Яка ж надія на економічне відновлення?
Протягом царювання Людовіка XVI у Франції, заявляють, що королева Марія Антуанетта запитала королівського міністра фінансових операцій: «Що ви будете робити про дефіцит, пане міністр?» Його відповідь: «Нічого, мадам. Це викликає дуже велике побоювання».
НЕЗВАЖАЮЧИ на те, що часи змінились, то все ж таки здається, що така філософія ще є в моді. Державні діячі, як також економісти, оплакують великий міжнародний борг, відсутність рівноваги між заможними а бідними країнами, і жалюгідну вбогість дуже багатьох країн. Проблеми занадто серйозні, і не піддаються розв’язанню. Чи ж у цьому є якесь економічне значення?
Слово «економіка» походить із грецького оікономос, яке то слово значить завідуючий господарством або керівник дому. Світова економіка в основному стосується дослідження керівництва світового «дому». Як же керують тим домом?
Наприклад, уявіть собі, що цілий світ є сусідство, а особисті нації сусіди. Один з найбагатіших сусідів витрачає гроші безвольно і заборгований майже зі всіма сусідами, але, тому що є їхнім найкращим клієнтом, то позикодавці не дуже натискають його сплачувати борг. Декотрі бідніші родини вже так заборгувались, що мусять позичати гроші на сплату високих процентів на своїх позиках. Тимчасом, батько найбіднішої родини у сусідстві дуже марнотратно пригощає себе й своїх друзів, незважаючи на те, що кілька з його дітей голодують.
Заможні родини мають багато харчів а навіть викидають. Вони витрачають більше грошей на улюблені тварини ніж бідніші родини на дітей. Час від часу сусіди збираються разом на обговорення проблем, але з того не виходить ніякого добра. Напруження погіршується між багатими родинами а вбогими. Очевидно, сусідство дуже погано кероване.
Керівник глобальної економії
Добре керівництво нерозлучне від моралі. Так як ми вже бачили, самолюбство й пожадливість у народному, корпоративному, і особистому масштабі значно сприяють кризі прожитку, а головно в бідніших країнах. В дійсності, економічна несправедливість тільки відображує несправедливість цілої системи.
Це правда, легкого розв’язання немає. Проблеми завеликі, щоб їх розв’язала одна країна, і в світі немає міжнародного тіла з потрібною силою розв’язати їх. Крім того, світових провідників критикують за те, що їм бракує політичної волі вступити в боротьбу з проблемами.
Усе ж таки, в історії був провідник, Який головно турбувався долею економічно пригнічених людей. Він запроваджував точні закони, щоб охороняти їх і постачати для них.
А провідник це Той, що визволив ізраїльтян з Єгипту близько 3500 років тому, і Який чудесно годував їх манною протягом 40 років мандрування пустинею. Цей невидимий цар постарався всім вдосталь усіх потреб. (2 Мойсеєва 16:18; порівняйте з 2 Коринтян 8:15).
Пізніше, коли ізраїльтяни прибули в Обітовану землю, то Богом-дані закони охороняли нужденних. Нужденні позичали без процентів. Убогі збирали колоски в полі, фрукти в саду, і виноград у винограднику. Власники мусили залишати їм щось збирати. Крім того, Бог наказав багатішим ізраїльтянам, щоб «не замикали своєї руки від убогого» (5 Мойсеєва 15:7-11).
Бог так керував справами в Ізраїлі, що весь народ міг багатіти, якщо буде додержуватись Його інструкцій. Бог вимагав, щоб Його представники, як-от цар Соломон, наслідували Його приклад. Відносно Соломона, псалмописьменник написав: «Він охоронятиме найбідніших з народу, і врятує дітей нужденних... Визволить Він бідаря, що кличе до Нього, та вбогого, що немає собі допомоги! Він змилується над убогим та бідним,.. та їхнє життя буде дорогоцінне в Його очах» (Псалом 72:4, 12-14, Єрусалимська Біблія [англ.]).
Все ж таки, у Своєму власному Слові Бог пізніше передсказав, що виникне серйозна криза прожитку. Описуючи жорстокі економічні дійсності, які мучитимуть людство, Біблія передсказала: «Цілий день зарібку за буханку хліба» (Об’явлення 6:6, Веймауський переклад [англ.], п’яте видання). І точно сьогодні таке то є становище багатьох убогих людей світу. За цілий день зарібку навіть не купите одного обіду.
Дійсне економічне відновлення вже близьке
На єдине розв’язання цього жалюгідного становища звернув увагу Уїллі Брандт, якому нагородили Нобелівську премію. Він сказав: «Багаті, як також убогі країни напевно усвідомлюють..., що вони всі зв’язані загальним бажанням пережити, і що розв’яжуть свої проблеми тільки передбачливим і всесвітнім приступом».
Точно це те, що Сам Бог має на меті, тобто передбачливий й всесвітній приступ. Не так як правителі людства, Бог має волю, а також спосіб, відновити всесвітню економію.
У тому самому пророцтві про економічну нужду, Він згадує Свого призначеного Правителя, спроможного виправити це становище. Правитель сидить на «білому» коні. Він також «перемагає». Це ніхто інший крім Ісус Христос, Який незабаром «переможе» для того, щоб поширити правління Божого Царства, єдиного уряду над людством. Царство, під владою Ісуса Христа, це Божий спосіб яким Він розв’яже, між іншими справами, кризу прожитку. (Об’явлення 6:2; порівняйте з пророцтвом Даниїла 2:44).
Під правлінням Його Царства, про якого в пророцтві Ісаї говориться як «нові небеса», Бог обіцяє: «Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх». «Будуть раби Мої їсти,.. будуть раби Мої пити,.. будуть раби Мої радіти» (Ісаї 65:13, 14, 17, 23).
Мільйони людей, які сьогодні даремно трудяться, можуть взяти ті слова близько до серця. У Божому новому світі, їхнім дітям не буде позбавлено основних потреб через економічне лихо. Турбота про кошт прожитку заступиться радістю в житті.
Якщо ви думаєте, що ці обіцянки є нездійсненна мрія, то чому ж не обговорити справу з Свідками Єгови, коли вони відвідають вас. Вони були б раді показати вам з Святого Письма чому ми можемо покладатись на Боже розв’язання кризи прожитку.
[Ілюстрація на сторінці 10]
У Божому новому світі, не буде нікого голодного або вбогого.