Ури острівні жителі озера Тітікака
Озеро Тітікака, рідний дім уру індіанців, лежить влаштоване на кордоні між Перу на заході й Боливією на сході. Під час нашого візиту в Перу, ми прагнули відвідати це виняткове індіанське плем’я, яке живе на плаваючих островах високо в центрі Анди гір.
Приїхавши до озера Тітікака рано вранці, ми стали дуже вражені величиною синього неба, віддзеркалюючись у сріблистій тиші озера. Ми знали, що бувши влаштоване на висоті 12 500 футів (3812 м), це мусить бути найвище озеро у світі придатне для судноплавства. Але ми не сподівались, що воно таке велике — близько 120 миль (193 км) довжини а в найширшому пункті 50 миль (80 км) ширини.
Ми відвідали одно село уру індіанців на плаваючому острові з тотора очерету. Як очерет на споді гниє, то індіанці зрубують новорослий й будують нову поверхню їхньому губчастому острові. Ми поплили в типічному човні з бальзи (південноамериканське дерево) і дуже здивувались, що ці порони були такі стійкі й здатні триматись на поверхні води. Вернувшись до острова, ми давали дітям дарунки з круглих булочок, яких вони дуже полюбили, бувши інакшою їжею від тієї до якої вони призвичаєні. Як подяка, вони дозволили нам фотографувати їхній спокійний, плавучий спосіб життя.
За місцевою легендою, після всесвітнього Потопу, проміння сонця перше засяяли над озером Тітікака. Це оповідання про Потоп, тут у Анди горах, далеко від Месопотамії, однак близько плаваючих уру індіанців, справило на нас глибоке враження. (Порівняйте з 1 Мойсеєвою, розділами 6—8).— Внесок.