. Моя метаморфоза з комуніста на Свідка тривала чотири роки. Але я вибрав правду». Він був охрещеним на тому конгресі.
Для поліції конгрес — це цілком інший вид праці. Один поліцай, що чергував при вході на стадіон, сказав, що його служба під час конгресів Свідків дуже важка. Чому? Тому що все відбувається настільки гладко, що поліціянтам важко не заснути під час служби!
Позитивні відгуки у польській пресі
У Польщі пройшло два конгреси; у Варшаві, столиці країни, було понад 20 000 присутніх, а в Лодзі, другому за величиною польському місті,— майже 12 000.
Провідна варшавська газета «Життя Варшави» (польс.), містила наступне: «Є добра новина, яку слід проголошувати! Це новина миру, справжнього миру. Наша любов до Єгови й ближнього спонукує нас безупинно проповідувати доти, доки Бог не скаже, що працю довершено»,— промовив Кері Барбер, член Керівного органу Свідків Єгови».
Дописувач газети «Штандар млодих» сказав: «На стадіоні «Леґіа» у Варшаві зібралося на два дні близько 12 000 Свідків Єгови. Там панував взірцевий порядок, і хоча я пильно вдивлявся, таки не зміг побачити поліцейських машин чи чергових загонів поліції.
Вважається, що Польща — майже повністю католицька країна. Але коли наша католицька молодь збирається на цьому самому стадіоні, там завжди є багато поліції, готової до дій.
Вочевидь непокоїть те, що ренегати католицизму, сектанти, чи хоч як там їх [Свідків Єгови] називають, спроможні збиратися величезними натовпами й не ставити під загрозу публічний порядок і безпеку, тимчасом як наша католицька молодь, гуртуючись, стає небезпечною, і через її підліткову буйність необхідно поліцейського втручання. Нам є над чим задуматися».
Тут теж відбулося хрещення нових віруючих: у Варшаві — 462 охрещених, а в Лодзі — 278. Серед них була й 19-річна Сильвія, що колись мала упередження проти Свідків. Одного дощового дня до неї на вулиці підійшла жінка-Свідок. «Я зуміла відправити її, а сама повернулася й забралась геть. Однак я взяла під парасольку дівчинку, що змокла під дощем. Вона теж виявилася Свідком! Ця дівчинка запропонувала мені принести книжку «Запитання молодих людей — корисні відповіді». Через ввічливість я дала їй свою адресу і... сьогодні я була охрещена!»
У малій Естонії — велике свідчення
Естонія, Латвія й Литва складають країни Балтії. Населення Естонії налічує лише близько 1,5 мільйона, а у столиці мешкає близько 450 000 чоловік. Там у серпні 1996 року було проведено два конгреси.
Ці великі зібрання особливо відзначились, так що одна газета написала: «Таллінн буквально наповнений поклонінням Свідків Єгови. На їхньому конгресі, проведеному у комплексі «Ліннагалл», було найбільше присутніх, порівнюючи з конгресами усіх інших релігій, що проводилися в Естонії». Усі готелі були заброньовані Свідками.
Брат Кері Барбер пізніше виголосив повідомлення, у котрому сказав: «Не дивно, що фінським братам та іншим, призначеним до Естонії, сподобалось тут. Ця маленька, однак чарівна країна неволилась і топталась більшими націями і тому знесла багато страждань. Нині естонці... з великим нетерпінням чекають на постійний мир від Єгови». В Естонії діє понад 3100 Свідків, половина з них російськомовні.
Конгреси обслуговували естонців, російськомовних естонців та латвійців, литовців і чужоземних делегатів з 15 країн, у тому числі 155 делегатів з Великобританії та 300 з Фінляндії.
Глухі теж «чують» в Естонії
Три роки тому глухий старійшина з Фінляндії прибув до Таллінна (Естонія) подивитися, чим міг би допомогти глухонімим у тій країні. Він не знав жодної глухої особи, тому подався до клубу глухонімих у Таллінні з пачками журналів «Вартова башта» та іншої літератури. Естонські глухонімі ласкаво запросили його, і їх зацікавило, що́ він приніс їм. Він роздав усю літературу під час цих перших відвідин і записав імена та адреси зацікавлених — їх налічувалось 70 чоловік.
Майже всі бажали біблійного вивчення, і брат зрозумів, що не зможе провадити стільки вивчень. Отже він вибрав найзацікавленіших осіб. Невдовзі після перших відвідин Естонії він провадив 30 біблійних вивчень, а на черзі стояло ще 40 чоловік! Нині у Таллінні є чотири сурдоперекладачі.
«Новий епізод з Нового Завіту»
Одна жінка-Свідок працювала на паромній станції, зустрічаючи делегатів конгресу. Вона підійшла до естонського екскурсовода й запитала її думку про цей великий конгрес. Екскурсовод відповіла, що обслуговувала декілька груп Свідків з різних європейських країн і помітила, що Свідки завжди доброзвичайні й ґречні люди. Її запросили відвідати офіс Товариства Вартової башти на вулиці Пуганґу, і її вразив чудовий порядок та люб’язні й щасливі молоді люди. Вона не могла збагнути, чому Свідків люто переслідують та фальшиво звинувачують, тимчасом як факти показують, що ці звинувачення безпідставні. Вона сказала: «У моєму розумі ваша праця, ваше служіння,— як новий епізод з Нового Завіту».
Авжеж, будучи посланцями Божого миру, Свідки Єгови сподіваються здобути по цілому світі добру репутацію за свою ввічливу поведінку та люб’язність до чужинців (1 Петра 3:16). Ці конгреси у Східній Європі показують, що попри лихослів’я та наклепи з боку релігійних ворогів та відступників Свідки Єгови мають Боже благословення, проголошуючи послання миру, якого так потребує наш пошматований війною й наповнений ненавистю світ (Ісаї 2:2—4; Марка 13:10).
[Примітка]
a За детальнішою інформацією про конгреси в Румунії дивіться статтю «Конгреси в Румунії проведені, незважаючи на опір» у номері «Пробудись!» за 22 лютого 1997 року. За інформацією про програму тих конгресів дивіться статтю «Збираються посланці Божого миру» в журналі «Вартова башта» за 15 січня 1997 року.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Незважаючи на дощ, родини уважно слухали програму.
[Ілюстрація на сторінці 24]
Щасливі польські Свідки з новими виданнями.
[Ілюстрація на сторінці 25]
Радісні естонські Свідки у традиційному народному вбранні.