Майбутність релігії беручи до уваги її минуле

Частина 2: 2369—1943 р. до н. е. Мисливець, башта, і ви!

«Є тільки одна релігія, незважаючи на те, що є сотні різних варіантів». Джордж Бернард Шоу ірландський драматург (1856—1950)

ЦЕ ПРАВДА, в часі створіння людини, а також після Потопу за Ноєвих днів, була тільки одна релігія. «Якщо це так,— ви правдоподібно бажаєте знати,— то чому сьогодні є сотні — а навіть більше — варіантів релігії?»

Щоб одержати відповідь на те запитання, то необхідно звернути увагу на Німрода, одного з Ноєвих правнуків. Про нього в Біблії читаємо так: «[Німрод] був першим могутнім на землі. Він був великий ловець перед Господом [могутній мисливець у опозиції Єгови, НС]... Початки його царства були: Вавилон, Єрех, Аккад і Кальне в Шінеар-краю. З цього краю вийшов Ашшур і збудував Ніневію, Реховот-Ір, Калаг» (1 Мойсеєва 10:8—11, Переклад Хоменка).

Тому що Німрод «був першим могутнім на землі», то очевидно почав щось нового. Що? Слова «початки його царства» постачають ключ до цього запитання. Тому що Німрод мав царство, то виходить, що сам був царем, правителем. Тому то німецький коментарій Біблії автора доктора Августа Кнобеля, правильно каже, що Німрод був «першим правителем після потопу», пояснюючи, що перед ним не було нікого такого, як він. Так як Англомовний переклад Біблії сучасною мовою перекладає 1 Мойсеєву 10:8: «Він був перший стати монархом за землі».

Німрод протистояв Творцеві, Який ніколи не мав на меті, щоб людина правила сама собою. І коли «вийшов у Ассірію», то Німрод поширив своє політичне панування, можливо з допомогою зброї. Якщо це дійсно так, то він був «могутнім мисливцем», не тільки тварин, але також людей.

Чи дійсно був Німрод, башта?

«Учені старались, але без дійсного успіху,— каже Енциклопедія Коллєра,— ототожнити Німрода з кількома стародавніми царями, героями, або божествами, як-от Мардук, вавілоно-ассірійський бог; Гільгамеш, вавілонський герой і відомий мисливець; і Оріон, мисливець у класичній міфології». Тому німецький довідник признає, що в дійсності «ми нічого більше не знаємо про нього крім сказаного в Біблії».

Все ж таки, Німрод дійсний. Його згадується в арабській традиції. Його ім’я, Німрод або Німроуд, знаходиться в назвах місцевостей на Близькому Сході. У Шумеро-Аккадських повчальних поемах говорить про його героїчні діла. А єврейський історик Йосиф Флавій згадує його по імені.

Німродова політична система, сформована, щоб нею витіснути Боже правильне правління над людством, почала набирати релігійних відтінків. Люди почали будувати «башту, з вершиною її аж до неба», щоб «вчинити для себе [а не для Бога] ймення» (1 Мойсеєва 11:4).

Незважаючи на те, що археологи не можуть доказати, що стародавні руїни були Німродовою вавілонською баштою, то все ж таки розкопали більше як дві дюжини подібних будівель у Месопотамії. Дійсно, тип цієї архітектури характеризував тодішні храмові будівлі. У книжці Шляхи віри (англ.) каже, що храми в Вавілонії «будувались за типом вавілонських зикуратів, тобто, із зрізаних пірамід на верху яких розташовували святиню». У книжці додає: «Будучи подібним до релігійних будівель — від єгипетських пірамід до індійських ступ [споруда на могилі царя у буддійській архітектурі] і буддійських пагод, то зикурат... правдоподібно був давнім предком сучасної церкви пірамідального даху або шпилі».

На початку 20 століття німецький археолог, Валтер Андрей, розкопував цю місцевість. Про святиню на шпилі зикурата він сказав, що це правдоподібно були «брами... крізь які Бог небесний сходив по сходах зикурата до свого земного житла». Не дивно, мешканці Вавілонії заявляли, що назва їхнього міста була «Брами Бога», дериват Вав (брами) й іли (Бог).

Є ще інші причини, на доказ правдивості того, що Біблія говорить про Німрода та його башту, так як зараз побачимо.

Пережитки доторкають вас

Німрод, будучи перший з’єднати релігію з політикою, зробив зразок для всіх майбутніх союзів. Чи Бог схвалюватиме такий розпорядок? Принцип, який пізніше висловлюється в Біблії, тобто, «не може родити добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити» мав стосуватись цієї справи (Матвія 7:18).

На початку історії людства всі мешканці землі говорили однією мовоюa. Але, коли Німрод з його захисниками почали будувати свою башту в Вавілонії, то Бог виявив Своє незадоволення цим проектом. У Біблії читаємо так: «І розпорошив їх звідти Господь [Єгова, НС] по поверхні всієї землі,— і вони перестали будувати те місто. І тому то названо ймення йому: Вавилон [від ба-лал, що значить «помішати»] бо там помішав Господь [Єгова, НС] мову всієї землі» (1 Мойсеєва 11:​1, 5, 7-9). Які збентежені стали будівничі тієї башти, коли несподівано вже не могли обговорювати що сталось, нічого й не кажучи про те чому їм це трапилось! Безсумнівно поширювались різні теорії. Неспроможність розмовляти між собою, посіяло розбрат і збільшувало незгоду між людьми.

Коли ці різні сім’ї мов розсіялись по цілому світі, то звичайно брали з собою їхні релігійні теорії. Згодом, ці ідеї, хоч основно однакові, забарвлювались місцевою традицією й подіями. З «одної релігії» незабаром постало «сотні різних варіантів». Ясно, з цього першого з’єднання релігії з політикою добрих результатів немає.

Наслідки цього з’єднання продовжувались протягом багатьох століть, щоб вплинути на вас. Старайтесь обговорювати вашу релігію з кимсь іншого віросповідання й тоді більш зрозумієте цей факт. Такі загальні релігійні вислови як «Бог», «гріх», «душа», і «смерть» мають різні значення для різних людей. Придатне є те, що сказав англійський вчений, Джон Селден, понад 300 років тому: «Коли б уважно дослідити цю справу, то ніде в світі не знайдете троє [людей], щоб погоджувались над усіма точками тієї самої релігії». Така то є спадщина людства, через те, що могутній мисливець у давнину, не одержавши благословення від Творця, не міг докінчити будувати свою башту.

Сучасні пережитки з Вавілона

«У жодних відомих нам релігіях, не знаходимо так багато богів як у шумерській-ассірійській-вавілонській релігіях»,— заявляє авторка, Петра Ейзеле. Вона згадує 500 різних богів і каже, що в більш докладних списках поміщаються так багато як 2500 імен. Зрештою, з часом, «офіційні теологи Вавілонії точно встановили гієрархію богів, поділюючи їх на трійки»,— каже в англомовній Ларусса Новій енциклопедії міфології. Одна славна трійця богів складалась з Ану, Енліля, і Еа. Інша із зоряних богів Сіна, Шамаша, і Іштари, також відома як Астарте, богоматір, подружжя Таммуза.

Мардук, головний бог вавілонців, пізніше наіменований Енліль або Бел, був богом війни. У книжці Шляхи віри каже, що це «релігійно визнавало історичний факт, що вавілонські слуги своїх богів усе більше й більше клопотались війною». Логічно виходить, що такий могутній мисливець як Німрод, який полював на тварин і людей, буде поклонятись богові війни, а не «Богові любові та миру» про якого говориться в Біблії (2 Коринтян 13:11).

Боги Вавілонії й Ассірії були чудово схожі на «людей», маючі такі самі потреби та пристрасті. З цього розвинулись такі релігійні ритуали й практики як храмова проституція, яка зовсім не може бути божественного походження.

Чаклунство, заклинання, і астрологія також стали складовою частиною вавілонської релігії. Петра Ейзеле каже: «Може бути, що зачарування жителів Західного Світу чаклунством... є халдейського походження». І вавілоняни робили чудовий прогрес у дослідженні астрономії, тоді як старались читати майбутність по зорях.

Жителі Месопотамії також вірили в безсмертя людської душі. Тому то вони ховали речі разом з померлими для життя в потойбічному світі.

Розгляньте на хвилину декотрі сьогоднішні головні релігії. Чи ви знаєте деяку релігію, щоб навчала людей безсмертя людської душі, триєдиність Бога, складаючись з трьох богів у одному, і яка не вимагає статевої моральності від своїх членів, втручується в потілику, або якої члени більш охоче жертвують своє життя богові війни ніж Богові миру? Якщо так, то вже впізнали, що сучасні дочкоподібні організації є вавілонського походження, які ще до цих пір поширюють релігійні залишки від днів Німродової башти. Дуже відповідно, що назва «Вавілон» вживається в Біблії представляти цілу світову імперію фальшивої релігії. (Дивіться Об’явлення, розділи 17 і 18).

Звичайно, не всі люди приєднались до вавілонської релігії після Потопу. Наприклад, Авраам народився десять поколінь пізніше Ноя, і додержувався правдивого поклоніння. Бог склав угоду з цим потомком Сима, і в 1 Мойсеєвій 22:15-18, обіцявши йому, що в товаристві єдиної правдивої релігії, всі родини землі будуть благословитися. Очевидно, ця угода прийшла в силу в 1943 р. до н.е., а це значить, що боротьба між «єдиною [правдивою] релігією» а «сотнями варіантів» фальшивої стала більш відома. Незабаром відбудеться дуже важлива конфронтація правдивої релігії з фальшивою. Читайте про це в третій частині наступного номера Пробудись!: «Єгипет — поле битви богів».

[Примітка]

[Рамка на сторінці 21]

Легенди, які відбивають риси з історії про Потоп

Люди північної Бірми вірять, що на початку всі люди «мешкали в одному великому селі й говорили однією мовою». Тоді вони почали будувати башту до місяця, вимагаючи, щоб робітники працювали на різних поверхах башти, загубляючи контакт одні з одними. Згодом «між людьми розвинулись різні звичаї й сім’ї мов». Єнісеї-остяки північного Сибіру кажуть, що люди врятували себе під час потопу плаванням на деревинах і поронах. Але міцний північний вітер розсіяв їх по поверхні цілої землі й після потопу, люди «почали, говорити різними мовами і групувались в різні народи» («Міфологія всіх рас», англ.).

Ранні ацтеки навчали, що «після Потопу велетень спорудив штучний пагорб сягаючий аж у хмари, і розгнівав богів, які скинули з неба вогонь або камінь». Згідно з індіанцями Майя племени, Вотан, перша людина, допомогла будувати величезний дім сягаючий аж до неба, і сталось, що з того «дому Бог дав кожному племені його особливу мову». А індіанці племена Маїду в Каліфорнії заявляють, що «протягом похоронної церемонії, [усі люди] раптом почали говорити різними мовами» (Будування вавілонської башти, нім.).

З таких легенд можна повірити словам доктора Ернеста Беклена, який каже, що «дуже правдоподібно, історія в 11 розділі 1 Мойсеєвої, і подібні оповідання інших людей грунтуються на дійсних історичних спогадах».

[Рамка на сторінці 22]

Чи хрест походить з Вавілонії?

«Вавілонія», «Халдея», і «Месопотамія», це назви одної загальної місцевості, сьогоднішнього Іраку. Джуліан Ріс з католицького університету Лувен-ла-нев в Бельгії, пише: «Хрест знаходиться в стародавніх культурах Азії, Європи, Північної Африки, і в Америці [включаючи] Месопотамію [в якій] хрест з чотирьох рівних ручок є ознакою на небо і бога Ану». «Пояснювальний словник слів Нового Завіту», більш точно каже, що хрест «знаходить своє джерело в стародавній Халдеї, і вживався як символ бога Таммуза (будучи такої самої форми як містичне тау, перша літера ім’я Таммуза)». Ясно, що хрест є передхристиянського походження. Дехто піддає думку, що Таммуз, також, Думузі названий оригінально був царем але після смерті його зробили богом. Наприклад, О.Р. Гурней пише в «Журналі семітського дослідження»: «Оригінально Думузі був людиною, царем Ереха». Чи можливо що це стосується Німрода, про якого Біблія каже, «Початки його царства були: Вавилон, і Ерех»? (1 Мойсеєва 10:10). У цей час неможливо бути певним про це.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Залишки зикуратів (підамідальної башти) у Месопотамії доказують те, що Біблія говорить про Вавілонську башту.