Вони не прославили своє ім’я
БІБЛІЯ не називає імен будівників горезвісної башти у Бабелі. У ній записано: «Сказали вони: «Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення [«прославимо своє ім’я», Дулуман], щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі» (Буття 11:4).
Хто такі «вони»? Ця подія відбувалася близько 200 років після Потопу. На той час Ной, якому вже було приблизно 800 років, жив серед багатьох тисяч своїх нащадків. Усі вони говорили одною мовою і мешкали разом там, де він та його сини оселилися після Потопу (Буття 11:1). Згодом частина цього населення, яке значно зросло, рушила на схід і ‘в Шинеарському краї рівнину знайшла’ (Буття 11:2).
Повний провал
Саме в тій долині ця група людей вирішила повстати проти Бога. Яким чином? Бог Єгова висловив свій намір, коли наказав першій людській парі: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю» (Буття 1:28). Ці ж слова він повторив Ноєві та його синам після Потопу. Бог настановляв їх: «Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!» (Буття 9:7). Наперекір вказівці Єгови люди побудували місто, щоб не ‘розпорошитися по поверхні всієї землі’.
Ці люди також почали будувати башту з наміром ‘прославити своє ім’я’. Але всупереч своїм сподіванням, вони не завершили її будівництво. Біблія показує, що Єгова помішав їхню мову, щоб вони не могли зрозуміти один одного. У Святому Письмі ми читаємо натхнені слова: «І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі,— і вони перестали будувати те місто» (Буття 11:7, 8).
Повний провал цього ганебного задуму підтверджується тим, що імена будівників ніколи не стали ‘прославленими’, або відомими. По суті, їхні імена невідомі, вони зникли з людської історії. Однак що сказати про Ноєвого правнука Німрода? Чи ж він не був ватажком цього бунту проти Бога? Чи його ім’я не стало відомим?
Німрод — зухвалий бунтівник
Безсумнівно, Німрод був ватажком. У десятому розділі Буття він називається ‘дужим мисливцем перед Господнім лицем [«наперекір Єгові», НС]’ (Буття 10:9). Святе Письмо також говорить, що він «був першим могутнім на землі» (Буття 10:8, Хом.). Німрод був воїном і насильницькою людиною. Він став першим людським правителем після Потопу, зробивши себе царем. Німрод також був будівником. Біблія приписує йому заснування восьми міст, у тому числі й Бабеля (Буття 10:10—12).
Отже Німрод — противник Бога, цар Бабеля і будівничий міст, безперечно, брав участь у будівництві башти Бабеля. Чи ж він не прославив своє ім’я? Стосовно імені Німрода сходознавець Е. Ф. К. Розенмюллер написав: «Ім’я, яке було дане Німродові, походить від єврейського слова [ма·ра́д], котре означає «він збунтувався», «він зрадив». Далі Розенмюллер пояснює, що «жителі Сходу звикли називати своїх видатних людей іменами, які давали їм після смерті, що інколи приводить до дивовижного узгодження між іменами та ділами тих людей».
Декілька вчених поділяють думку про те, що ім’я Німрод не було дане йому при народженні. Натомість вони вважають, що те ім’я він отримав відповідно до свого бунтівливого характеру вже після того, як виявив його. Наприклад, К. Ф. Кайл стверджує: «Саме ім’я «Німрод», яке походить від слова [ма·ра́д], і означає «ми збунтуємось», вказує на насильницьку протидію Богові. Ім’я так точно характеризує цього чоловіка, що могло бути дане його сучасниками, й отже стало власним ім’ям. У примітці Кайл цитує історика Якоба Перізонія: «Я думаю, що цей чоловік [Німрод], жорстокий мисливець, в оточенні зграї своїх товаришів, намагаючись спонукати решту до бунту, постійно повторював «німрод, німрод», тобто «збунтуймось! збунтуймось!» Тому в пізніші часи інші, навіть сам Мойсей, називали його тим словом як власним ім’ям».
Безсумнівно, Німрод не прославив своє ім’я. Ім’я, яке дали йому при народженні, залишається невідомим. Воно зникло з історії, як і імена його послідовників. Він не залишив навіть жодного нащадка, якому міг би передати своє ім’я. Замість слави та популярності він стягнув на себе ганьбу. Ім’я Німрод увічнило його як зухвалого бунтівника, котрий безглуздо кинув виклик Богу Єгові.