Чому нещастя трапляється добрим людям?
Біля підніжжя Сан-сальвадорської вулканічної гори в Сальвадорі стоїть містечко Сан-Рамон. Уранці 19 вересня 1982 р., містечко вдарили три величезні хвилі мулу. Спричинені заливним дощем — перша з яких була близько два поверхи висоти змиваючи й несучи з собою великі валуни й стовбури дерев. Вирізуючи ущелину 50 метрів (160 футів) глибини, а 75 метрів (250 футів) ширини, хвиля мулу зсувалась по схилі вулканічної гори, збільшуючись швидкістю й розміром. Осуваючись додолу гори, мул розбивав хатини з невипаленої цегли.
Дім Ани повалився під безжалісною хвилею мулу. Дочки Ани хапались її й плакали, „моліться мамо за нас!” Мул поглинув їх ...
Випадково, дахова цеглина притулилась саме перед обличчям Ани, даючи їй змогу дихати. „Я кричала й кричала, щоб хтось допоміг мені”, вона каже. Десь годин з чотири пізніше, сусіди вчули її зойки й врятували Ану. Ану знайшли в мулі аж до пах, з тулубами її дочок притиснених до неї задушливим мулом.
ЛЮДИ містечка Сан-Рамон покірні й дружні. Між убитими було кілька присвячених християн, молодожони, Мігел і Сесілія, та родина п’ятьох членів, яких трупи знайшли замкнених у обіймах.
Нещастя не розрізняє між добрими а злими людьми, факт якого багато людей не можуть погодити з вірою в люблячого Бога. ,Який же це Бог’, вони питають, Який ,дозволяє таке непотрібне марнування життя? Фактично, Як же Всемогутній Бог може дивитись на стареньких бездомних людей, працьовитих родин, які загубляють усі свої заощадження, на молодих чоловіків і жінок, яких смертельна хвороба нищить у розквіті життя — і нічого не помогти про це?’
Гарольд С. Кушнір, єврейський рабин, ставив такі питання, коли довідався, що його син помре на рідкісну хворобу. Ця важка несправедливість турбувала Кушніра. „Я добра людина”, він каже. „Я старався чинити правильне в Божих очах... Я був певний, що ходив Божою дорогою й виконував Його волю. Як же це трапилось моїй родині?” Шукаючи відповідей на ці запитання, він видав свою популярну книжку Гвєн бед тіньгс гепен ту гуд піпл (Коли нещастя трапляється добрим людям).
Кушнір є тільки один з багатьох теологів, які старались відповісти на запитання, Чому Бог дозволяє нещастю продовжуватись? Фактично, людина притягла Бога до відповідальності за нещастя. До якого висновку дійшли Кушнір і інші теологи? Чи таке міркування справедливе?