Гроза. Сувора повелителька хмар

Від нашого кореспондента в Австралії

ЩЕ З дитинства багато хто із зачудуванням дивиться на хмари. Один 80-літній чоловік і досі пам’ятає, як, будучи маленькою дитиною, не раз лежав на траві й спостерігав за «небесним парадом» хмар. Він пригадує, що часто задумувався, з чого зроблені хмарки. З вати? А чому всі вони різні? Одна виглядала як парусник, друга — як кінь, що піднявся дибки. А ще інша — як величезний за́мок. Маленький фантазер був у захопленні від хмар: вони пливли, без упину змінюючи форми та розміри. За словами цього чоловіка, він і тепер із задоволенням дивиться, як хмаринки ніби «граються у чехарду» на небі. Може, і вам приємна ця нехитра забава.

Однак найбільше нас вражають і навіюють страх хмари, що вміють «говорити». Їх називають купчастими, або грозовими. Ці темні й зловісні хмари, котрі несуть грозу, можуть підніматися на висоту 16, а то й більше кілометрів. Зростаючи, вони спалахують блискавками та переривчасто гуркочуть — провіщають грозу. Вночі трапляється гра світла у звуковому супроводженні. З цим захопливим видовищем не порівняються жодні феєрверки, влаштовані людьми. Здіймається вітер, падає дощ та град, хмара проноситься далі, а спрагнену землю відсвіжує бадьорий аромат чистого дощу.

Як виникає гроза

Грозові хмари утворюються, коли густе холодне повітря піднімається над вологим і більш розрідженим. Спека, атмосферний фронт, підвищення рельєфу — усі ці фактори сприяють тому, що тепле вологе повітря починає підніматися крізь холодніше. Виникають повітряні потоки, а теплова енергія, що міститься в них, та водяна пара утворюють вітер і електричну енергію.

Здебільшого атмосферні умови, необхідні для виникнення грози, трапляються в нижніх широтах. Це пояснює той факт, що грози найчастіше відбуваються у Південній Америці і Африці, а Центральну Африку й Індонезію довгий час вважають територіями найінтенсивнішої грозової діяльності у світі. У Кампалі (Уганда) зареєстровано рекордну кількість грозових днів — 242 за рік. А втім, грози бувають і в багатьох інших частинах землі.

Небесний феєрверк

Усі добре знають дві ознаки грози — грім і блискавку. А що ж спричиняє такі захопливі й грізні явища? Блискавка — це просто розряд, який виникає тоді, коли різниця електричних зарядів двох поверхонь настільки велика, що долає ізоляцію, створювану повітрям. Спалах може трапитися всередині хмари, між хмарами або між хмарами та землею. Блискавка моментально розігріває повітря до дивовижно високих температур — 30 000 градусів Цельсія в момент розрядження іскри.

Блискавки бувають ракетоподібними, лінійними та плоскими. Розряд ракетоподібної блискавки проходить по єдиному каналу, який чітко вирізняється на тлі неба. Якщо канал роздвоюється або розгалужується, то це — лінійна блискавка. Коли спалах відбувається на поверхні хмар або мерехтливо світиться, то блискавку називають плоскою. Авторитетні дослідники пишуть, що більшість блискавок, які ми бачимо, проходять між хмарою і землею.

Блискавки шкодять живому: завдають поранення людям і тваринам і спричиняють навіть смерть. Найбільшу небезпеку блискавки становлять на пляжах, відкритих майданчиках та в сільській місцевості просто неба — там, де люди не захищені від електричного заряду. (Дивіться рамку на сторінці 15).

Однак з тих, кого вдарила блискавка, помирає лише приблизно 30 відсотків, і кількість серйозних поранень можна зменшити, якщо вчасно надати першу допомогу. Проте усупереч загальнопоширеному повір’ю блискавка може неодноразово вдаряти у те ж саме місце!

Удари блискавки спричиняють багато пожеж, які іноді охоплюють величезні території. Приблизно 10 відсотків пожеж у Сполучених Штатах Америки виникли від блискавки. У результаті в огні загинуло понад 35 відсотків лісу та необроблених земель цієї країни.

Проте удари блискавки приносять і користь. Наприклад, для лісу їхній вплив благотворний з декількох поглядів. Якщо пожежі від блискавок несильні, то вони проріджують молодняк. Цим зменшується ризик великої, небезпечнішої пожежі, коли вогонь сягає верхівок дерев. Крім того, завдяки блискавці змінює свій стан газоподібний азот, котрого рослини не засвоюють у вигляді газу. Блискавка перетворює цей газ на складники азоту, необхідні для утворення тканини рослин та розвитку насіння, з якого тварини отримують протеїн. Підраховано, що блискавки виробляють від 30 до 50 відсотків оксиду азоту, який потрапляє на землю з опадами, і таким чином у світі щороку створюється 30 мільйонів тонн нелеткого азоту.

Найбільша користь від грози

Гроза несе з собою величезну кількість води. Дощ дуже рясний і короткочасний тому, що потужні висхідні потоки у випадку сильної грози якийсь час утримують велику кількість вологи, а потім нараз обрушують запаси води на землю. Підраховано, що за такого дощу кількість опадів досягає 20 сантиметрів за годину. Звісна річ, є і негативні наслідки таких сильних опадів.

Коли гроза просувається повільно, більшість опадів припадає на відносно невелику територію, і це може призвести до повені. Під час такої грози надлишок води на поверхні спричиняє переповнення великих і малих річок. За підрахунками, у Сполучених Штатах Америки приблизно третину збитків від повені спричинила гроза.

Однак грози з дощем дуже корисні. Велика кількість води всотується в ґрунт та поповнює природні й штучні водосховища. Як показують дослідження, у місцевостях, де грозові дощі є життєво важливими, грози приносять від 50 до 70 відсотків усіх опадів.

А град?

Грози завдають великої шкоди, коли їх супроводжує сильний град. Град утворюється з дощових краплинок: вони замерзають, а потім ростуть в об’ємі, потрапляючи то у висхідні, то у низхідні потоки повітря. Відомі випадки, коли градини були дивовижних розмірів і ваги. За повідомленнями, 1925 року в Німеччині упала градина розмірами 26 на 14 на 12 сантиметрів. Вона важила понад 2 кілограми. Одну з найбільших градин, які траплялися у Сполучених Штатах Америки, знайшли 1970 року у штаті Канзас. Її окружність становила 44 сантиметри, а важила вона 776 грамів. Градина таких розмірів, падаючи з висоти хмар, може вбити людину.

На щастя, градини зазвичай значно менші і найчастіше спричиняють незручності, а не смерть. Крім того, завдяки певним властивостям грозових хмар, які несуть град, від градобою страждають відносно невеликі території. Однак втрати світового врожаю, спричинені градом, вимірюються сотнями мільйонів доларів щорічно.

Смерчі й грози

Напевно, найнебезпечнішим наслідком гроз є смерч. Узагалі всі смерчі пов’язані з грозами, але не всі грози супроводжуються смерчами. Смерч являє собою вузький стовп повітря, середній діаметр якого приблизно декілька сотень метрів, він надзвичайно сильно обертається і простягається від грозової хмари до землі. Швидкість вітру всередині найпотужніших смерчів часом досягає понад 400 чи 500 кілометрів за годину. Об’єднані сили потужного вихору та висхідного потоку повітря у центрі стовпа руйнують будинки та жбурляють смертоносні уламки. Смерчі бувають у багатьох країнах світу.

Менш видовищними, але усе ж потенційно небезпечними є вітри, які дмуть по прямій і взаємодіють з низхідними потоками та мікропроривами мас повітря. Низхідні потоки можуть утворити руйнівні вітри близько від землі або на її поверхні, швидкість яких сягає 150 кілометрів за годину. Мікропрориви інтенсивніші і мають швидкість приблизно 200 кілометрів за годину.

Безсумнівно, до грози не можна ставитись легковажно, треба усвідомлювати її небезпеку. Гроза — це лише одне з чудес творення, про яке ми ще маємо багато дізнатись.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 15]

Захисні заходи від блискавки

Австралійська організація невідкладної допомоги пропонує такі захисні заходи під час грози.

Як захиститися просто неба

◼ Заховайтеся в автомобіль з міцним дахом або у будинок; тримайтесь як можна далі від малих будівель, тентів, зроблених з тканини, та від поодиноких чи невеликих груп дерев.

◼ Якщо немає де сховатися, сядьте на землю (окремо від інших), ліпше у якомусь заглибленні, ноги стисніть та познімайте металеві предмети з голови й тіла. Не лягайте, але слідкуйте за тим, щоб не бути вищим від довколишніх предметів.

◼ Якщо волосся піднімається вгору або чути гудіння від предметів, що поблизу, як-от каменів чи парканів, негайно знайдіть інший сховок.

◼ Не запускайте повітряних зміїв та кордових авіамоделей.

◼ На відкритому місці не беріться за довгі чи металеві предмети, як-от вудки, парасольки та киї для гольфу.

◼ Не торкайтеся і не підходьте до металевих споруд, дротяних парканів чи ліній зв’язку, вкритих металом.

◼ Не можна їхати верхи, а також на велосипеді чи у відкритому автомобілі.

◼ Якщо ви в автомобілі, сповільніть рух або поставте машину подалі від таких високих об’єктів, як дерева та лінії електропередач. Не виходьте з автомобілів та причепів, які мають міцний дах, але не торкайтеся металевих деталей і не спирайтеся на них.

◼ Якщо ви пливете або займаєтесь серфінгом, негайно вийдіть з води і сховайтесь.

◼ Якщо ви у човні, якнайскоріше вийдіть на берег. Коли це небезпечно, спробуйте заховатись під високу споруду, наприклад, міст або пристань. У воді обов’язково заземліть щоглу та штаги.

Як захиститися у приміщенні

◼ Не торкайтеся вікон, електроприладів, труб та інших металевих пристроїв.

◼ Не користуйтесь у цей час телефоном. Якщо виникла нагальна потреба у телефонній розмові, вона повинна бути якнайкоротшою.

◼ Перш ніж гроза дійде до вашого місцеперебування, вимкніть радіо й телевізори та від’єднайте від них антену, встановлену назовні. Вимкніть комп’ютерні модеми. Відтак тримайтесь подалі від електроприладів.

[Відомості про джерело]

З книжки «Сильні грози. Факти, перестороги та захист» (англ.).