Хмари — їхнє оповідання
„Мандрував я як та хмара
що носиться верх діл і гір”.
— Вільям Вордсворт, 1804 р.
ПОЕТИ, стародавні як також сучасної ери, спрямовують очі на небо й хмари для натхнення. Навіть жителі міста дивляться на небо, щоб передбачати погоду. Розумна людина мешкаюча поза містом пам’ятає як кажуть, що „Вечірне червоне небо потішає пастуха, червоне небо вранці це пастухові пересторога”. Чи це тільки прислів’я? Ні, це грунтується на хмарах, які відображують світло від сонця й провіщають добру або погану погоду.
Хмари формуються в різні форми та вигляди. Усі розказують своє оповідання. Декотрі хмари скупчуються все вище й вище й називаються висококупчасті. Якщо вони дощові висококупчасті хмари, то правдоподібно будуть темні або сірі і тоді називаються купчасто-дощові.
Що ж сказати про ті пір’ясті хмари на великій висоті? Замість складатись головно з краплинок води, так як більшість хмар, то ці хмари, через їхню висоту, складаються з кристалів льоду і називаються кристалічні. Низькі хмари, які покривають ціле небо і з яких падає дощ або сніг називаються потужні крупчасті, тому що висять немов та ковдра або верства через ціле небо.
Ці основні групи хмар різняться на різні види, але незважаючи які хмари ми бачимо в нашій частині світу, то які ж вдячні ми є за таку різноманітність у атмосфері. Порівняйте добру фотографію на якій бачимо хмари, з фотографією на якій хмар немає. Легко бачити котре фото краще.
Але як формуються хмари? Цю тему будемо обговорювати іншим разом. Проте, коли будете дивитись на хмари, то пригадайте собі слова Елігу: „Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь,— вони вищі за тебе”. (Йова 35:5) Тоді пам’ятайте їхнього Творця, Бога Єгову.
[Ілюстрації на сторінці 17]
На право: пір’ясті хмари.
Унизу: першамутрові хмари на фоні сходу сонця.
Вище: висококупчасті хмари.
На ліво: грозові купчасто-дощові хмари.